Президент США Дональд Трамп 14 березня підписав указ про скорочення функцій та співробітників Агентства США з глобальних медіа (USAGM), яке керує «Радіо Свобода» та «Голосом Америки». Наступного дня понад 1300 співробітників «Голосу Америки» відправили у відпустку в суботу, а фінансування «Радіо Свобода» призупинили. Що відомо про ситуацію: збираємо в цьому матеріалі.
Скорочення «Голосу Америки»
В USAGM працює майже 3500 працівників із бюджетом у $886 млн. Трамп розпорядився зменшити штат Агенції з глобальних медіа для боротьби з державною бюрократією. Протягом семи днів агенція має «зменшити виконання своїх статутних функцій та свій персонал до мінімальної присутності та функцій, необхідним законом». Деякі республіканці звинуватили «Голос Америки» та інші медіа, що фінансуються державою, в упередженості щодо консерваторів і закликали їх закрити в межах зусиль зі скорочення уряду від технологічного мільярдера Ілона Маска та його Департаменту з питань ефективності уряду. У своїй заяві Білий дім зазначив, що його укази «забезпечать, щоб платники податків більше не були на гачку радикальної пропаганди».
Карі Лейк, колишня ведуча новин, призначена на посаду директора «Голосу Америки», опублікувала заяву, в якій назвав USAGM «тягарем для американських платників податків», і що його «не можна врятувати». Він додав, що скоротить агентство до мінімально можливого розміру відповідно до закону. Директорка Управління кадрових ресурсів Агентства США з глобальних медіа (USAGM) Крістал Г. Томас оголосила, що її команду відправили в адміністративну відпустку. Відповідно до указу, вони припинили роботу, що передбачило й зупинку виробництва новин.
Як пише Reuters, «Голос Америки» в етері з 1942 року й нині охоплює 360 млн людей щотижня.
Президент Національного пресклубу у Вашингтоні Майк Бальзамо опублікував заяву, в якій говориться, що скорочення в «Голосі Америки» підривають прихильність Америки вільній і незалежній пресі.
«Протягом десятиліть “Голос Америки» доносив незалежну журналістику, засновану на фактах, для аудиторії по всьому світу, часто в місцях, де немає свободи преси», — сказав Бальзамо.
«Репортери без кордонів» закликали уряд США «поважати автономію “Голосу Америки”» та засудили рішення про відправлення співробітників у відпустку.
Також стало відомо, що українська служба «Голосу Америки» розриває контракти з працівниками, які працювали за персональними контрактами (PSC), повідомила журналістка Катерина Лісунова у соцмережі X.
За її словами, усі співробітники з таким статусом отримали офіційне повідомлення про завершення їхніх контрактів 31 березня 2025 року о 23:59.
У пресслужбі Білого дому опублікували кілька «аргументів», щоб пояснити рішення щодо закриття мовника:
- 2020 року «Голос Америки» писав про можливу російську роль у скандалі з ноутбуком сина колишнього американського президента Джо Байдена — Гантера Байдена, що адміністрація Трампа сприйняла як спробу «приховати правду».
- Керівництво «Голосу Америки» попросило співробітників не називати ХАМАС і його членів терористами, «за винятком випадків, коли цитуються офіційні заяви».
- 2019 року мовник випустив сюжет про трансгендерних мігрантів, яку шукають притулку у США.
Призупинення фінансування «Радіо Свобода»
США заснувало «Радіо Свобода» 1953 року під час Холодної війни для інформаційної боротьби з Радянським Союзом. Після понад 70 років роботи мовника Конгрес США припинив фінансування гранту на діяльність «Радіо Свобода». У BBC додали, що за день до виходу указу Трампа Кері Лейк заявила, що розриває контракт із «великою трійкою» інформаційних агенцій — Аssociated Press, Reuters та France Press. Це позбавило команди мовників доступу до стрічок новин, відео та фотографій найбільших новинних агентств.
Попри державне фінансування Конгресу США, «Радіо Свобода» є незалежною медіакорпорацією. До рішення Трампа мовник поширював інформацію для авдиторії у 20 країнах Східної та Південно-Східної Європи, Кавказу, Центральної Азії та Близького Сходу 25 мовами.
