Міжнародний інститут преси (IPI) опублікував щорічний звіт «Війна в Європі та боротьба за право висвітлювати події».
Зокрема у звіті зазначається, що організації-партнери стурбовані готовністю держав-членів серйозно дотримуватися своїх зобов’язань відповідно до Статуту Ради Європи та Європейської конвенції з прав людини.
Протягом 2022 року Платформа Ради Європи зі сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів задокументувала 289 повідомлень з 37 країн, де журналістів вбивали, ув’язнювали, піддавали фізичним нападам, юридичним переслідуванням і наклепам. Проте відповіді були надані на 48 попереджень (16 %).
Російське вторгнення
2022 року Платформа повідомила про щонайменше 12 убитих журналістів і працівників ЗМІ під час виконання своїх професійних обов’язків. Ще 21 поранений.
Водночас Росія проводить кампанії дезінформації в Україні та Європі та запроваджує цензуру.
Незадовго до вторгнення, на початку лютого, російська влада заборонила мовлення Deutsche Welle. Пізніше також заборонили в’їзд іноземним журналістам із, зокрема, BBC, Channel 4 та The Guardian.
За перші шість місяців конфлікту в Росії заблокували майже 7000 вебсайтів, зокрема сайти найбільших незалежних ЗМІ, правозахисних незалежних видань і правозахисних груп. Таке ж відбувається на анексованих українських територіях, де окупаційні сили створюють промосковські ЗМІ та навіть філії Спілки журналістів Росії, витісняючи з них українські медіа.
Ув’язнення
Станом на 31 грудня 2022 року Платформа повідомила про затримання 127 журналістів. Це на 60 % більше, ніж 2021 року:
- 52 випадки у Туреччині;
- 32 — у Білорусі;
- 22 — у Росії;
- 14 — на окупованих Росією територіях України;
- 4 — в Азербайджані;
- по 1 — у Великій Британії, Грузії та Польщі.
Фейкові новини та дезінформація
У березні 2022 року Спеціальний комітет Європейського парламенту опублікував звіт «Іноземне втручання в усі демократичні процеси в ЄС, включно з дезінформацією». У ньому викривають використання інформаційної зброї, зокрема, Росією та Китаєм.
Після російського вторгнення ЄС описав кремлівську дезінформацію як «оперативний інструмент нападу на Україну та пряму загрозу громадському порядку та безпеці ЄС». Як наслідок, ЄС призупинив мовлення RT/Russia Today і Sputnik.
Міністерства контролю
Кілька європейських держав використовують судову систему, щоб покарати, залякати чи змусити журналістів замовкнути. Платформа розмістила 39 повідомлень, пов’язаних із судовими переслідуваннями на підставі передбачуваних кримінальних злочинів, від звинувачень у шахрайстві до тероризму.
Європейські інституції
Рада Європи висловила особливе занепокоєння тим, що деякі держави-члени не виконують рішення Європейського суду з прав людини у справах, пов’язаних зі свободою вираження поглядів. За словами Генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович Бурич, на кінець 2021 року понад 300 таких справ очікували на виконання під наглядом Комітету міністрів.
Організації-партнери також критично поставилися до проєктів, які можуть мати непередбачувані наслідки для свободи преси. Зокрема йдеться про запропонований обмін судовими доказами між державами-членами (Регламент про електронні докази) та запропонований Регламент проти сексуального насильства над дітьми в інтернеті, який, попри заявлені наміри, несе в собі ризик посягання на захист джерел журналістської інформації.