З 19 березня група видань «Українська правда» не вживатиме слово «президент» щодо Путіна. У редакції переконані, що Путін втратив легітимність і перестав бути міжнародно визнаним керівником Росії. Про це йдеться у публікації «Європейської правди». 

Чому «УП» відмовилася від слова «президент» щодо Путіна? 

Як зазначили в редакції, є низка обставин, які ставлять під питання легітимність Путіна. Зокрема, те, що він не мав права висувати свою кандидатуру на третій поспіль президентський термін. Також Путін збільшив термін президентських повноважень із чотирьох до шести років, щоби довше не стикатися з проблемою переобрання.

«Віддавати комусь посаду президента (як 2008-го) Путін побоявся, тому провів юридично украй сумнівні поправки до конституції РФ, які встановлювали, що правило про два строки поспіль не буде поширюватися на нього», — пишуть у «Європейській правді».

Тоді навіть за умов російської цензури лунали обурення юристів.

Також в «УП» звернули увагу на порушення під час виборів і проведення виборів на окупованих територіях, де українські громадяни живуть під постійною загрозою позасудових страт, довільних арештів, катувань тощо. 

«Для нас було б максимально дивним і неприродним продовжувати визнавати Путіна “президентом” після його “обрання” за таких умов, із голосуванням українців у окупації під дулом автоматів, та після того, як навіть низка західних партнерів заявили про втрату Путіним легітимності. Найцікавішим прикладом тут є офіційна заява речника МЗС Німеччини, який оголосив, що Берлін вже перестав називати Путіна президентом», — зазначили в «ЄП».

Як тепер називатимуть Путіна та російський уряд?

У «Європейській правді» й решті видань групи «Українська правда» узгодили термінологію, яку вживатимуть щодо Путіна:

• правитель РФ (або Росії, що є синонімом);
•  керівник РФ або керівник Кремля;
•  лідер РФ або кремлівський лідер;
•  очільник РФ/Кремля;
•  де-факто лідер РФ. 

Це не вичерпний перелік. Відповідно до контексту можуть вживати й інші терміни.

Новий «уряд» Росії, який Путін призначить після інавгурації, також втрачає легітимність, а міністри не будуть законно призначеними. Тож, як зазначили в «Європейській правді», у новинах їх буде доречніше називати «де-факто уряд», «нелегітимний уряд», «нелегітимний міністр» тощо, або ж описувати функції міністрів, наприклад, «очільник російської дипломатії».

Досвід Лукашенки

2020 року після чергових «виборів» Александра Лукашенки, що супроводжувалися небаченим рівнем порушень, «Європейська правда» та «Українська правда» першими серед українських медіа задекларували зміну термінології щодо керівника білоруської держави. 

«Відразу після “виборів” та хвилі насильства з боку білоруських силовиків ми запровадили дещо громіздкий термін: до інавгурації називали Лукашенку “особою, що виконує обов’язки президента Білорусі”», — додали у виданні. 

А після «інавгурації» Лукашенка став «самопроголошеним президентом», і в медіагрупі «Українська правда» досі називають його лише цим терміном.

Водночас в «УП» додають, що копіювати цей підхід на Путіна — помилка, адже є важлива відмінність між «виборами Лукашенки» 2020 року й цьогорічними «виборами Путіна». «Вибори» в Білорусі та незаконне проголошення Лукашенки «президентом» супроводжувалися мільйонними протестами громадян.

«Суспільні настрої під час виборів і розвиток подій після них створюють обґрунтований сумнів у тому, що Лукашенка міг би розраховувати на переобрання у разі вільного голосування і чесного підрахунку голосів. Те, як він зберіг владу, придушивши протести інструментами, цементує за ним статус диктатора і тирана. Це також підтверджує, що термін “самопроголошений президент” є щодо нього абсолютно виправданим», — пишуть у «Європейській правді». 

Натомість щодо Путіна термін «самопроголошений президент» некоректний, адже на відміну від Лукашенки, він зберігає безперечний авторитет серед більшості росіян. Це не викликає заперечень ані у соціологів, ані у західних дипломатів чи тих незалежних журналістів, які досі лишаються в Росії.