«Без нас майже 50 млн людей у закритих суспільствах, які щотижня залежать від нас в отриманні точних новин та інформації, не матимуть доступу до правди про Америку та світ», — зазначив президент «Радіо Свобода» Стівен Капус.
Капус додав, що такий розвиток подій — «великий подарунок ворогам Америки» серед яких іранські аятоли, китайські комуністичні лідери та автократи в Москві й Мінську.
Журналістка-розслідувачка Тара Палмері оприлюднила листа, у якому йдеться про негайне припинення грантової підтримки. Водночас лист передбачає можливість оскарження наказу про припинення фінансування згідно з законодавством.
Найближчі тижні «Радіо Свобода» планує продовжувати працювати коштом заощаджень, повідомив «Суспільному» один зі співробітників, який отримав розпорядження виходити на роботу.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив про важливість діяльності «Радіо Свобода» та «Голосу Америки», назвавши їх «маяком» для жителів країн, які живуть за умов авторитаризму. Представники Чехії поширили серед колег по ЄС проєкт заяви, в якій висловлюється серйозне занепокоєння у зв’язку із ситуацією навколо фінансування мовника.
Українська служба «Радіо Свобода» продовжує працювати. За даними джерел «Детектора медіа», коштів для роботи редакції вистачить лише до кінця березня.
Реакція працівників
Ведуча «Радіо Свобода» Власта Лазур у пості на Facebook-сторінці написала, що понад 70 років «Радіо Свобода» доносило правду до суспільств у державах та регіонах, де свобода слова обмежена або відсутня зовсім.
«Це відповідь на питання “Чому «Радіо Свобода» не працює в Німеччині, Великій Британії чи Іспанії?”, яке я часто чую від своїх друзів. У цих державах “Радіо Свобода” не потрібне. Там є достатня кількість незалежних і сильних медіа, що надають точну та обʼєктивну інформацію своїй авдиторії, а також забезпечують плюралізм думок, чим посилюють демократичний вектор розвитку», — зазначила вона.
Лазур додала, що падіння «Радіо Свобода» в Україні стало б не лише великим подарунком для російської пропаганди, але й для всіх тих, хто з власних політичних чи особистих мотивів душить та обмежує вільну пресу, прикриваючись війною і не лише нею.
Журналістка проєкту «Схеми» від «Радіо Свобода» Валерія Єгошина опублікувала пост, у якому процитувала президента «Радіо Свобода» Стівена Капуса.
«По суті сьогоднішніх новин про скасування адміністрацією США угоди про надання гранту на діяльність РС влучно висловився Стівен Капус: “Іранські аятоли, китайські комуністичні лідери та автократи в Москві та Мінську святкуватимуть падіння “Радіо Свобода” через 75 років. Якщо віддати перемогу нашим супротивникам, це зробить їх сильнішими, а Америку слабшою», — йдеться в пості.
Ведуча телеканалу «Настоящее время», створеного «Радіо Свобода» за участі «Голосу Америки», Ірина Ромалійська написала, що понад 70 років «Радіо Свобода» стояло на захисту журналістики та демократії.
«Ми отримували сильну двопартійну підтримку протягом всієї історії RFE/RL. Без нас майже 50 мільйонів людей у закритих суспільствах, які щотижня залежать від нас для отримання точної інформації та новин, не матимуть доступу до правди про Америку та світ», — додала вона.
Керівниця «Голосу Америки» у Східній Європі Мирослава Гонгадзе написала, що протягом 20 років вкладала своє серце і душу в місію VOA — інформувати.
«Я хотіла, щоб ви не просто слухали, а розуміли, ставили запитання, були допитливими до світу навколо. Я хотіла, щоб ви могли робити обґрунтований вибір, брати відповідальність за своє життя й ніколи не почуватися безсилими. Покоління українців зростало, чуючи наші голоси у своїх домівках, формуючи своє уявлення про світ через наші історії», — написала медійниця. Вона подякувала авдиторії, колегам та команді, з якою мала честь працювати.
