В Україні запустили онлайн-меморіал «ЗавдЯки» з історіями військових, які загинули, захищаючи Україну в російсько-українській війні з 2014 року і до сьогодні. Платформа дає змогу рідним загиблих захисників ділитися своїми спогадами про них. Більше про свою роботу «Медіамейкеру» розповіли в команді проєкту.
Ідея та місія проєкту
Засновниця проєкту Дафна Сосновська говорить, що ще з 2014 року вона замислювалася, чи збережуть пам’ять про загиблих і як саме.
«Я чекала, що хтось створить сучасний меморіал — не просто архів некрологів, а щось більше. З 2022, очевидно, у всіх було дуже багато справ, але мої очікування посилювалися, бо наше суспільство почало стрімко свідомо рости. 2024-го стало ясно: більше чекати не можна. Ми разом з однодумцями вирішили самостійно зробити проєкт, який зберігатиме пам’ять в новому форматі», — пояснює засновниця.
Вона додає, що в Україні є меморіальні проєкти, але їхній — унікальний тим, що він саме про життя. Будь-хто може додати історію, цитати, розповісти, що вважає за потрібне, завантажити будь-яку кількість фото, а з часом підвантажувати ще й відео.
«Люди, чиї близькі загинули, не повинні платити за те, щоб про їхнього героя знали. І знали не як про дні/місяці/служби, а як про людину, яка прожила ціле життя, яке довелося покинути й піти у військо. Герой віддав своє життя, щоб ми жили», — говорить Дафна Сосновська.
Наша робота — крок за кроком оживити ці історії.
Місія «ЗавдЯки» — зберігати й нести в маси історії про життя та особистості загиблих героїв. А також допомогти близьким та загалом Україні побудувати цю рівність, де кожен має значення.
«ЗавдЯки» існує для самих полеглих, щоб розповісти про їхні особистості, життя та меседжі, які вони несли у цей світ. Також для їхніх родичів, близьких і друзів та загалом небайдужих українців. У перспективі — для навчальних закладів, громад та інституцій.
«Хотілося б, щоб нас читали й ті, в кого ніхто не загинув. Бо як нація ми не можемо закрити очі й забути цих людей», — додає засновниця проєкту Дафна Сосновська.
Архів пам’яті
Проєкт матиме кілька етапів:
- перший — допрацювання технічного компонента платформи;
- другий — збір і формування історій цих людей;
- третій компонент — постійна комунікація та згадки про загиблих.
«Окрім пам’яті, ми створюємо архів для істориків, журналістів, документалістів, щоб ці дані працювали на майбутнє», — додали в команді проєкту.
Контент на сайті «Завдяки» — історії та обличчя всіх героїв платформи.
Контент у соцмережах:
- розповіді про команду та їхню роботу;
- анонси й випуски нових відеопортретів про загиблих;
- інтерв’ю з чинними військовими, родичами або експертами на соціальні теми, пов’язані з війною.
Зібрати історії захисників
Щоб додати історію загиблих на платформу, необхідно заповнити коротку анкету, після чого команда проєкту надсилає розширену анкету для документальної верифікації. Якщо заявник не має необхідних документів, анкета все одно залишається — адже у складних обставинах доступ до довідок може бути лише в тих, хто здійснював поховання.
Усі анкети проходять модерацію — команда зв’язується із заявниками для перевірки та уточнення даних. Родичі, друзі чи колеги можуть доповнювати історію загиблого — поки що через електронну пошту чи соцмережі, але невдовзі команда спростить цей процес.
«Щодня ми читаємо нові анкети, і вони наповнені любов’ю. Хтось пише багато, хтось небагато, хтось хоче щось змінити — і це нормально. Ми підійшли до роботи не лише з етичного, а й з юридичного боку, отримавши pro bono підтримку юристів», — пояснили в команді.
Фінансування та плани
Поки що команда проєкту покриває базові витрати власними силами й за підтримки друзів. Мають банку для зборів і рахунки фонду, які допомагають закривати першочергові потреби.
У майбутньому планують залучати фінансування від бізнесу, фондів, ГО та громадськості. Стати партнером проєкту можна через спонсорство, меценатство, проджект-партнерство чи колаборацію.
«ЗавдЯки» продовжує розвивати платформу, розширювати її можливості, наповнювати профілі та робити їх доступними для кожного. Як тільки вдосконалять сайт, планують запустити сторінку для підтримки незавершених проєктів загиблих або ініціатив, створених на їхню честь.
У перспективі — після перших 5000 профілів — мріють об’єднатися з іншими меморіальними ініціативами, щоб разом ефективніше зберігати пам’ять.
