Верховна Рада розглядає законопроєкт № 10242, який посилює відповідальність за публікацію інформації з публічних електронних реєстрів. Українські медійники закликали депутатів відмовитися від законопроєкту через можливі наслідки для викривачів корупції.

Під час голосування четвертого грудня нардепи не підтримали цей законопроєкт. У січні 2025 року законопроєкт знову винесли на порядок денний.

Що передбачає законопроєкт?

Законопроєкт № 10242 може внести правки у статті Кримінального кодексу. Серед змін — посилення кримінальної відповідальності під час війни за розголошення даних із державних реєстрів до восьми років ув’язнення. Збільшення терміну позбавлення волі автоматично перетворює цей злочин на тяжкий.

Водночас не передбачається звільнення від відповідальності для журналістів-розслідувачів та інших викривачів корупції.

Що не так із законопроєктом 

Керівник відділу розслідувань «Української правди» Михайло Ткач закликав депутатів відмовитися від законопроєкту через можливі наслідки для викривачів корупції.

За словами Михайла Ткача, після прийняття законопроєкту людина, яка по базі «пробʼє» посадовця, отримає до восьми років і не матиме захисту як викривач корупції. Він додає, що статті 361 та 361-2 Кримінального кодексу України навіть у вже чинному вигляді створюють загрозу для медійників-антикорупціонерів. Адже навіть у разі, якщо суд визнає, що розголошена інформація є суспільно необхідною, їх можуть переслідувати.

«Це створює страх серед тих, хто відкриває корупційні схеми та зловживання владою. Це також порушує захист від кримінального переслідування, передбачений Законами України “Про інформацію” та  “Право на доступ до публічної інформації” за розголошення інформації з обмеженим доступом», — пояснює Ткач. 

Розслідувач наголосив, що найкращим варіантом є відмова від цього законопроєкту: «Вдосконалення відповідальності за такі факти можна розглядати виключно в сукупності з механізмом захисту викривачів».

Заява Медіаруху й реакція медійників

Український Медіарух, медійні та правозахисні організації закликали Верховну Раду відмовитися від підтримки законопроєкту №10242 в його нинішній редакції. На думку медійників, документ несе суттєві загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел і викривачів корупції в Україні.

Медійники зауважили, що запропоноване покарання є непропорційним і фактично перетворює такі злочини на тяжкі. 

«Під прикриттям боротьби зі “зловживанням даними” створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми або зловживання владою. Прикладами розслідувань, автори яких можуть бути притягнуті до відповідальності за нормами цього законопроєкту, є матеріали про схеми виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану або про збагачення представників прокуратури», — йдеться в заяві.

Також вони зазначили, що законопроєкт не передбачає механізмів захисту для тих, хто розголошує конфіденційну інформацію, що має суспільне значення. Заява відкрита до підписів за покликанням.

До спільної заяви Медіаруху долучилася редакція Bihus.Info, закликавши не голосувати за законопроєкт у його нинішньому вигляді. Розслідувачі додали, що більшість їхніх розслідувань можуть підпадати під дію законопроєкту.

«Тож розповісти про власника новенького мерседеса чи крузака серед посадовців тепер може стати неможливим. Розповісти, чи дійсно посадовець виїхав з України без належних підстав — теж. Розповісти про звʼязки з РФ — теж. Хоч інформація і становить великий суспільний інтерес. Усе це нагадує спробу створити інструмент для переслідування журналістів, що розповідають про корупцію та зловживання владою», — зазначили в  Bihus.Info.

«Антикорупційний вимір» розцінює законопроєкт як загрозу свободі слова й тиск на медіаспільноту країни: «Законопроєкт може серйозно обмежити роботу журналістів в Україні, особливо журналістів-розслідувачів».

Підтримав заяву Медіаруху щодо законопроєкту голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Він вважає, що документ створює великі загрози для боротьби з корупцією та свободи слова.
«В Україні є фантастично круті журналісти-розслідувачі, роботу яких просто вб’ють цим драконівським законопроєктом. І зроблять великий подарунок любителям корупції. Можна довго водити хороводи довкола нібито інформаційної безпеки, але все це виглядає як спроба наступу на свободу слова», — написав Юрчишин.

