Серед 18 українських онлайн-медіа матеріали про обстріли і їхні наслідки становлять 34,2 % від загального числа публікацій, на репортажі із фронту припадає 10,5 % та 13,2 % — на прощання з полеглими. Водночас набагато частіше медіа публікують заходи в тилу, пов’язані з підтримкою армії – 42,1 %. Про це свідчить моніторинг Інституту масової інформації за вересні 2024 року щодо публікації репортажних матеріалів на тему війни.

Які видання охопив моніторинг?

Моніторинг, проведений 29–30 вересня 2024 року, охопив 18 медіа: «Суспільне», «Еспресо», Hromadske, «Радіо Свобода», «Бабель», «Українська правда», Liga.net, «Укрінформ», «Цензор.Нет», «Рубрика», «24 канал», LB.ua, ZN.UA, «Телеграф», «Гордон», NV, «Кореспондент.net», «ТСН».

Які висновки моніторингу?

Як свідчать висновки дослідження, у моніторинговий період досліджені онлайн-медіа опублікували 38 матеріалів на тему війни, які можна зарахувати до репортажної журналістики. До цього переліку внесено не лише повноцінні репортажі, а й публікації, що за формою та обсягом є радше новинами, але вони покликаються на кореспондента з місця подій.

Дослідники зарахували до репортажних матеріалів на тему війни повідомлення із зони бойових дій, з місць влучань чи падінь уламків після російських обстрілів, а також з поховальних церемоній військових, публічних заходів на допомогу Силам оборони та з ушанування загиблих чи ветеранів російсько-української війни.

Серед 18 онлайн-медіа матеріали, що можна зарахувати до репортажної журналістики, експерти ІМІ знайшли на семи сайтах: «Суспільне», «Радіо Свобода», «Українська правда», «Рубрика», «24 канал», NV, «ТСН».

Лідером за кількістю повідомлень кореспондентів із місця подій є «Суспільне». Менше репортажних матеріалів на сайтах «ТСН» та «24 канал», водночас вони потрапили до трійки лідерів серед досліджених.

Найменшу частку з усієї кількості зафіксованих повідомлень із місць подій становлять репортажі з лінії фронту. Найчастіше медіа розповідають про публічні заходи, пов’язані з підтримкою та вшануванням армії та ветеранів.

Водночас частина матеріалів про війну, опублікованих у досліджених онлайн-медіа, створювали без присутності журналіста на місці події. Такі публікації покликалися переважно на пости в соцмережах та інші заяви цивільних чи військових посадовців, їхніх речників і пресслужби. 

Фронтові репортажі

На сайті «Радіо Свобода» опубліковані репортажі про те, як змінилася ситуація на харківському напрямку фронту, та про роботу аеророзвідників поблизу Вугледара. 

Сайт «Суспільне» опублікував відеорепортаж із короткою текстовою підводкою про роботу стабілізаційного пункту на покровському напрямку фронту. Сюжет містить зображення тіл поранених військових, відповідно тут можна побачити й кров. 

Репортаж із лінії фронту опублікував сайт «ТСН». У ньому йдеться про ситуацію на ділянці поблизу Вугледара, яку обороняють воїни десантно-штурмової бригади. 

«Серед популярних сайтів фронтові репортажі регулярно публікують лише ті, що є продуктом редакцій, які виробляють також і телевізійні програми. Тобто це великі редакції, забезпечені порівняно більшим ресурсом. А можливість розміщення одного репортажу в різних форматах на кількох майданчиках краще виправдовує його собівартість», — підсумовують експерти ІМІ.

Прощання з полеглими

Серед досліджених лише на сайті «Суспільне» в моніторинговий період опубліковано повідомлення журналістів безпосередньо з місця прощання із загиблим — це можна пояснити більшою кількістю локальних новин на ресурсах цього медіа.

Після моніторингу цих сюжетів дослідники зробили висновок, що журналісти не порушували етичних норм, не були нав’язливими й не провокували рідних і близьких загиблого на вияви горя. 

Обстріли та їхні наслідки

Медіа втричі частіше публікують репортажі про наслідки обстрілів українських населених пунктів російською армією. «Суспільне» — лідер за кількістю повідомлень репортерів із місць подій завдяки мережі регіональних кореспондентів. 

Також таких публікацій багато сайті «ТСН». 

Матеріали переважно сфокусовані на шкоді, якої завдає російська армія мирним територіям України й цивільному населенню. Моніторинг не зафіксував репортажів із місць прильотів із чутливими кадрами: тілами без блюру чи спекуляцій на темах смертей.

Публічні заходи в тилу

Найчастіше медіа розповідають про публічні заходи в тилу, пов’язані з допомогою армії та ветеранам або вшануванням пам’яті загиблих у російсько-українській війні. Таких репортажів багато на сайті «Суспільного» й «Рубрика».

Історії людей

Моніторинг зафіксував низку матеріалів, що не зарахували до переліку репортажів, але які близькі до них. Це історії людей — спогади учасників бойових дій або цивільних свідків російської агресії, які пережили окупацію, змушені були залишити домівки через війну тощо.

Історії людей також є частиною процесу документування історичних подій і злочинів Росії. На сайті «Суспільне» в моніторинговий період опубліковані 12 історій людей, на сайті «24 канал» — дві, і по одній — на «ТСН» і NV.

Серед цих матеріалів також не зафіксували таких, що порушують норми професійної етики й маніпулюють чутливими темами.