Reuters Institute у середині січня традиційно завершує парад тренд-репортів. Команда опитала 314 лідерів новинних організацій із 56 країн і територій про ключові виклики й можливості наступного року. Лише 47% вибірки опитування заявили, що вони впевнені щодо перспектив журналістики наступного року, 41 % зайняли нейтральну позицію, а 12 % не мають оптимізму. 

Оглядаємо щільні переплетення скептицизму й оптимізму щодо форматів контенту, способів дистрибуції й заробітку, а також кардинальних змін, які принесуть останні технологічні розробки. 

Кінець реферального трафіку

63 % опитаних Reuters Institute помітили різке зниження реферального трафіку на сайти з соцмереж. На основі даних 1930 сайтів зі США та Європи від Chartbeat Reuters Institute стверджують, що сукупний трафік Facebook на медіасайти знизився на 48 %, трафік із X знизився на 27 %, а трафік із Instagram — на 10 %.

Meta не вважає новини цінним контентом і намагається залучати творців, а не журналістів, щоби протистояти TikTok. Тим часом X втрачає роль джерела актуальних новин у реальному часі. Особливо це стало відчутним, коли Ілон Маск вирішив прибрати заголовки з прев’ю вебсайтів. На початку січня вони повернулися, але ця зміна вже встигла вплинути на подання покликань у постах і реферальний трафік.

Дослідники виділяють дві причини занепаду «традиційних» соціальних мереж, таких як Facebook і X. 

1. Токсичність багатьох дискусій про новини та політику мотивувала багатьох людей перевести спілкування в більш приватні середовища — від чатів на кількох людей у месенджерах до тематичних серверів у Discord. А в традиційних соцмережах стали постити менше, тож їхній контент втрачає різноманіття й поступово стає все більше проблемним і нерепрезентативним. 
2. Водночас посилюють позиції контент-мережі. Вони нагадують мікс телебачення та стримінгів, де фахові креатори транслюють якісний контент, доступний на вимогу, а соціальний аспект і зв’язки між людьми є другорядними. YouTube і TikTok дають творцям доступ до дедалі потужніших інструментів створення та розповсюдження, а глядачі споживають все більше відеоконтенту. 

Протягом останніх 20 років інтернет був зосереджений на канонічному форматі статті. Їх можна було легко шукати, пов’язувати між собою й пересилати. Навколо текстів будувалися і суспільні дискусії, й моделі монетизації. Аудіо й відео перебували на другому плані, попри періодичні «півоти до відео» та сплески популярності подкастів. 

Деякі видавці говорять про цю зміну формату як про «другу фазу» цифрової революції, оскільки для багатьох застарілих редакцій це вимагатиме значного культурного переходу. 

Це ускладнює життя багатьох медіакомпаній. Історично вони центруються навколо тексту й фото, відео не є для них природним, а переналаштування потребує багато ресурсу. Соцмережі пропонують все менше можливостей покликатися й вести трафік на вебсайти, а молоді творці обганяють неповоротких медійників, бо краще знаються на «мові» й особливостях платформ. 

Медіа починають шукати трафік в інших місцях:

• WhatsApp-канали;
• бізнес-мережа LinkedIn;
• Google Discover;
• Threads, Bluesky та інші «альтернативи» Twitter. 

77 % опитаних респондентів 2024 року планують більше працювати над створенням прямих зв’язків із аудиторією через вебсайти, застосунки, розсилки й подкасти — канали, які вони мають більше контролю. 17 % витрачатимуть більше на маркетинг свого медіа. Майже кожен 15-й каже, що не має стратегії щодо цього. 

Заробляти складно

Медіа в різних країнах за 2023 рік втратили тисячі робочих місць. Зростає площа «новинних пустель» — територій, де немає локальних медіа або є «медіапримари», які покладаються на контент зі своєї мережі чи від інших джерел і не мають у штаті жодного репортера. Глядачі йдуть від телеканалів до стримерів, а зіркові диджитал-медіа на кшталт BuzzFeed чи Vice через вищеописану втрату трафіку приходять до банкрутства.