Юрчишин каже: якщо є реальні безпекові ризики — треба виходити на діалог з медіаспільнотою та разом напрацьовувати рішення.

Четвертого грудня Ярослав Юрчишин закликав депутатів зняти з порядку денного законопроєкт №10242. Він пропонує провести додаткові консультації з міжнародними партнерами й медійниками — як можна ще захистити персональні дані без наступу на права журналістів — та розробити проєкт закону з покликанням до захисту прав викривачів.

«Щодо норм із конфіскації активів, які хотіли рятувати у №10242 — Анастасія Радіна вже запропонувала окремий законопроєкт №12269, що повністю розв’язує це питання. Я також є його співавтором», — пояснив Юрчишин.

Доля законопроєкту

Четвертого грудня Верховна Рада не підтримала законопроєкт, повідомив нардеп Ярослав Железняк. За відповідного документу проголосували лише 213 народних депутатів. У наступному голосуванні 229 голосів відправили його на повторне друге читання. 

«Нагадаю, саме туди (в законопроєкт, — ред.) хитро вставили норму про повернення конфіскованого майна корупціонерів, які пішли на угоди зі слідством. Відповідно постає запитання, а що з цим питанням?», — додав Железняк.

Повторний заклик відмовитися від №10242

17 грудня комітет Верховної Ради з правоохоронної діяльності вдруге підтримав до повторного читання законопроєкт № 10242. Нардеп від фракції «Голос» Ярослав Железняк зазначив, що в документі залишилися норми, які можуть обмежити діяльність журналістів. Він планує разом з іншими депутатами блокувати голосування, подавши до законопроєкту 1 600 правок.

Учасники Медіаруху, а також медійні й правозахисні громадські організації повторно закликали народних депутатів України відмовитися від підтримки законопроєкту №10242 у його нинішній редакції. На думку медійників, цей законопроєкт продовжує нести значні загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел і викривачів корупції в Україні. 

Документ продовжує посилювати кримінальну відповідальність щодо несанкціонованого розповсюдження конфіденційної інформації. Під цим мається на увазі розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів. Таке визначення не зазнало жодних змін порівняно з текстом, що виносився на голосування 4 грудня.

У законопроєкті не враховані критичні зауваження щодо необхідності запровадження ефективних механізмів захисту для людей, які розголошують конфіденційну інформацію в інтересах суспільства. Попри зменшення покарання до 5 років позбавлення волі та кваліфікації злочину як нетяжкого, що забороняє застосовувати до журналістів прослуховування чи стеження, цей інструмент все ще може бути використаний для переслідування через некомфортні для представників органів влади розслідування.

Медіарух підсумовує, що положення законопроєкту № 10242 у його оновленій редакції й далі суперечать принципам свободи слова, захисту журналістських джерел і викривачів, закріпленим у міжнародних документах, включно з нещодавно ухваленим Європейським актом про свободу медіа.

«Будь-які нові норми, запроваджені подібними законопроєктами, мають справді захищати державу від ризиків, пов’язаних з торгівлею даними й масовими витоками інформації, а не обмежувати можливості суспільного контролю за владою та сприяти створенню атмосфери страху серед журналістів», — вказують медійники у своїй заяві.

18 грудня Верховна Рада не розглянула законопроєкт №10242, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

«Це не означає, що цей бій ми вже виграли (він ще триває), але шантаж тих, хто вирішив це обʼєднати з вимогами МВФ і в останній день протягнути, м’яко кажучи, не спрацював», — написав нардеп.

Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин у коментарі «Детектору медіа» розповів, що законопроєкт не розглянули сьогодні, але він не знятий з розгляду.

«Ми і далі пропонуємо його відкласти, провести на базі Комітету з питань свободи слова діалог з представниками медіа, узгодити компромісний текст законопроєкту і тоді повертатися до його розгляду», — сказав депутат.

Повернення законопроєкту в Раду

На порядок денний Верховної Ради знову винесли законопроєкт №10242, повідомив 13 січня голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Прохання комітету провести консультації з журналістами й медіаекспертами не підтримали.

«Тобто опосередковано підтвердили, що законопроєкт потрібен лише для того, щоб закрити можливість розслідувачам ставити незручні питання про зловживання влади. Якщо ціль — посилити захист реєстрів, то такий механізм точно можна знайти. Разом», — зазначив Юрчишин.