30 травня Національна асоціація медіа (НАМ) проводить церемонію вручення премії «Честь професії». В основних категоріях відзначили переможців серед медіа загального профілю, а також найкращих локальних медіа. 

Організатори та учасники конкурсу розповіли «Медіамейкеру» про процес вибору найкращих матеріалів на різних етапах конкурсу і те, що для них означає «честь професії». 

«Честь професії 2024»

Конкурс у цифрах

2024 року «Честь професії» учасники подали 1240 матеріалів, з яких відбіркова комісія та журі обрали фіналістів. З них 990 матеріалів у основних шести номінаціях:

• найкраще інтерв’ю – 223 матеріали;
• найкращий репортаж – 244;
• найкраще новинне висвітлення резонансної події – 114;
• найкраща аналітика – 158;
• найкраще розслідування – 96;
• найкраща публіцистика – 155.

Ще 250 матеріалів подали до спецномінацій:

• «Найкращий матеріал на тему прав жінок, дотримання ґендерної рівності» від ГО «Жінки в медіа» — 100 матеріалів
• «За відданість професії за найтяжчих умов» від Наглядової ради конкурсу — 16;
• «Найкращий матеріал на тему дотримання професійних стандартів та журналістської етики під час війни» від Комісії з журналістської етики — 28;
• «Журналістський внесок у ментальний розвиток українського суспільства» імені Наталії Луговської від ГО «Асоціація політичних психологів України» — 64;
• «Професійне висвітлення теми психічного здоров’я в медіа» від проєкта «Психічне здоров’я для України» — 42.

Кожну роботу в окремій номінації оцінюють члени журі — повний склад доступний за покликанням. 

Особливості конкурсу 2024 року

Цьогоріч «Честь професії» відзначає 15-річчя. Інна Мельникова, керівниця проєктів Національної асоціації медіа (НАМ), зазначає, що за ці роки рівень професіоналізму українських журналістів зріс. Це, зокрема, помітно в поданих матеріалах на конкурс.

«Також значно зростає динаміка кількості учасників протягом кількох років поспіль. Зокрема, цьогоріч ми маємо рекордну загальну кількість — 1240 матеріалів», — каже Мельникова. Вона також відзначила розширення категорій у номінаціях: з’явилися спецномінації та спецпризи. 

Нові спеціальні номінації відображають висвітлення важливих актуальних проблем та потреб у суспільстві.

Редакторка в Tortoise Media Ніна Кур’ята, яка оцінювала роботи в номінації «Найкраща публіцистика», вважає, що є необхідність зробити окрему категорію про військову тематику. 

«Багато матеріалів про поранених, пропалих чи загиблих — начебто за жанром і не публіцистика, але рука не підіймалася відсіювати їх», — каже Кур’ята. Вона додає, що  серед робіт було багато сильних матеріалів, тому вибір був складним.

Велику кількість резонансних матеріалів відзначив і Павло Новик, який оцінював роботи у номінації «Найкраще висвітлення резонансної події». Водночас він каже, що нерідко в новинну номінацію учасники відправляли репортажі, для яких є окрема номінація. 

Переможців конкурсу 2024 року ми публікували тут.

«Честь Професії 2023»

Конкурс у цифрах

2023 року на конкурс подали всього 1037 матеріалів від 633 журналісток та журналістів. Згідно з положенням конкурсу, подати свій матеріал може кожен, хто професійно займається журналістикою в Україні, — без обмежень за віком, типом медіа (преса, телебачення, радіо, інтернет), жанром і сферою журналістики, місцем проживання тощо.

Основні номінації отримали 871 матеріал:

• найкраще інтерв’ю — 193;
• найкращий репортаж — 227;
• найкраще новинне висвітлення резонансної події — 91;
• найкраща аналітика — 134;
• найкраще розслідування — 67;
• найкраща публіцистика — 159.

На спецномінації конкурсу «Честь Професії 2023» отримали 166 робіт:

• «За відданість професії за найтяжчих умов» від Наглядової ради конкурсу — 22;
• «Найкращий матеріал на тему прав жінок, дотримання гендерної рівності» від ГО Жінки в медіа за підтримки IFES Ukraine — 94;
• «Найкращий матеріал на тему дотримання професійних стандартів та журналістської етики під час війни» від Комісії з журналістської етики — 25;
• «Одним фронтом» від BIHUS.Info – 24.

