Через репресивні уряди права людини в інтернеті утискаються 12-й рік поспіль

Вівторок, 18 Жовтня, 2022

Вероніка Нановська

Згідно зі звітом Freedom on the Net, глобальна свобода інтернету знижується. Усе більше урядів встановлюють цифрові бар’єри для цензури інакомислення та моніторингу користувачів.

Щонайменше в 53 країнах користувачі стикалися з юридичними наслідками за висловлювання в інтернеті, зокрема з ув’язненням.

Дослідження показує, що понад три чверті користувачів інтернету зараз живуть у країнах, де влада карає людей за використання свого права на вільне вираження думок онлайн. Найбільш різке падіння свободи інтернету відбулося в Росії, оскільки Кремль активізував свої зусилля, щоб придушити внутрішню опозицію та незалежні ЗМІ після незаконного та неспровокованого вторгнення в Україну.

Найменшу свободу в інтернеті восьмий рік поспіль мають користувачі Китаю. Цензура посилилася під час Олімпійських ігор у Пекіні 2022 року та після того, як зірка тенісу Пен Шуай звинуватила високопоставленого чиновника Комуністичної партії Китаю (КПК) у сексуальному насильстві. Уряд посилив свій контроль над технологічним сектором країни, зокрема через нові правила. Вони вимагають від платформ використовувати свої алгоритмічні системи для просування ідеології КПК.

Звіт також показує, що інтернет став більш фрагментованим, ніж будь-коли. Наразі  чимало урядів прагнуть зміцнювати владу та просувати через інтернет свої інтереси як у межах своїх кордонів, так і на міжнародній арені.

Рекордна кількість національних урядів блокувала вебсайти з ненасильницьким політичним, соціальним або релігійним вмістом. Більшість із цих блокувань стосувалися джерел інформації за межами країни.

В Україні, згідно з рейтингом, свобода в інтернеті знизилася на три пункти (з 62 на 59). За даними Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, 20% телекомунікаційної інфраструктури в країні було «пошкоджено або знищено» під час вторгнення росіян. На окупованих територіях вони блокували користувачам отримання доступу до вебсайтів і соцмереж. Урядові вебсайти також були об’єктами кібератак. Окрім того, від початку вторгнення російські та білоруські урядові особи запускали кампанії з дезінформації.

Популярність незалежних українських онлайн-ЗМІ зросла після російського вторгнення як на підконтрольних уряду територіях, так і на територіях, які перебувають під російською окупацією чи блокадою. Проте висвітлюючи події в країні, українські журналісти стикаються з серйозною фізичною небезпекою.

У дослідженні, окрім впливів російського вторгнення на свободу в інтернеті, йдеться, що медіаландшафт України в інтернеті дуже поляризований і часто спотворений, а ЗМІ схильні сприяти політичним симпатіям своїх власників. Окрім іншого, також наголошується, що серйозні злочини проти журналістів часто залишаються нерозкритими. 

Попри загальне глобальне зниження свободи, у звіті задокументовані деякі покращення завдяки активістам, медіагрупам і правозахисникам. 26 країн зафіксували зростання свободи інтернету за рік. Два найбільших покращення відбулися в Гамбії та Зімбабве. Але багато демократичних держав ще мусять значно покращити дотримання прав в інтернеті.

У звіті визначено низку кроків для сприяння свободі інтернету. Переглянути повні рекомендації звіту для урядів і технологічних компаній тут.

Freedom on the Net — щорічне дослідження прав людини в цифровій сфері. Проєкт оцінює свободу інтернету в 70 країнах, на які припадає 89 % користувачів інтернету у світі. Звіт охоплює події з червня 2021 року до травня 2022 року включно.