Попри складні тенденції передплат 2023 року, опитані повідомили Reuters Institute про зростання доходів від них. Утім, цього часто недостатньо, щоб компенсувати падіння доходів від реклами. Та й друковані видання припиняють вихід або сильно скорочують наклади й періодичність, а їхні мережі розповсюдження настільки слабкі, що регулярно доставляти їх передплатникам майже неможливо. 

Цього року, за прогнозом, медійники розроблятимуть інші продукти й шукатимуть нестандартні опції заробітку на них. 

Так, багато хто покладається на пакетну передплату, найбільшого успіху в якій наразі досягли The New York Times. До їхніх пакетів входить не лише доступ до матеріалів із різних вертикалей, а й рецепти та огляди товарів. Цінність передплати й залучення до контенту видання підвищують й ігри на кшталт Connections. 

Інший варіант поєднання — не різні продукти одного видання, а добірка контенту від національних і локальних медіа, включно з журналами й подкастами. Престижні медіа також пропонують «спрощені» передплати з кураторськими добірками контенту на кшталт FT Edit або запускають преміумпередплати на подкасти (The Economist та BBC).

Подкасти теоретично формують і залучають більш лояльну аудиторію, що може вплинути на зростання доходів. Інвестиції в короткі відео натомість потрібні, щоби залучити молоду аудиторію. Дехто міксує формати, знімаючи відеоверсії подкастів для YouTube чи нарізаючи шматочки для Reels, Shorts і TikTok.

Деякі видавці експериментують з платними розсилками — чи то брифінги найважливіших новин для тих, хто ухвалює рішення, чи то глибокі занурення від експертів із певної теми.

Що змінить штучний інтелект

Якщо в торішніх передбаченнях ШІ майже не фігурував, то на 2024 рік — це центральна тема спекуляцій і очікувань. Нагадаємо, в яких ключових сферах варто очікувати змін.

Фундамент пошуку

Google та інші пошуковики розширюватимуть генерування штучним інтелектом відповідей на наші пошукові запити. Це означатиме, що, маючи готові відповіді, все менше користувачів йтиме на сайти за додатковою інформацією. 

Це також порушує питання цитування джерел: не так багато чат-ботів на основі штучного інтелекту цитує джерела або робить це належним чином. 

Битва за авторські права

Перший судовий позов The New York Times проти OpenAI може створити прецедент відстоювання видавцями своїх прав на контент і заробітків. Reuters Institute цитують своє неопубліковане дослідження: до кінця 2023 року приблизно половина провідних видавців заблокували доступ до свого контенту для великих платформ ШІ — від майже 80 % провідних видавців у США до менше ніж 20 % у Мексиці.

Є й перші прецеденти укладання угод між видавцями та розробниками штучного інтелекту. Ми писали про угоди Associated Press і Axel Springer, які нині широко цитують в різних прогнозах. Попри цей прогрес, більшість опитаних видавців не вірять, що цей новий етап переговорів спрацює добре для індустрії в цілому. 35 % респондентів вважають, що виграють лише кілька великих медіакомпаній, тоді як 48 % передбачають, що врешті-решт ніхто не заробить на таких домовленостях. 

Інтеграція ШІ в редакційні процеси

Опитані медійники вважають головним пріоритетом:

• завдання внутрішньої автоматизації (56 %), такі як транскрипція та редагування;
• системи рекомендацій (37 %);
• створення контенту (28 %) під наглядом людини;
• комерційне використання (27 %);
• кодування (25 %);
• збирання інформації (22 %) для підтримки розслідувань або перевірки фактів.

З чим редакції вже експериментують:

• короткі вижимки з матеріалів;
• генерування й тестування заголовків;
• транскрибація, редагування, нотатки;
• переклад;
• генерування зображень;
• ШІ-ведучі й цілі телеканали.

Більше про це: Що редакції думають про впровадження штучного інтелекту — опитування JournalismAI

Така активність інколи викликає критику через те, що швидкий розвиток може завалити користувачів ШІ-контентом, без чітких правил щодо маркування або розуміння ризиків, пов’язаних із «галюцинаціями» та неправильною інтерпретацією фактів. 