Про переможців «Честь професії 2023» ми писали у новині.

Особливості відзначення 2023 року

2023 року приймання робіт тривало нетипово — лише пів року, а не рік. Водночас кількість поданих робіт і журналістів-учасників є рекордною для конкурсу.

Як і впродовж кількох останніх років, у кожній із основних номінацій нагороджують автора чи авторку за найкращий матеріал у локальному медіа. Незмінними залишаються спеціальні призи конкурсу — «Надія журналістики» (приз наймолодшому журналісту чи журналістці), а також спеціальний приз «За найкращий аудіоматеріал». 

Більшість тем конкурсу 2023 року безпосередньо стосуються великої війни, оскільки матеріали створені вже під час повномасштабного вторгнення Росії. Це роботи про евакуацію, звільненні території, репортажі з «нуля» та про медичні бригади, повернення з полону та інші навколо воєнні теми. Водночас були роботи, присвячені темам голодомору, збиття рейсу МН17, церкви, медичної реформи, Батурина та Мазепи.

Керівник англомовної редакції «Бабель» та учасник Відбіркової комісії номінації «Найкраще інтерв’ю» Антон Семиженко описує такий вплив війни на номіновані роботи: «Інтервʼю — це нерідко розмова з антагоністом, людиною, якій не довіряєш, до якої є запитання в суспільства. Зараз цього практично немає, більше спілкування з українськими бійцями, командирами чи політиками, з учасниками подій про суть трагічних чи героїчних подій. Так, це теж цінно. Але в плані жанру й журналістської майстерності ця робота простіша. З часом це зміниться, навіть якщо війна триватиме — ситуація стає багатошаровою, до співрозмовників більшає запитань.

Також якщо торік більшість розмов стосувались хроніки подій, свідчень учасників, то зараз більше про осмислення того, як жити з новим досвідом, як давати раду травмам і в принципі реагувати на умови війни. Це логічний процес — і добре, що він відбувається».

Як формують Відбіркову комісію та журі

Органами управління конкурсу є Рада експертів, Організаційний комітет, Наглядова рада, Журі та Відбіркова комісія конкурсу. Головою оргкомітету є виконавчий директор Національної асоціації медіа.

Рада експертів (орієнтовно 120 учасників) складається з формальних і неформальних лідерів медіаспільноти, і вона ж обирає Журі конкурсу. Раду сформували 2010 року (вона є постійною), кожен із членів Наглядової ради та оргкомітету висував до неї по три кандидати. Кожен із цих кандидатів, своєю чергою, висуває три кандидати в Журі. Кожен член Ради рекомендує в журі (голосує «за») не більше ніж десять кандидатур. Важливо, що до складу Журі конкурсу мають входити регіональні експерти. 

Завдання Відбіркової комісії конкурсу — відібрати не менше 10 та не більше 30 найкращих матеріалів у кожній номінації. Вона проводить первинне оцінювання матеріалів і виставляє оцінки у форматі «Так» або «Ні». Потім матеріали оцінюють Журі конкурсу. Відбіркову комісію щорічно затверджує Наглядова рада шляхом голосування. Кожен член Наглядової ради рекомендує в Відбіркову комісію не менше двох кандидатур. Як і у випадку з журі, відбіркова комісія повинна мати регіональних експертів.

Антон Семиженко каже, що у випадку відбіркової комісії обраним учасникам пишуть, що їхній кандидатурі висловили довіру, та питають, чи згодні вони приділити час оцінюванню робіт. Якщо так, то в яких номінаціях вони хочуть оцінювати та вважають себе фаховими (пропонують обрати три зі списку в порядку пріоритетності). Потім організатори дивляться, де та кого бракує, де перебір охочих і хто може краще відібрати роботи в конкретних номінаціях. 

Список учасників Відбіркової комісії та Журі конкурсу оголошують напередодні старту приймання робіт, щоб усі потенційні учасники ознайомилися з переліком тих експертів, які оцінюватимуть їхні роботи. 

Як відбирають та оцінюють роботи

Перед початком роботи члени комісії отримують інструкцію. Вона пояснює, скільки робіт треба оцінити та скільки на це відводиться часу. Ці ж роботи оцінюватиме ще один член відбіркової комісії. Хто ця інша людина, що розглядає ті ж роботи, невідомо. Відтак імовірність домовитись про щось, зазначає Семиженко, наприклад, яким роботам дати «зелене світло», практично неможливо.

