На третій рік повномасштабного вторгнення українці все частіше змінюють свої звички й шукають нові платформи для отримання новин. Соцмережі як джерело новин досі утримують першу позицію серед українців, водночас популярність телебачення поступово знижується. Звички медіаспоживання українців дослідила Громадянська мережа «ОПОРА».
Як проводили дослідження?
Дослідження тривало з 6 травня до 4 червня 2024 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитано 2011 респондентів у всіх регіонах України (крім АР Крим).
Опитували громадян України від 18 років, які на момент опитування проживали на територіях, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року. До вибірки не ввійшли мешканці тимчасово непідконтрольних Україні територій до 24 лютого 2022 року, а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Польовий етап тривав з 26 травня до 1 червня 2023 року.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4 % для показників, близьких до 50 %, 2,1 % — для показників, близьких до 25 %, 1,5 % — для показників, близьких до 10 %.
Звідки українці отримують інформацію?
Соцмережі досі утримують першу позицію як джерело новин — їх використовують 73,4 % українців. Порівнюючи з 2023 роком, їхня популярність знизилася на 4,5 %. На другому місці — інтернет без урахування соцмереж із майже 60 %.
Відчутно втратило авдиторію телебачення — звідти дізнаються новини 42,7 %, що на 20 % менше, ніж 2023 року. Радіо (22 %) та друковані медіа (майже 12 %) теж обирають дещо рідше. Популярність радіо знизилася на 11,7 %, а друкованих видань — майже на 6 % проти 2023 року.
Жінки дещо частіше обирають соцмережі (74,9 % проти 71,7 %) і телебачення (45,4 % проти 39,5 %), ніж чоловіки. Натомість інтернет, окрім соцмереж (65,1 % проти 55,2 %), та радіо (25,4 % проти 19,2 %) популярніші серед чоловіків.
Дослідники спостерігають суттєві відмінності у медіаспоживанні за віковим розподілом. Молодь традиційно найчастіше обирає соцмережі й інтернет.
Споживають новини в соцмережах 93,3 % українців віком від 18 до 29 років та 85,3 % віком від 30 до 39 років (що на 5 % менше, ніж 2023 року). Рідше стали обирати соцмережі також люди віком від 40 до 49 (81,8 % проти 87 % 2023 року) та від 50 до 59 років (71,5 % проти 71,5 %). Старші люди майже не змінили своєї прихильності до соцмереж проти 2023 року — їх обирають 64 % українців віком від 60 до 69 років та 34,1 % віком 70+.
Фахівці не відзначають суттєвих відмінностей між різними частинами України. Водночас ситуація відрізняється залежно від типу населеного пункту. Зокрема, соцмережі дещо популярніші в містах, ніж у селах (77,6 % та 65,2 % відповідно).
Також розмір авдиторії новин у соцмережах серед містян майже не змінився проти 2023 року, а серед мешканців сіл — скоротився на 7,9 %. Інтернет, крім соцмереж, однаково популярний як у містах, так і в селах (61 % та 57 % відповідно). Телебачення частіше обирають у селах (48,4 %) ніж у містах (39,8 %).
Яким джерелам довіряють?
2024 року українці найбільше довіряють соцмережам (47,3 %), інтернет-ресурсам (43 %) і телебаченню (34,1 %). Якщо 2023 року рівень довіри до більшості джерел інформації потроху зростав, то 2024 року українці стали менше довіряти всім джерелам інформації. Натомість зростає кількість людей, які не довіряють жодному джерелу інформації (5,2 % 2022-го, 7,7 % 2023-го і 15,2 % 2024 року). Найбільше довіру втратили телебачення (34, 1 % 2024 року проти 61,1 % 2023 року) і радіо (24,2 % проти 41 %).
І в чоловіків, і в жінок рівень довіри до всіх джерел інформації впав, порівнюючи з минулим роком. Цьогоріч обидві статі найбільше втратили довіру до телебачення (-29 % у чоловіків та -25,4 % у жінок), радіо (-20,1 % у чоловіків та -14,1 % у жінок) та соцмереж (-18,4 % у чоловіків, -8,1 % у жінок).
Серед найстаршої авдиторії (70+ років) знижується частка тих, хто не довіряє жодному джерелу (на 2,6 %). Інтернет без урахування соцмереж — це єдине джерело, довіра до якого майже не змінилася проти минулого року у всіх вікових групах, а люди віком 70+ почали довіряти інтернету на 7,3 % більше.
Старші люди (60–69 і 70+ років) найбільше довіряють телебаченню. Водночас чим молодші люди, тим стрімкіше у них падає довіра до телебачення.
Усі вікові групи довіряють друкованим медіа найменше, але водночас рівень довіри до них зростає з віком — що старші люди, то більше вірять газетам. Схожа ситуація з радіо: 2024 року довіра до нього серед людей до 49 років знизилася майже наполовину, а серед людей віком від 50 років радіо втратило третину тогорічної довіри.
Якщо говорити про географічний розподіл, то у всіх регіонах інтернет (крім соцмереж) — єдине джерело, довіра до якого суттєво не змінилася з минулого року. Натомість довіра до телебачення, радіо і друкованих медіа знизилася. Телебачення втратило найбільше довіри у Центрі (-29,1 %) й на Заході (-28,2 %), довіра до радіо зменшується на Сході (-19,2 %) й Заході (-18,6 %), довіра до друкованих медіа зменшується на Заході (-18,2 %) та в Центрі (-11,6 %).
