Заступник міського голови Хмельницького, директор департаменту інфраструктури міста Василь Новачок подав до суду на Vsim.ua через публікацію статті про кримінальне провадження, яке відкрили проти нього та його колег. Суд прийняв рішення на користь чиновника й тепер медійники мають спростувати інформацію, офіційно просити вибачення та сплати компенсацію. Для висвітлення цієї ситуації редакція Vsim.ua звернулася до «Медіамейкера», а ми своєю чергою проконсультувалися з медіаюристом.
У серпні 2024 року апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу Vsim.ua і скасував рішення суду першої інстанції.
Про що йдеться в матеріалі?
Медіа опублікувало статтю щодо деталей справи про привласнення бюджетних коштів у липні 2023 року. У ній, на основі даних із відкритих джерел, було описано кримінальне провадження. За версією поліції, Василь Новачок організував схему, в яку залучив ще чотирьох чиновників Хмельницької міської ради. За попередніми підрахунками, вони завдали шкоди бюджету на 1 млн грн.
Vsim.ua дізналося про цю справу з публікації іншого медіа й зібрало більше деталей. Зокрема, імена чиновників, про яких ідеться в матеріалах справи в судовому реєстрі.
«Ці дані є у вільному й відкритому доступі. Наприклад, вже багато років єдина людина у Хмельницькому займає відразу дві посади — заступника міського голови й директора департаменту інфраструктури міста. Це Василь Новачок. Це є загальновідомий факт і про це вказано в багатьох документах міської ради», — розповіли в редакції.
Додатково вони взяли коментар у Василя Новачка, в якому він прокоментував інформацію щодо згаданої вище справи. У ній він підтвердив наявність кримінального провадження.
Чому чиновник позивався на медіа?
Згодом Василь Новачок подав позов на видання, вважаючи, що ця стаття зіпсувала його честь, гідність і ділову репутацію. Заступник міського голови вимагав, щоб редакція спростувала інформацію й виплатила йому 500 000 грн моральної компенсації. Водночас його захист спирався на висновки поліграфолога та психолога.
Як розповіли далі медійники, Хмельницький міськрайонний суд прийняв рішення, що стаття є недостовірною інформацією і має бути видалена. Також у рішенні йдеться про спростування, офіційне вибачення й компенсацію 5 000 грн.
Редакція додала, що чиновник перемогою в суді маніпулював на свою користь. У Facebook-пості він написав, що саме Vsim.ua звинуватили його в розкраданні бюджетних коштів.
«Василь Новачок також пише, що всі звинувачення є безпідставними й надуманими. Але, нагадаємо, звинувачує його слідство, а не журналісти. Але чомусь чиновник вирішив, що простіше боротися із журналістами, а не з поліцією. І чомусь він подав до суду лише на наше видання. Але про цю справу писали й інші. І, нагадаємо, не ми перші. І не лише ми назвали імена чиновників», — підсумовують свою позицію медійники.
Що далі планує редакція?
У відповідь Vsim.ua планує подавати апеляцію.
«Вважаємо, що під час написання цієї статті ми діяли відповідно до стандартів, а подібні рішення є ні чим іншим, як тиском на незалежну журналістику. Адже ми просто виконали свою роботу й розповіли про те, що поліція відкрила кримінальне провадження та вважає, що чиновники причетні до розкрадання бюджетних коштів», — зазначає редакція в заяві.
Головним редактор сайту Максим Фарина в коментарі «Медіамейкеру» відповів, що обґрунтування під час озвучення рішення не було. Немає його і в короткому тексті рішення. Повного рішення від 28 травня досі немає.
Головред додає, що за висновком психологічної експертизи чиновник міг претендувати на моральну компенсацію 1 млн грн. На основі чого зроблені такі висновки невідомо.
Також немає остаточного рішення суду у кримінальній справі проти Новачка щодо розкрадання держмайна.
«Остання ухвала по справі була 19 липня 2023 року. Після цього інформації про закриття чи якийсь вирок немає в судовому реєстрі й, за словами чиновника на засіданні, воно ще триває», — сказав Максим Фарина.