В інструкції вказані критерії оцінювання робіт у певній номінації. Там тезово описані й вимоги щодо важливості теми, щодо структурованості матеріалу, того, як журналіст/ка керують розмовою, які динаміка й стиль матеріалу, чи дотримано в роботі етичних принципів. Остання вимога має найбільше пунктів, у ній частково процитовано Кодекс етики українського журналіста. Вочевидь, вимоги щодо етичності роботи стосуються будь-якої номінації конкурсу.

Звісно, попри формалізованість вимог, члени Відбіркової не слідують умовному «списку питань на листочку». Вони орієнтуються  на свій досвід і розуміння того, що таке якісний журналістський продукт. Антон Семиженко каже, що журналістику, як і життя, до списку правил не зведеш.

Серед критеріїв оцінювання є кілька радше технічних — чи дійсно матеріал відповідає заявленій номінації. 

Також в інструкції є технічні особливості голосування. Члени Відбіркової комісії та Журі мають право фіксувати свої оцінки письмово або в спеціальній формі на офіційному сайті конкурсу «Честь Професії». Доступ до неї надають винятково оцінювачам за індивідуальними логінами та паролями.  Фактично там те, що номінанти зазначали в анкетах: лінк на роботу, вік, видання, населений пункт, де розташована редакція, скільки років людина провела у професії, а також мотивація подати роботу на конкурс. У кожного члена відбіркової є можливість поставити кожній роботі лише умовне «так» чи «ні». Якщо робота отримує «так» від обох учасників відбіркової — вона проходить далі на розгляд журі.

Оціниши роботи, учасники Відбіркової комісії розлогінюються з системи. 

Журі виставляють бали, й на їхній основі визначаються фіналісти та переможці в номінаціях. У кожній номінації відібрані матеріали за шкалою від 1 до 10 балів. Якщо вони набрали більше ніж 25 балів, то матеріали потрапляють у фінал конкурсу.

Журі також має право застосовувати власні критерії під час визначення переможців у кожній з номінацій. Водночас для надання орієнтирів учасникам конкурсу, так само як і для вибудовування єдиної лінії під час подання та оцінювання конкурсних матеріалів. Також встановлюється список ключових моментів, які будуть брати до уваги під час визначення переможців у кожній з номінацій. За підсумками оцінюванння формують «Список фіналістів» із 5 найкращих матеріалів у номінації та переможця. 

Що означає «честь професії»?  

Організатори «Честь Професії» зазначають, що війна призупинила розвиток розслідувальної, соціальної, культурної журналістики, обмежила нас темами та наративами. Але водночас розкрила потенціал журналістів, які ризикують своєю безпекою та життям:  «Війна розгорнула перед нами людяність українців і журналістів, зокрема, у нових вимірах. Ми віримо у те, що наступного року конкурс відбудеться в Україні, яка переможе у цій війні».

Що думають про це переможці 2023 року? 

Найбільша мотивація залишитися в професії для кожного — внесок у перемогу у війні з Росією. Журналістка агенції журналістських розслідувань «Четверта влада»  і переможниця у спецномінації «Найкраще розслідування в локальному медіа» Анна Хіночик каже, що для неї честь професії — не дурити читача, не маніпулювати фактами. Важлива — повага до людини: «Люди, про яких ти пишеш і для яких ти пишеш, — не лялькові фігурки, а журналіст — не ляльковод. Честь професії починається з етики та цінностей».

«Суспільне» фокусується на документуванні та розслідуванні воєнних злочинів Росії та російських військових в Україні. Проте, додає журналістка «Суспільного» та переможниця у номінації «Найкраще розслідування» Алла Садовник, важливо розповідати не лише про це: «Наші колеги продовжують антикорупційні розслідування, створюють якісні аналітичні матеріали про внутрішні «невоєнні» проблеми. Про них не можна забувати, їх не можна втрачати з поля зору, щоб ні на сантиметр не втратити здобутків у розвитку нашої демократії».  

Алла каже, що для неї честь професії — чітке усвідомлення, що журналісти мусять працювати в інтересах суспільства та його розвитку. Це також зберігання власної гідності та дотримання стандартів журналістики навіть у найскладніших обставинах: «Я насправді вважаю, що мені дуже пощастило працювати у редакції розслідувань “Суспільного мовлення” з людьми, які мають такі ж цінності».