Президент Киргизстану Садир Жапаров 2 квітня підписав закон про «іноземних представників». Документ подібний до російського закону про «іноагентів». Він вимагає від некомерційних організацій, які отримують іноземне фінансування, реєструватися як «іноземні представники». Про це повідомляє Радіо Аззатик.
Чому вирішили впровадити закон?
Президент Жапаров головним аргументом для затвердження закону назвав «відкриту діяльності некомерційних і неурядових організацій».
«Неурядові організації, які працюють у нашій країні протягом 30 років, ніде не реєструвалися. Вони поширюють неправдиву інформацію, говорячи, що їх переслідуватимуть і затримуватимуть як агентів іноземної держави. І їхні іноземні донори вірять цьому. Саме тому вони просять мене не підписувати цей закон. Ви протягом 30 років працюєте з іноземними донорами й вас ніхто не переслідував за те, що ви брали гроші. Чи почнемо ми зараз це робити? Я, як Глава держави, гарантую, що жодних переслідувань не буде», — написав президент у Facebook.
Відповідно до нового закону, некомерційні організації мають маркувати свої публікації, як опубліковані або розповсюджені «іноземним представником». Також дотримуватися вимог щодо фінансової звітності й державного нагляду. Цей нагляд, за словами спеціальних доповідачів ООН, «може дорівнювати майже необмеженому адміністративному контролю».
Закон набуде чинності через 10 днів після офіційного опублікування.
Яка думка в міжнародної спільноти?
Комітет захисту журналістів (CPJ) закликав Киргизстан скасувати цей закон.
Координаторка CPJ в Європі й Центральної Азії Гульноза Саїд сказала, що рішення Жапарова може стерти статус Киргизстану як «відносного притулку свободи слова в пострадянській Центральній Азії».
«Хоча нинішня форма закону не спрямована безпосередньо на медіа, вона може зашкодити роботі груп свободи преси та некомерційних організацій, які керують кількома відомими незалежними медіаорганізаціями Киргизстану», — додає Саїд.
Закон викликав міжнародну критику з боку Верховного комісара ООН з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі та держсекретаря США Ентоні Блінкена.
У соцмережах представники неурядових організацій запустили флешмоб під хештегом #stopfakeagainstжарандикуум.
«Усі неурядові організації Киргизстану реєструються у Міністерстві юстиції вже 30 років, надають 15 звітів державним органам, приносять користь народу, сплачують податки та роблять відрахування до Соціального фонду! Якщо президент має конкретні організації, які не платять і не реєструються, то нехай він розкриє список!», — пише правозахисник Алмаз Тажібай.
Як уряд Жапарова ставиться до медіа?
Як зазначили в Комітеті захисту журналістів, після приходу до влади 2020 року Жапаров дедалі більше намагається контролювати медіа. Зокрема він ухвалив суперечливий закон про «неправдиву інформацію», який дозволяв уряду блокувати вебсайти новин без ухвали суду й розширив повноваження президента над фінансованими державою мовниками.
27 квітня 2023 року суд у Бішкеку заборонив роботу Киргизької служби медіакорпорації «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода».
У січні 2024 року влада Киргизстану заарештувала 11 журналістів, пов’язаних із розслідувальним виданням Temirov Live. Провела обшук у приватному інформаційному агентстві 24.kg. Шеф-редакторка 24.kg Махінур Ніязова встигла повідомити, що справа стосується однієї з публікацій видання про війну в Україні, після чого її забрали на допит. Згодом повідомили, що обшук пройшов у межах кримінальної справи за статтею «Пропаганда війни».
У лютому 2024 року в Киргизстані закрили неурядову організацію Kloop.kg, що керувала вебсайтом новин, який часто критикував уряд. Ще в серпні 2023 року прокуратура подала позов про закриття Kloop Media, бо організація не реєструвалася як медіа. Суд постановив, що редакція «здійснювала діяльність, що виходить за межі їхнього статуту».
На обкладинці статті президент Киргизстану Садир Жапаров. Фото: AP
