У Грузії проурядова парламентська фракція «Сила народу» розробила два законопроєкти «Про іноземних агентів».
Про це заявив голова партії «Грузинська мрія» Іраклі Кобахідзе в ефірі телеканалу «Імеді», пише «Радіо Свобода».
Що передбачає законопроєкт?
Законопроєкт анонсували 14 лютого 2023 року. За задумом авторів документа, в Грузії мають створити відкритий реєстр агентів іноземного впливу. До нього внесуть всі ЗМІ та неприбуткові юридичні особи, що понад пʼяту частину свого фінансування отримують із-за кордону.
Зазначають, що законопроєкт розробили за зразком аналогічних британського та американського законів. Утім, критики ініціативи це заперечують і говорять про подібність до російської та угорської версій закону.
За словами Кобахідзе, перший документ — дослівний переклад американського «Акту про реєстрацію іноземних агентів» (Foreign Agents Registration Act —FARA). Другий — ліберальніший варіант того ж закону, який передбачає лише реєстрацію та прозорість фінансування, але не порушення кримінальних справ й арешти.
Дію закону хочуть поширювати на всіх некомерційних юридичних осіб, мовників, юридичних осіб, які є власниками друкованих ЗМІ чи володіють або використовують інтернет-домени для поширення інформації грузинською мовою. Винятки стосуються банків крові, Національної спортивної асоціації Грузії та комерційної реклами.
Статус «іноагентів» хочуть передбачити для осіб, які «доброчесно» займаються «благодійною, релігійною, просвітницькою, науковою, академічною чи художньою діяльністю». Критерії визначення доброчесної діяльності не пояснюють.
Якщо організація відмовиться реєструватися як «іноагент», держава матиме право змусити її. Нереєстрація або подання фінансової звітності до встановленого терміну може призвести до штрафу приблизно в 9000 євро. Неподання фінансової звітності після примусової реєстрації Мін’юстом вестиме до додаткового штрафу приблизно в 3500 євро. За постійну відмову в реєстрації та поданні звітів накладатиметься штраф у 7000 євро на місяць.
Критика законопроєкту
Неурядові організації Грузії, опозиція та багато громадських діячів називають аргументи влади демагогією та виступають проти закону «Про іноземних агентів» у будь-якій формі. У спільній заяві наголошують, що цей законопроєкт є відповіддю влади на оприлюднення інформації про факти корупції, беззаконня та вибіркового правосуддя.
Стурбованість законопроєктом в Грузії висловили члени Європейської платформи демократичних виборів (EPDE). Вони вважають, що це — наступний етап боротьби грузинської парламентської більшості з громадянським суспільством.
В EPDE також наголошують, що законопроєкт є майже аналогічним до російського закону, що діє з 2012 року. Там він призвів до фактичної ліквідації ГО, які моніторять політичні та соціальні процеси, зокрема вибори.
Вказаний закон не підтримала й президентка країни Саломе Зурабішвілі.
Євросоюз заявив, що ухвалення подібних законів несумісне з виконанням рекомендацій для набуття Грузією статусу кандидата до Євросоюзу, з нормами та цінностями ЄС. Серйозне занепокоєння також висловили США та ООН.
Водночас представники грузинських неурядових організацій, багато з яких залежать від іноземного фінансування, стверджують, що готові забезпечити прозору звітність.