Нещодавно звільнений із мовника медійник Остап Яриш повідомив, що «Голос Америки» припинив мовлення, а в етері наразі транслюється проморолик.
«Неймовірно, як те, що було голосом американської демократії та пережило 83 роки мовлення — через Другу світову війну, «холодну війну», розпад Радянського Союзу та нову імперіалістичну війну в Європі — можна змусити замовкнути у звичайну суботу», — написав Яриш.
Чи є варіанти для продовження роботи?
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський на зустрічі європейських глав МЗС 17 березня запропонував розглянути різні шляхи підтримки «Радіо Свобода». Про це він сказав у коментарі «Європейській правді».
«Ми Євросоюз, безумовно, бачимо — і якщо ми бачимо в «Радіо Свобода» цінність, то є сенс розглянути шляхи забезпечення його майбутнього, зокрема можливість його купівлі», — додав чеський міністр.
Англомовне онлайн-видання про Україну Euromaidan Press запрошує медійників із «Голосу Америки» та «Радіо Свобода» долучитися до їхньої команди.
«Ми запрошуємо поділитися своїми знаннями, регіональними знаннями та відданістю правді Euromaidan Press. Ваші навички й досвід є надто цінними, щоб залишити їх осторонь у цей критичний момент історії», — заявили в Euromaidan Press.
Видання закликало свою авдиторію збільшити підтримку й стати щомісячним патроном Euromaidan Press. Медіа у всьому світі вони радять подумати над створенням посад спеціально для журналістів «Голосу Америки» та «Радіо Свобода», а політикам й міжнародним організаціям — розробити нові моделі підтримки незалежних медіа.
Медійники під загрозою
9 із 10 співробітників USAGM, що ув’язнені за свою роботу, є журналістами: четверо у В’єтнамі, двоє в Росії, один у Білорусі, один в Азербайджані та один у М’янмі, повідомляє організація «Репортери без кордонів» (RSF). Деякі отримали суворі вироки — Ігор Лосік, автор білоруської служби «Радіо Свобода», відбуває 15 років колонії за звинуваченнями в «організації масових заворушень» і «розпалюванні ненависті».
RSF закликали міжнародну спільноту мобілізувати зусилля для звільнення цих журналістів і гарантування безпеки медійників USAGM.
«Закриваючи USAGM та його медіа, адміністрація Трампа надсилає жахливий сигнал: авторитарні режими, такі як Пекін і Москва, тепер мають повну свободу для безконтрольного поширення своєї пропаганди. Це рішення викликає ще більше занепокоєння, оскільки воно є зрадою дев’ятьох журналістів, які зараз ув’язнені за роботу з агентством, і залишає ще тисячі без роботи та в небезпеці через їхню минулу співпрацю з медіа USAGM у всьому світі», — йдеться у заяві.
Позов до суду
«Радіо Свобода» 18 березня подало до суду на Агентство США з глобальних медіа (USAGM), а також на чиновників USAGM Карі Лейк і Віктора Моралеса, щоб заблокувати спробу припинити дію федерального гранту. Справу розглядатиме Окружний суд округу Колумбія.
У скарзі стверджується, що відмова в наданні RFE/RL коштів, виділених Конгресом, порушує федеральні закони, зокрема Конституцію США, яка наділяє Конгрес виключною владою над федеральними витратами.
«Зараз не час поступатися місцем пропаганді й цензурі супротивників Америки. Ми віримо, що закон на нашому боці й що святкування нашої загибелі деспотами по всьому світу є передчасним», — сказав президент RFE/RL Стівен Капус.
Звернення коаліції
Коаліція з 27 міжнародних правозахисних та медіаорганізацій звернулася до США із закликом захистити свободу преси та журналістів із мережі Агентства США з глобальних медіа (USAGM) на тлі наказу про скорочення відомства.
Коаліція заявила, що понад 80 років організації, що входять до складу USAGM, серед яких «Голос Америки» (VOA) та радіостанції «Радіо Свобода», відіграють життєво важливу роль у досягненні авдиторії в авторитарних країнах. Ліквідація цих організацій є значним ударом по свободі слова й подарунком автократам у всьому світі. Також журналісти стають мішенню для переслідувань із боку влади у країнах із жорсткою цензурою або небезпечних країнах.