Опитування показує, що створення контенту вважається найбільшою небезпекою ШІ (53 %), за нею йде збір новин (33 %). Навпаки, серверна автоматизація (9 %), розповсюдження та кодування вважаються менш ризикованими. Тож видавці більш обережні щодо «робожурналістики» й генерування контенту, особливо з огляду на низку провальних кейсів (CNET, Arena Group тощо). 

Цього року прогнозують, що у журналістів з’являтиметься все більше ШІ-помічників для різних операцій, а видання призначатимуть старших редакторів із питань ШІ, як це вже зробили Financial Times і The New York Times. 

Дипфейки й дезінформація

Особливо загрозливим згенерований ШІ контент виглядає в контексті виборів. Нові технології можуть використовувати політики та політичні активісти, а також зовнішні сили, які хочуть вплинути на результати. Війна між Ізраїлем та Палестиною показала численні приклади підроблених або стилізованих зображень, які використовуються в пропагандистських цілях прихильниками обох сторін.

Законодавство поки не унормовує такий контент, хоча низка країн вже роблять спроби регулювати використання ШІ, а компанії на кшталт Meta й TikTok вимагатимуть позначати контент, згенерований ШІ. 

Простір розшириться

Футурологи й автори прогнозів активно використовують термін spatial computing (просторові обчислення). Переносні пристрої оброблятимуть те, що ми чуємо та бачимо, у режимі реального часу за підтримки віртуальних помічників, які зможуть відповідати на запитання будь-якою мовою.

Опитані Reuters Institute медійники скептичні, що розумні динаміки, навушники, годинники чи брелки замінять смартфон. Проте 41 % вважає, що пристрої з розширеними інтерфейсами стануть важливими в середньостроковій перспективі, а отже варто приглядатися до аудіосторителінгу та доповненої й віртуальної реальності. 

Після запуску гарнітура змішаної реальності Apple Vision Pro почне демонструвати потенціал цих технологій, зокрема деякі журналістські випадки використання. Нові стандарти, такі як Web XR, дадуть доступ до контенту на різних пристроях — від годинника до мобільного телефона та Apple Vision Pro.

Як боротися зі втомою

2024 року в багатьох країнах відбудуться вибори. Також це рік літніх Олімпійських ігор та низки інших спортивних подій. Медійники сподіваються, що такий потік новин може збільшити кількість зацікавлених в інформації користувачів, а отже протистояти уникненню новин. Утім, лишається ризик, що вибори посилять фрагментацію й поляризацію аудиторії, яка довірятиме медіа ще менше. А медіа можуть стати залежними від реклами політиків і партій, які паралельно намагаються підірвати авторитет видань і переслідувати тих, хто розкриває їхні оборудки, — і словесно, й фізично. 

Найбільша небезпека може полягати не в тому, що люди вірять брехні, а в тому, що вони не будуть вірити взагалі всьому. 

Вибіркове уникання новин посилюється на фоні двох воєн — між Україною й Росією та Ізраїлем і ХАМАС. Медійникам в усьому світі доведеться й далі шукати ракурси та історії, які втримуватимуть увагу й підтримуватимуть потік трафіку та грошей.

Але додаткові формати можуть бути не тим, що шукає деяка аудиторія — люди вже приголомшені величезним вибором контенту й губляться серед нього. А медіа, бренди та творці й далі змагаються за все меншу кількість уваги, не поважаючи час і здоров’я аудиторії.

«Інформаційна втома з’їдає бажання наших читачів читати та платити за наш контент», — цитують Reuters Institute редактора однієї європейської членської організації. Ми багато говоримо про те, що молодь уникає новин, але це поширюється й на інші групи.

Які виходи бачать медіа?

• кращі способи пояснення складних проблем (67 %);
• не просто вказувати на проблеми, а й пропонувати потенційні рішення (44 %);
• добирати людські історії, що надихають (43 %).

Втрачає цікавість ідея позитивних новин (обрав 21 % опитаних) або розважальний підхід до них (18 %).

Також видавці планують використовувати технології, зокрема ШІ, щоби добирати більш релевантний контент і робити його більш зрозумілим для аудиторії. Утім, це не дає фундаментальної відповіді на питання, як подолати втому й цінувати свого читача, водночас не втрачаючи в бізнес-показниках. 

Зображення на обкладинці частково згенероване штучним інтелектом