ГО «Інтерньюз-Україна» спільно з партнерами 11 вересня презентували проєкт SHIELD: Strengthening Honesty, Integrity, and Ethics for Legitimate Discourse. Над ним вони працювали спільно з організацією International Media Support, UNESCO та за підтримки Японії. Експерти об’єдналися, щоби створити практичні рекомендації з протидії дезінформації й управління ризиками в сучасному медіасвіті.

«Медіамейкер» побував на презентації та занотував деякі важливі аспекти проєкту.

Мета SHIELD

Проєктна фахівчиня бюро UNESCO в Україні із питань захисту свободи слова, доступу до інформації та безпеки журналістів Діана Мишковська зазначила, що за підтримки народу Японії UNESCO в Україні має можливість реалізувати проєкти не тільки у сфері культури та освіти, а й у сфері свободи слова.

«Я думаю, що ми всі погодимося, наскільки важливо мати безпечний та надійний інформаційний простір в умовах війни. У цей час UNESCO підтримує проєкти у сфері інформаційної та медійної грамотності, а також спроможність журналістів і медіа надавати достовірну інформацію», — говорить Діана Мишковська. Але, наголошує вона, чималий вплив на медіасферу мають і цифрові платформи. Часто вони стають екосистемами для поширення дезінформації та дискримінації.

У межах ширшої ініціативи «Інтернет заради довіри» UNESCO на глобальному рівні розробила рекомендації щодо регулювання цих платформ. 

Також розроблені Рекомендації щодо управління цифровими платформами, опубліковані на сайті UNESCO. Ці рекомендації закликають зацікавлених сторін до управління цифровими платформами за п’ятьма основними принципами:

• політика та процеси щодо курування й модерації контенту на платформах мають бути прозорими;
• система стримувань і противаг повинна бути офіційно інституціоналізована;
• процеси управління мають бути відкритими та доступними для всіх зацікавлених сторін, зокрема найбільш уразливих та маргіналізованих груп;
• різноманітний досвід має бути спільною рисою всіх нормативних механізмів;
• управління має захищати та сприяти різноманіттю форм культурного самовираження.

А самі цифрові платформи мають відповідати п’яти ключовим принципам:

• належна перевірка прав людини;
• дотримання міжнародних стандартів прав людини, зокрема щодо дизайну платформи, модерації та курування контенту;
• прозорість;
• доступність інформації;
• підзвітність зацікавленим сторонам.

Ці напрацювання адаптуватимуть до українського контексту в межах проєкту SHIELD. Передбачена співпраця між урядами, регуляторами, громадянським суспільством і платформами. 

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин під час презентації зазначив, що боротьба із російською пропагандою — нині дуже великий виклик. Важливо, щоби український досвід у цьому напрямі не втратився та був переданий міжнародним партнерам, адже в багатьох країнах є виклики щодо використання соцмереж. Проте, за його спостереженнями, наразі політики переважно в загальних рисах декларують непереборне бажання щось зробити, але без чіткого окреслення бажаного ефекту.

«Я дуже дякую за те, що це переводиться на рівень експертності, шукаються якісь креативні кроки, бо нам дуже важливо дорослішати. І важливо розуміти, що для BichTech Україна цікава, але не настільки, як ЄС чи США. Сьогодні під час робочої групи народився такий образ — світ рожевих поні, в якому живуть власники соцмереж. Нам важливо донести до них реальність України і що адекватне регулювання — це про їхній інтерес, а не лише про нашу безпеку. Чи нам це вдасться —  велике питання», — сказав Ярослав Юрчишин.

Представниця International Media Support Юна Сторм говорить, що результати проєкту SHIELD не лише будуть корисними для України, а також допомагатимуть іншим країнам, де відбуваються війни. Вона підкреслила: Україна — кандидат до ЄС, а там наразі починають активно регулювати цифрові платформи за Digital Services Act (DSA). Тож необхідно орієнтуватися на тамтешні законодавчі практики.

«Я думаю, що нам потрібно фокусуватися на тому, як ми разом можемо спонукати потрібних людей дослухатися до рекомендацій. Я сподіваюся, що група експертів із українського контексту створить дуже корисні інструменти, які допоможуть домовлятися з компаніями та іншими партнерами, а й розробляти необхідні політики та закони на державному рівні», — говорить вона. 

Які етапи проєкту заплановані

Team Lead «Інтерньюз-Україна» Юлія Винниченко розповіла, що робоча група готує «Посібник із управління ризиками в умовах надзвичайних ситуацій, збройних конфліктів і криз». 

Експерти на робочих зустрічах обговорювали документ, який допоможе підсвітити роль України у світі й боротися з дезінформацією та фейками. Адже, на їхню думку, в контексті російсько-української війни медіа й соцмережі стали сильним інструментом для поширення дезінформації. Тому фахівці намагатимуться врегулювати це, наскільки можливо. Документ складатиметься з аналізу ситуації в Україні щодо дезінформації та маніпуляції, а також наявних політик у цьому напрямі.

«Будемо модерувати контент, будемо пропонувати його маркування. І звичайно, що без допомоги міжнародних організацій і державних інституцій ми не впораємося, тому пробуватимемо виходити на міжнародний діалог уже з готовим документом. І готуватимемо рекомендації для кожної платформи та соцмереж», — говорить Юлія Винниченко.

Другою частиною проєкту SHIELD стане кейс-стаді, як великі технологічні компанії дотримуються прав людини під час повномасштабного вторгнення. Експерти докладно розглянуть конкретні приклади ворожих наративів і особливості роботи алгоритмів, щоби зрозуміти, чому в Україні банять і цензурують воєнний контент.

За словами Юлії Винниченко, робоча група має створити гайд, який в майбутньому допоможе уникати схожих ситуацій із блокуванням контенту. Обговорили й позитивний досвід, наприклад, що за допомогою РНБО на початку повномасштабної війни Instagram і Facebook припинили блокувати контент, пов’язаний з війною, а почали блюрити його.

Робоча група включає майже півтора десятка людей — представників державних та громадських організацій, фактчекерів:

• Ярослав Юрчишин, голова парламентського комітету з питань свободи слова;
• Олександр Бурмагін, член Нацради з питань телебачення й радіомовлення;
• Ганна Красноступ, представниця Міністерства культури та стратегічних комунікацій України;
• Ліза Кузьменко, голова організації «Жінки в медіа»;
• Наталія Ткачук, керівниця служби з питань інформаційної безпеки та кібербезпеки Апарату РНБО України, секретар НКЦК;
• Оксана Мороз, засновниця ініціативи «Як не стати овочем»;
• Ігор Розкладай, заступник директора ЦЕДЕМ, медіаюрист;
• Андрій Мірошниченко, незалежний цифровий експерт;
• Андрій Шевченко, журналіст, колишній посол України в Канаді;
• Максим Дворовий, медіаюрист;
• Альона Романюк, фактчекерка, засновниця «НотаЄнота»;
• Ірина Земляна, експертка з безпеки в ІМІ;
• Ольга Юркова, співзасновниця StopFake.      

Як повідомила Винниченко «Медіамейкеру», перші результати щодо посібника й кейсів планують опублікувати орієнтовно в лютому 2025 року.

Над матеріалом працювали Дар’я Трапезнікова та Дар’я Свистуха.