Інститут масової інформації провів анонімне адресне опитування, в якому взяли участь 100 респондентів з усіх регіонів України. Серед опитаних – 66 % жінок і 44% чоловіків. Дослідження тривало від червня до липня 2023 року. Дослідники виявили, що з початку повномасштабної війни в Україні журналісти та блогери відчули зростання кібертиску.
Про його зростання зазначили 68 % опитаних. Найчастіше про нього кажуть блогери — 82 %.
Серед найпоширеніших цифрових загроз:
- бан або попередження від Facebook за мову ворожнечі (77 % журналістів і блогерів);
- бан або попередження в іншій соцмережі (41 % журналістів, 36 % блогерів);
- видалення соцмережею дописів, відео, фото (73 % журналістів, 54 % блогерів);
- злам акаунту (21 % журналістів, 4 % блогерів);
- прослуховування та стеження (14 % журналістів і блогерів);
- викрадення інформації з ноутбука / комп’ютера (3 % журналістів).
Ризики, з якими стикаються журналісти та блогери через свою професійну діяльність:
- 41 % респондентів мали проблеми з булінгом й образами;
- 40 % отримували погрози;
- 37 % наражалися на мову ворожнечі або тиск через стать / географічне походження / сексуальну орієнтацію / інше.
Водночас блогери стикаються з мовою ворожнечі частіше, ніж журналісти — 45 % і 40 % відповідно.
Основні джерела небезпеки:
- російські спецслужби, кремлівські боти або тролі (64 %);
- фігуранти розслідувань або критичних матеріалів (34 %);
- місцеві посадовці, правоохоронці (32 %);
- російські громадяни (31 %);
- приватні особи, пересічні громадяни (30 %);
- українські боти / тролі (28 %).
Через цифрові загрози 70 % журналістів та 36 % блогерів змушені ретельніше планувати свою діяльність з погляду безпеки.
Позаяк наразі в Україні не існує механізму покарання за злочини в інтернеті, після виникнення загроз:
- 69 % респондентів пишуть оскарження до адміністрації соцмереж;
- 42 % публікують допис у соцмережах;
- 23 % консультуються з профільними ГО;
- 21 % шукає підтримки серед друзів та колег.