Які соцмережі використовують українці?
Рейтинг найпопулярніших соцмереж в Україні протягом останніх трьох років фактично не змінюється. Як і раніше, цьогоріч його очолили Telegram (78, 1 %), YouTube (59, 5 %) та Facebook (44,6 %). Трохи більше ніж 42 % опитаних читають новини у Viber, 29,6 % — в Instagram, 26,8 % — у TikTok, 7,8 % — в Х. Іншими соцмережами для отримання новин користуються лише 1,2 % опитаних.
Порівнюючи з 2023 роком, зросла частка тих, хто використовує для читання новин Telegram (на 6,8 %), стабільною залишилась авдиторія Instagram, TikTok та Х. Натомість зменшилася частка тих, хто споживає новини з YouTube (на 6,7 %), Facebook (на 10,4 %) та Viber (на 7,7 %).
Telegram тримає першість як серед жінок (82, 8 %), так і серед чоловіків (72 %). На другому місці серед чоловічої авдиторії зі значним відривом опинився YouTube (63,7 %), а серед жінок через цю соцмережу споживають новини 56,2 %. 10 % чоловіків отримують новини через Х (Twitter), натомість серед жінок цей показник становить лише 6 %. TikTok чоловіки (26,3 %) та жінки (27,2 %) використовують для отримання новин приблизно однаково.
Як і в попередні роки, фахівці помітили відмінності у використанні різних соцмереж людьми різних вікових категорій. Серед молоді (18–29 років) найбільшу популярність зберігає Telegram (90,5 %) та TikTok (на понад 9 % зростання за останній рік — до 34,3 %). А от YouTube (53,4 %), Instagram (40,3 %) та Facebook (23 %) за останній рік прихильність молоді дещо втратили: використання Instagram для отримання новин знизилося на 6 %, YouTube та Facebook — на 11 %.
Серед авдиторії від 30 до 39 років використання Telegram помітно зросло — на майже 13 % до 88,5 %, а от інші соцмережі рідше ставали джерелом новин. Серед 30–39-річних переглядають новини на YouTube 53,6 % (на 7% менше, ніж 2023 року), читають новини на Facebook — 41,8 % (на 17 % менше), використовують для цього Viber чи Instagram — орієнтовно 30 %. TikTok як джерело новин серед цієї авдиторії дещо втратив популярність — цьогоріч ним користуються 20,6 % опитаних цього віку, торік — 24,7 %.
Респонденти віком від 40 до 49 років також віддають перевагу Telegram — частка людей, які його використовують, зросла з 70,9 % до 74,6 %. Другу і третю сходинки посідають YouTube (57,7%) та Facebook (48,7 %), однак обидві соцмережі дещо втратили популярність за останній рік (-7,9 % та -15,3 % відповідно). Зменшилося й використання Viber (на 9,3 % до 44,9 %) та Instagram (на 3,5 % до 24 %). TikTok (26,2 %) та Х (Twitter) (6,1 %) серед 40–49-річних використовуються для отримання новин співмірно із попереднім роком. Опитані віком від 50 до 59 років дещо рідше користуються Telegram (71,8 %), хоча він все одно лишається для них ключовим джерелом новин.
Деякі відмінності спостерігаємо й у медіазвичках жителів сіл і міст. Читають новини у Telegram і містяни (80,7 %), і жителі сіл (71,7 %), однак серед містян цей показник вищий. Крім того, містяни більш схильні переглядати новини на YouTube (60,6 % проти 56,8 % серед мешканців сіл) і читати Х (9,4 % проти 4 % у селах). Натомість Facebook, Viber та TikTok є джерелами новин здебільшого для мешканців сільської місцевості: Facebook там читають 49,7 % опитаних (проти 42,6 % у містах), Viber — 45, 9% (проти 40,9 % у містах), переглядають TikTok — 30,9 % (проти 25,1 % у містах). Дізнаються новини з Instagram також здебільшого мешканці сіл — 32,1 % проти 28,6 % серед містян.
На рівні регіонального розподілу помітно, що Telegram має більшу авдиторію в південній та центральній частинах України (83,8 % та 79,8 % відповідно), а от на Сході (74,2 %) та Заході (72,7 %) ним користуються дещо рідше. Дізнаються новини з YouTube переважно мешканці східних (66,5 %) і центральних (61,2 %) регіонів, а на Півдні (57,8 %) та Заході (55,4 %) цей відсоток дещо нижчий. Facebook читають переважно у південних (48,2 %) та західних (46,6 %) регіонах, дещо рідше — у центральній Україні (44,9 %), ще менше — на Сході України (33,4 %).
Авдиторія Viber сконцентрована переважно у південних (45,9 %), центральних (43 %) і західних (42,5 %) регіонах, на Сході відсоток використання також спадає (33,5 %). Використовують для отримання новин Instagram переважно у південних (34,4 %) та західних (33,2 %) регіонах, на відміну від центру (26,2 %) та сходу (22,7 %).
Переглядають новини у TikTok здебільшого мешканці Півдня (29,8 %) і Заходу (29,5 %), рідше — на Сході (24,2 %) та в центральній частині України (23,7 %). Х використовують приблизно 9 % респондентів у західних, центральних і східних регіонах України, але значно рідше (4,4 %) — на Півдні.