«Життєво важливо, щоб Конгрес захистив USAGM, убезпечив журналістів, які входять до її складу, та підтвердив прихильність уряду США до вільних і незалежних медіа у країні та за кордоном», — йдеться у заяві.
Позов до суду від «Голосу Америки»
Журналісти «Голосу Америки» та їхні профспілки 21 березня подали до суду на адміністрацію Трампа, заявивши, що закриття інформаційних агентств, які фінансуються США, порушує право працівників на свободу слова. Згідно зі скаргою, поданою до федерального суду Нью-Йорка, скорочення співробітників порушують Першу поправку до Конституції та закони, згідно з якими Конгрес уповноважив і фінансував «Голос Америки».
Позов вимагає від суду скасувати рішення про закриття Агентства глобальних медіа США, яке фінансує «Голос Америки» та інші медіа.
«Депортація» медійників
Журналіст Остап Яриш розповів в інтерв’ю Bihus.Info, що звільнені співробітники «Голосу Америки», які працювали за робочими візами, мають 30 днів, щоб покинути США. Робочі візи щороку поновлювала сама організація.
За словами Яриша, частина іноземних співробітників родом із Китаю, Пакистану чи країн Африки, і для них небезпечно повертатися додому. Проти деяких із них порушені кримінальні провадження через роботу на «Голос Америки», пояснив Яриш: «Людей із авторитарних країн вважають американськими агентами, шпигунами, зрадниками батьківщини, які працювали на ворога».
Гроші для «Радіо Свобода»
Агентство США з глобальних медіа (USAGM) зобов’язалося виділити «Радіо Свобода» частину коштів, виділених йому Конгресом, напередодні запланованих судових слухань із цього питання в рамках судового позову, поданого мовником проти уряду. Рішення від 24 березня означає, що «Радіо Свобода» отримає $7,46 млн — суму, що покриває період з 1 до 14 березня.
Агентство США з глобальних медіа відкликало своє рішення про скасування гранту для «Радіо Свобода». Попереднє рішення про скасування гранту анулюють, а грантова угода знову набуває чинності. Водночас право скасування фінансування в майбутньому USAGM залишило за собою.
Залишок гранту розрахований до 30 вересня 2025 року.
«Радіо Свобода»: оновлення щодо ситуації у квітні
На початку квітня «Радіо Вільна Азія» (RFA) оголосило про призупинення своїх короткохвильових радіопрограм мандаринською, тибетською та лаоською мовами після того, як його ретрансляційні станції, які орендує уряд США, закрили. Служби мовника бірманською, кхмерською, корейською та уйгурською мовами також зіткнулися із серйозними скороченнями. Організація «Репортери без кордонів» повідомляє, що RFA є єдиним надійним джерелом новин у регіонах, де авторитарні режими контролюють доступ громадськості до інформації. З припиненням роботи мільйони людей позбавляються важливого джерела надійних новин.
10 квітня «Радіо Свобода» подали оновлений екстрений запит до Окружного суду США у Вашингтоні з проханням зобов’язати Агентство США з глобальних медіа (USAGM) виплатити мовнику кошти, виділені Конгресом за квітень. USAGM повідомило «Радіо Свобода», що агентство накладе обмеження перед виплатою фінансування, зокрема вимогу контролювати вибори ради директорів мовника. Також USAGM висунуло умову видалення мовних служб на запит агентства протягом доби. RFE/RL у запиті назвало цю умову «нездійсненною» й зазначило, що «Радіо Свобода» та «Голос Америки» мовлять 14 мовами.
Доля української редакції
Через фінансові виклики українська редакція «Радіо Свобода» скорочує мовлення. 11 квітня в етер вийшов останній випуск проєкту «Свобода. Ранок». Також редакція з 14 квітня відправляє у простій частину співробітників у Києві й Львові. Через обмежені кошти суттєво скоротили співпрацю з фрилансерами.
