Лукʼян Галкін 30 квітня залишив посаду виконавчого продюсера «Суспільне Культура». На телеканалі він працював із 2017 року. Підсумками свого досвіду поділився у пості на Facebook.  

Які досягнення на посаді? 

Лукʼян Галкін обіймав посаду продюсера «Суспільне Культура» протягом шести років і п’яти місяців. Ключовими змінами за це час він називає: 

• проєкт «Культура на часі», присвячений подіям та постатям української культури, що виходить в етері у будні о 22:00: «Пишаюсь командою й цим проєктом, вірю, що прискіплива культурна аналітика потрібна загальнонаціональному телепростору»;
• перші документальні цикли, створені з зовнішніми виробниками — «Спадок Терещенків» та «Між крапельками: «Найцінніше — пройдене випробування часом, після початку великої війни проєкти стали виглядати лиш актуальнішими»;
• дві ексклюзивні трансляції «Оскарів» — включно з реакцією компанії на виключення документальної номінації з цьогорічної короткої версії: «Потужна проактивність “Суспільного” — й історичний момент перемоги “20 днів у Маріуполі”, потужного й промовистого світового меседжу»;
• власні документальні проєкти, які розпочали виробляти з 2018 року. «Десять нот, що змінили Україну» про Мирослава Скорика, «Вертеп» про новорічні свята на лінії розмежування», «Бабусю, розкажи про Голодомор» про травму, що тягнеться через покоління, «Жевріння. Дерево життя» про мозаїки Маріуполя та інші; 
• проєкти з Книжкового Арсеналу та Каннського кінофестивалю, з LvivMozArt та Берлінале, з Docudays UA, Венеційської Бієнале, львівського БукФоруму та багатьох інших: «Ми бували скрізь, де була наша аудиторія, бо, зрештою, культура — це ті, хто створює її, й робить живою та актуальною»;
• цикл «Велика російська брехня»: «Ми спільно з партнерами, яким присвятив не один допис, реалізували всеохопне дослідження російської пропаганди у кіно та літературі, медіа та історії, спорті й мистецтві»;
• нагадування у форматі спецпроєктів про базові права людини, про війну, що триває з 2014 року, та про тих, чиї долі занапастила російська агресія ще до 24 лютого;    
• проєкти «Щедрик проти “русского міра”» (вироблено Prosto production), «У пошуках Сковороди» (вироблено DGTL RLGN), Мок’юментарі «Карлос в Україні» (вироблено командою Нікіти Торжевського); «Мальовані історії про війну» (власне виробництво); «Херсонщина на вулкані» (у співпраці з Романом Бондарчуком і Вадимом Ільковим); «Kalush Orchestra, або Як ми перестали хвилюватися і виграли Євробачення під час війни» (власне виробництво), цикл «Ідемо в музей» (власне виробництво); цикл інтерв’ю «Культурний інстинкт» (власне виробництво). 

«Щиро дякую всім, із ким працював пліч-о-пліч протягом цих років, і з ким зростав у співтворчості. А також — ще раз дякую “Суспільному”, яке змінюється, трансформується, сильнішає як інституція й дає величезні можливості для розвитку», — підсумовує свою роботу Галкін. 

2024 року «Суспільне Мовлення» перебуває в процесі реформи хабів та працює в режимі недофінансування — більше про розподіл ресурсів, кризу кадрів і ключового контенту читайте в окремому матеріалі. Також з квітня мовник потерпає від інформаційних нападів з боку народної депутатки Мар’яни Безуглої й загрози вилучення з вечірніх слотів телемарафону. 

Що далі? 

Лук’ян Галкін залишається працювати на «Суспільному мовленні» й очолюватиме новий департамент зовнішнього виробництва соціально впливового контенту та копродукції, йдеться на сайті мовника. 

У планах Галкіна — спільно з новою командою напрацювати механізми копродукції «Суспільного», включно з копродукційним мистецьким конкурсом, для якого департамент готує нормативну базу. Команда спільно з юридичним департаментом розробляє копродукційний контракт. 

«Копродукція відкриває нам нові можливості оптимізації витрат, а також, що не менш важливо, підтримки ринку, оскільки зараз ми часто стикаємося з ситуацією, коли ті чи інші українські копродукційні проєкти, щоб отримати додаткове фінансування, потребують залучених коштів до проєкту від українських мовників», — розповідає Галкін. 

Серед інших важливих кроків він називає створення календаря цільових подій на українських і міжнародних професійних платформах: «Важливо ставити собі таку мету, щоб наші графіки виробництва враховували світові фестивальні реалії. І це не заради того, щоб отримати красивий лавр і тішитись — це входження на рівних правах уже в європейську та світову екосистему». 

А також очільник департаменту розбудовуватиме нову команду. 

«Звісно, в планах — працювати над тим, щоби всередині команди кожна і кожен були залученими й почувалися почутими, а також могли реалізовувати свої креативні фахові навички, працюючи на виконання цілей “Суспільного Мовлення”, — це та робота, до якої не можна поставитись легковажно», — додає Лук’ян Галкін. 

У квітні 2024 року на «Суспільному» відбулися кадрові зміни — Костянтин Стрюков звільнився з посади генерального продюсера, відповідального за соціально важливий контент і спеціальні проєкти. Натомість Юлію Федів обрали членкинею правління «Суспільного мовлення», що відповідає за цей напрям, директоркою департаменту стратегічного аналізу та розвитку соціально впливового контенту стала Тетяна Трощинська.