Що говорить юрист із цього приводу?
Медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов розповів: якщо медіа висвітлюють інформацію про причетність чиновників до злочину, то варто це робити обережно й не використовувати стверджувальних формулювань та оцінювальних суджень, оскільки до вступу в законну силу вироку суду особа вважається невинуватою.
Також покликатися на зв`язок конкретної людини зі злочином можна лише у випадку, коли вона перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого або підсудного. Водночас вирок суду є єдиним документом, що встановлює її винуватість. Без вироку суд визнає інформацію неправдивою та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію.
Юрист додає приклади подібних судових справ медійників проти посадовців. У постанові Верховного Суду (ВС) від 04.05.2022 справа № 757/58351/19-ц, суд оцінював наступну інформацію: «Президент не должен встретиться с ОСОБА_1… только в суде нужно встретиться с человеком, который украл пять с половиной миллиардов долларов» та фраза № 2 «…почему не его судят? …почему нет криминального дела против вора? …из за того, что вор слишком много украл?».
У цій справі журналістів притягнули до відповідальності. Обґрунтування було таке: «Європейський суд із прав людини навів ключові висновки, що звинувачення у вчиненні злочину є оціночним судженням чи твердженням про факт, що повинне мати фактологічну підставу, на кшталт вироку».
Висловлювання в цій справі містять інформацію про причетність позивача до кримінальних правопорушень, наприклад, «украл пять с половиной миллиардов долларов», яку можна перевірити на правдивість. Установивши, що інформація не відповідає дійсності, суд постановив, що вона завдає шкоди діловій репутації.
Ще приклад, де притягнули журналістів до відповідальності — справа № 577/1629/20, де ВС у постанові від 09.02.2022 оцінював інформацію: «ОСОБА_1 застосував до неї фізичну силу та зґвалтував у приміщенні Конотопської міської ради, де на той час вона знаходилася та працювала».
Суди встановили, що висловлювання містить покликання на факт зґвалтування. Європейський суд з прав людини констатував, що має бути вагоме розрізнення між твердженнями про те, що людину підозрюють у злочині, й визнанням її винною.
На питання, чи можна зазначати імена підозрюваних у журналістських матеріалах, медіаюрист відповідає, що це регулює стаття 296 Цивільного кодексу України:
- ім’я затриманого, підозрюваного й обвинуваченого у вчиненні правопорушення можна використовувати лише в разі набрання законної сили обвинувального вироку суду;
- ім’я потерпілого від правопорушення можна оприлюднювати лише за його чи її згодою.
Допускається оприлюднення імені людини без її згоди у випадку, якщо журналіст висвітлює її діяльність, ґрунтуючись на відповідних документах — звітах, стенограмах, протоколах, аудіо-, відеозаписах, архівних матеріалах тощо.
Використання імені людини в літературних та інших творах як персонажа, крім творів документального характеру, допускається лише за її згодою, а після смерті — за згодою її близьких родичів.
Додаткове рішення суду
Хмельницький міський районний суд 19 червня ухвалив додаткове рішення у справі за позовом Василя Новачка проти видання «Всім». Як ідеться в документі, суд частково задовольнив вимогу Новачка про відшкодування моральної шкоди й постановив стягнути з медіа 20 000 грн за правову допомогу та понад 2200 грн за судові витрати.
Крім цього Новачок вимагав стягнути зі «Всім» 39 000 грн за експертний висновок і судовий збір. Але суд відмовив у відшкодуванні експертного висновку, аргументувавши це тим, що він носив лише рекомендаційний характер.
На це рішення можна подати апеляцію протягом 30 днів із дня проголошення.
Рішення апеляційного суду
Хмельницький апеляційний суд 27 серпня 2024 року задовольнив апеляційну скаргу місцевого медіа Vsim.ua і скасував рішення суду першої інстанції за позовом заступника міського голови Хмельницького Василя Новачка. Про це повідомляє Інститут масової інформації.
Суд також відмовив у задоволенні позову Василю Новачку та стягнув судові витрати на користь видання — майже 2 500 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів після складення повного судового рішення.
