Минулого тижня майже 200 країн ухвалили Конвенцію ООН проти кіберзлочинності. Про це пише AP.

Найближчими тижнями 193 країни-члени Генеральної Асамблеї голосуватимуть за договір. Якщо його ухвалить більшість, договір перейде до процесу ратифікації, під час якого уряди окремих країн повинні його підписати.

Що передбачає новий договір

Договір під назвою Comprehensive International Convention on Countering the Use of Information and Communications Technologies for Criminal Purposes уперше розробили 2019 року, а дебати щодо визначення його змісту розпочалися 2021-го. Він має на меті створити глобальну правову основу для запобігання та реагування на кіберзлочини.

Документ, кажуть в Асамблеї, створить основу для співпраці країн у боротьбі зі злочинами в інтернеті, серед яких:

• незаконний доступ;
• перехоплення комп’ютерної інформації;
• електронне прослуховування;
• сексуальне насильство над дітьми в інтернеті.

Адміністрація Байдена заявила, що угода відображає інтереси США та їхніх союзників. Там наголошують, що розглядають конвенцію як засіб для розширення глобальної співпраці правоохоронних органів.

Що кажуть критики договору 

Такі критики, як EFF і Human Rights Watch (HRW), стверджують, що сфера дії тексту надто широка. Це дасть змогу країнам застосовувати його до правопорушень, які виходять за межі того, що зазвичай вважалося кіберзлочинами в минулому. Будапештська конвенція про кіберзлочинність, яка набула чинності 2004 року, є єдиною великою міжнародною угодою щодо боротьби з кіберзлочинністю. Вона намагалася криміналізувати низку правопорушень, як-от крадіжку особистих даних, хакерство та зловмисне програмне забезпечення, водночас прагнучи врахувати права та свободи людини.

Основне занепокоєння полягає в тому, що договір може застосовуватися до всіх злочинів, якщо вони стосуються систем інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема, угода може вимагати від урядів країн співпраці з іншими країнами, які, наприклад, заборонили поведінку ЛГБТК+ або цифрові форми політичного протесту.

Виконавча директорка HRW Тирана Хассан наприкінці минулого місяця сказала, що коли уряди ухвалюють національні закони, які криміналізують широкий спектр поведінки, вони можуть вказувати на цю угоду, щоб виправдати застосування репресивних законів. Зокрема, критики наводять приклади складних кейсів для розгляду, як-от справу проти Rappler, філіппінського онлайн-видання новин, яке критично висвітлило боротьбу експрезидента Родріго Дутерте з наркобізнесом, яку той заперечує. 

Представники індустрії з Cybersecurity Tech Accord — коаліції, до якої входять Microsoft, Meta та понад 150 інших глобальних технологічних компаній — стурбовані здатністю приватного сектору дотримуватися цієї угоди. У січні коаліція попередила, що угода може змусити інтернет-провайдерів обмінюватися даними між юрисдикціями, що потенційно суперечить місцевим законам.