Парламентська асамблея Ради Європи другого жовтня ухвалила резолюцію «Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні в ув’язненні внаслідок агресії Російської Федерації проти України». Документ має окрему згадку про 30 полонених українських медійників, яких незаконно утримує Росія. Про це йдеться на сайті Інституту масової інформації.

До чого закликає ПАРЄ?

ПАРЄ закликає до постійного міжнародного тиску на РФ для звільнення журналістів і надання негайного доступу незалежним міжнародним органам для перевірки умов, в яких ці журналісти утримуються.

«Асамблея засуджує той факт, що Російська Федерація досі незаконно утримує 30 українських громадянських журналістів і медійників у нелюдських умовах, і вітає звільнення кримських татар із російського полону разом із військовополоненими й цивільними заручниками 28 червня 2024 року», — йдеться в тексті резолюції.

Також відомство наголосило на складній ситуації в тимчасово окупованому Криму й закликало країни залучати свої уряди, громадянське суспільство й медіамережі для поширення інформації про проблеми українських журналістів.

Які українські медійники досі в полоні?

Заступниця голови Комітету Верховної Ради гуманітарної та інформаційної політики, членкиня української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук зазначила, що журналісти Дмитро Хилюк, Ірина Данилович, Вікторія Рощина та багато інших медійників залишаються в ув’язненні. За її словами, особливо складною є ситуація в тимчасово окупованому Криму.

«2021 року в Криму був заарештований та засуджений до 6 років позбавлення волі журналіст Владислав Єсипенко. Серед затриманих — представники корінного народу України, кримські татари Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Азіз Азізов та інші», — пише Кравчук.

Євгенія Кравчук у коментарі «Укрінформу» додала, що резолюція ПАРЄ вперше містить окрему згадку про полонених медійників, серед яких є громадянські журналісти, що фіксували злочини російської влади в окупованому Криму. З її слів, багато людей стають громадянськими журналістами, але їх важко облікувати, оскільки вони не є працівниками медіа офіційно.

«Через те, що вільних медіа на цих територіях немає, вони фактично виконують роль журналістів, фіксують воєнні злочини, і саме через це їх саджають у тюрми на роки. І серед цих людей чимала частка — кримські татари», — каже вона.

Чи буде окрема резолюція про медійників у полоні?

Інституту масової інформації Євгенія Кравчук повідомила, що ПАРЄ планує ухвалити окрему резолюцію про полонених журналістів. Перші слухання плануються навесні 2025 року, резолюція буде готова не раніше, ніж через рік.

Кравчук також залучать до підготовки документа. Робоча група вислухає свідчення родини полонених журналістів, а також тих, хто вже звільнений з полону і займається адвокацією цієї теми. Планують долучити міжнародні правозахисні організації.