Привіт, колего!
Дар’я Трапезнікова на зв’язку — востаннє як головна редакторка «Медіамейкера».
Що відбувається?
Після 2 років і 8 місяців роботи ми вимушені поставити наше медіа на паузу. До більш сприятливого моменту чи назавжди — час покаже.
Чому так сталося? Ті з вас, хто працює в чи з медіа, знають, що ситуація на ринку грантів із початку року різко погіршилася: грошей стало менше, а конкуренція — більша й жорсткіша. Ми почали розвивати інші джерела доходів, але цього виявилося недостатньо для стабільного утримання редакції.
Що ми встигли зробити за цей час
Почнемо з того, що медіабренд був створений із нуля. Тепер у соцмережах і на сайті — тисячі підписників\відвідувачів. Команда із трьох людей на старті виросла до шести, ще троє фахівців пропрацювали з нами у штаті певний час.
А ще ми:
- випустили понад 750 великих текстів, понад 700 можливостей і майже 1500 новин на сайті, а також понад 230 випусків розсилки й пару десятків тисяч постів у соцмережах (зокрема медіамеми, які дуже полюбилися читачам);
- висвітлили роботу понад 200 українських медіа в різних форматах: від великих історій про редакцію до кейсів, матеріалів про досвід кількох команд чи журналістів і, звісно, новин;
- опублікували на сайті тексти від майже 100 авторів і авторок (як штатних, так і фрилансерів і фрилансерок, стажерів і стажерок чи контриб’юторів і контриб’юторок);
- були інформаційними партнерами головних премій української медіаспільноти («Честь професії», Премія імені Георгія Гонгадзе, «Слушно») та українських профільних конференцій (Bucha Journalism Conference, «Медіабіль», Lviv Media Forum, New Age Media Summit тощо);
- один раз перемогли й один раз вийшли у фінал номінації на кращий матеріал про дотримання журналістських стандартів на «Честі професії»;
- визнані одним із пріоритетних джерел інформації про можливості в дослідженні донорської підтримки Львівського медіафоруму, десятках кулуарних розмов і редакційних чатах;
- регулярно з’являлися у списках джерел студентських кваліфікаційних і наукових робіт та рекомендаціях у програмах курсів університетських викладачів, а також провели власний курс для студентів трьох університетів про кар’єру в медіа.
Утім для мене як для очільниці й розробниці концепції найголовнішим є те, що вона зрезонувала з вашим баченням медіасвіту. В умовах всебічного тиску обставин на журналістів ми намагалися шукати можливості, натхнення, конструктив, глибинні нюанси та конкретні поради. Багато з вас відгукувалися, що наші матеріали підтримували вас у різних ситуаціях і на різних етапах кар’єри, ставали ковтками свіжого повітря та надією на те, що українська журналістика ще має чимало запасів креативності й міцності.
Дякуємо!
- Кожному й кожній, хто читав нас увесь цей час, бачив у нас цінність для медіаринку й ще деякий час згадуватиме бренд із ностальгією та жалем.
- Media Development Foundation за можливість творити цю історію.
- Європейському Союзу за фінансову підтримку протягом попередніх років.
- Редакціям, які розповідали свої історії в деталях чи щомісяця надсилали продукти для добірок.
- Медійникам та фахівцям інших галузей, які давали коментарі для наших матеріалів чи ділилися життєвим або професійним досвідом.
- Представникам медіаорганізацій, які ділилися можливостями з нами, щоб ми поділилися з вами.
- Фрилансерам і контриб’юторам, які стійко терпіли сотні правок і уточнювальних запитань від мене й операційної редакторки Тетяни Боць, щоб матеріал вийшов якнайкращим.
Що буде далі
Усі ресурси «Медіамейкера» та право ними розпоряджатися лишаються в організації-засновника Media Development Foundation. Я та мої колеги шукатимемо нові кар’єрні можливості.
Але я не залишу вас без матеріалів про медіа. Якщо вам подобається те, що ми робили, й ви і далі хочете отримувати від мене листи — підпишіться нижче на мій новий проєкт «Рівні медіа».
Чому рівні? Бо рівнів у медіасвіті багато, і це не про те, хто кращий чи гірший, а про здобутий досвід, уроки та поради, які можна дати тим, хто збирається на цей рівень піднятися. Я хочу й далі допомагати вам знаходити своє місце, на якому б рівні медіасвіту ви не були: допомогти побачити траєкторію подальшого руху і дати підказку, як швидше перейти на наступний етап.
Безумовно, насамперед ми всі маємо донатити на захист наших земель і державності — без них українським медіа буде складно. Проте я впевнена, що колеги, які нині запускають власні спільноти, як ніхто розуміють важливість фінансової підтримки медіапроєктів спільнотою. Тому я пропоную і платні опції з більшою цінністю для тих, хто шукає медіаможливості та глибші кейси (деталі тут), і безплатну розсилку (форма для підписки на яку була вище), де теж буде чимало корисної інформації для тих, хто не готовий до передплати.
Залишаємося на зв’язку!
