Взаємодія між комунікаційниками та журналістами — це тонкий баланс між наданням релевантної інформації та врахуванням потреб кожної сторони. Така щоденна взаємодія протягом 2024 року зменшилася на 6 % проти 2023 року. Також PR-фахівці все частіше надають перевагу особистим контактам у медіа.
Як цьогоріч розвивалася співпраця між медіа та комунікаційниками, описав сервіс моніторингу LOOQME в дослідженні State of PR & comms 2024.
Де шукають контакти медіа?
31,9 % PR-фахівців віддають перевагу особистим спискам контактів для зв’язку з журналістами, попри цифрові інструменти, такі як бази журналістів.
Серед інших джерел пошуку медіа для співпраці:
- 30,3 % — соцмережі;
- 21,2 % — база журналістів;
- 16, 6 % — пошук у Google.
Для спілкування з медійниками найчастіше обирають електронну пошту (78 %) та Telegram (72 %), ще 49 % користуються Facebook Messenger. Viber (5 %) та X (4 %) є менш популярними у сфері професійної комунікації.
Місце соцмереж
Загалом протягом 2024 року комунікаційники спостерігають значне зростання інтересу до платформ із візуальним контентом — Instagram, TikTok, YouTube — і професійних соцмереж на кшталт LinkedIn. Зниження пріоритетності X вони пов’язують із трансформацією платформи та її авдиторії.
Щороку дослідники відзначають зменшення використання X в роботі та збільшення ролі Instagram і TikTok.
2024 року Facebook (23 %) лишається найважливішою соцмережею в комунікаційних стратегіях. Після нього одразу йде Instagram (21,9 %) та Linkedin (16,7 %). Така тенденція спостерігається протягом трьох років дослідження. Водночас Viber (4,5 %) взагалі не розглядають як платформу для комунікації.
42 % комунікаційників вимірюють результати постійно — після кожної активності, кампанії чи релізу. Цьогоріч зросла увага до бізнес-метрик — значення результатів продажів піднялися з 16 % до 21, 8 %, а вебметрики сайту — з 28 % до 38,3 %.
KPI, які використовує більша частина респондентів:
- 80,8 % – загальна кількість публікацій;
- 77,2 % — охоплення публікацій;
- 58,0 % — залученість у соцмережах;
- 53,9 % — підписники в соцмережах;
- 51,8 % — перегляди публікацій.
Як часто комунікують?
За підсумками 2024 року комунікаційники рідше спілкуються з журналістами щодня — 19 % проти 25 % 2023 року.
- 30 % фахівців надсилають повідомлення медійникам щотижня;
- 26 % — щомісяця;
- 20 % — кілька разів на рік.
Водночас зросла частка тих, хто ніколи не контактує з журналістами — з 5 % 2024 року проти 3,3 % 2023 року.
Щодо бюджету, то на публікацію матеріалів у медіа фахівці комунікаційної сфери витрачають 35 % запланованих на рік коштів. Ще 20 % йде на подальший медіамоніторинг.
Під час вибору послуг агенції спеціалісти більше орієнтуються на оперативні напрями, платні матеріали й дослідження. 35 % замовлень — це саме публікація платних матеріалів та спецпроєктів
Зв’язок комунікації та журналістики
Дослідники склали портрет українського комунікаційника й визначили, що найчастіше це жінки — (91,7 %) віком 26–35 років (46,1 %) або 36–45 років (26,4 %).
Саме журналістика є найпоширенішою освітою у фахівців цієї сфери. Диплом журналіста мають 29 % комунікаційників, далі йде:
- PR — 23 %;
- економіка — 16 %;
- філологія — 14 %;
- маркетинг — 13 %.
У переліку важливих фахових навичок респонденти називали, зокрема, уміння ефективно комунікувати з медіа — воно залишається в першій п’ятірці. Цьогоріч цю якість зазначили 69 % опитаних проти 72 % торік.
Зв’язки з медіа цьогоріч посідають друге місце у фокусі роботи комунікаційників — 12, 2 %. Водночас 2023 року ця частка становила 14, 5 %.
