Міністерство освіти й науки України опублікувало «Редакційну політику для медіа». У рекомендаціях пояснюють, як правильно писати посади, назви, абревіатури та терміни, пов’язані з відомством.

Що МОН рекомендує медійникам? 

Як пояснили доцільність довідника у пресслужбі МОН на запит «Медіамейкера» 17 квітня, його створено насамперед для зручності медійників під час написання матеріалів, бо він містить освітню і наукову термінологію, ПІБ та посади представників Міністерства освіти тощо. 

На запитання, чому МОН не зробив збірник публічним для усіх медіа, хто може писати на тему освіти, відомство відповіло, що вирішило розіслати довідник «таргетовано» —  на загальну базу медіа, на яку МОН розсилає пресматеріали.

Документ створили на основі зібраної термінології освітньої й наукової тематики, якою користується пресслужба МОН. У Міністерстві освіти та науки зазначали, що файл розроблений «для уникнення помилок самими працівниками відомства».

«Медіамоніторинг також показує, що з термінологією, ПІБ і посадами працівників міністерства в журналістських матеріалах часом виникає плутанина чи помилки, тому цей файл розіслано і для медіа», — підсумовує міністерство.

Назва міністерства

Повна назва — Міністерство освіти і науки України — використовується в разі першої згадки міністерства в тексті.

Скорочені назви — Міністерство освіти і науки, МОН, МОН України — рекомендовано використовувати, якщо вище в тексті вже вжито повну назву. У міністерстві просять не вживати «Міносвіти» та «Міністерство освіти», оскільки воно опікується ще й наукою.   

Відмінювання: МОН — воно. Приклад: МОН повідомило.

Посади

Посади міністра, його заступників і заступниць пишуться з маленької літери і з уживанням фемінітивів. Наприклад, міністр освіти і науки, заступниця міністра освіти й науки тощо. Також у документ додали імена й посади ключових представників МОН. 

Назви й абревіатури

 У міністерстві просять вживати ЗВО, заклад вищої освіти, а не «виш, вуз, вищі навчальні заклади, вищий учбовий заклад, ВНЗ, університети».

Також замінити назви:

• старша профільна школа на профільна середня освіта;
• навчальний процес — освітній процес;
• навчальний заклад — заклад освіти;
• реорганізація / ліквідація / оптимізація ЗВО — модернізація мережі ЗВО / процес укрупнення;
• отримувати освіту — здобувати освіту;
• завуч — заступник/-ця директора, заступник директора з навчальної (навчально-виховної) роботи;
• цифрові навчальні центри — цифрові освітні центри;
• управління освітою — управління у сфері освіти. 

 Назви й терміни

Фахова передвища освіта належить до напряму вищої освіти. ФПО — це коледжі й технікуми. У них навчаються студенти.

Професійна (професійно-технічна) освіта — не те саме, що ФПО. До неї належать училища й ліцеї. У них навчаються учні.

Заклади загальної середньої освіти — школи, ліцеї (академічного спрямування), гімназії. 

• Заклади, що надають загальну середню освіту, — не те саме, що заклади ЗСО. До них належать заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.
• Засновник закладу загальної середньої освіти (для майже всіх ЗЗСО) — місто або громада. Керівник — директор ЗЗСО.

Види освіти: формальна, неформальна, інформальна (докладніше пояснення можна знайти в статті 8 Закону України «Про освіту»).

Формати освітнього процесу — очний, дистанційний, змішаний — це формати, які МОН запровадило для ЗЗСО на 2023/2024 навчальний рік у зв’язку з воєнним станом. Вони не збігаються із законодавчо визначеними формами здобуття освіти. МОН рекомендує використовувати поняття «очний / дистанційний / змішаний формат навчання» замість «онлайн-навчання» або «онлайн-освіта», коли в матеріалі йдеться про загальну середню освіту.

Освітня програма — це програма, що містить компоненти з усіх предметів і курсів.

Навчальна програма — це програма до певного окремого предмета чи курсу.Наприклад: типова освітня програма, але навчальна програма з української мови.

Регульовані / нерегульовані спеціальності — це сталий термін, який МОН не рекомендує брати в лапки. Освітні втрати (learning losses) — це сталий термін, де не рекомендують змінювати В на У заради милозвучності. 

Молоді вчені — вчені до 35 років включно з вищою освітою, яка не нижча за рівень магістратури, або до 40 років включно зі ступенем доктора наук. У всіх інших випадках фраза «молоді вчені» — некоректна.

Як відреагували медійники? 

Шеф-редакторка видання «Бабель» Катерина Коберник на своїй Facebook-сторінці назвала редполітику оксюмороном.

«Тобто державний орган розробив редакційну політику для медіа і просить її дотримуватись. Це оксюморон. Це якби Бабель написав положення про МОН і попросив міністерство жити за цими правилами. І це ті самі люди, які “пресслужба Міністерства освіти і науки України висловлює подяку за висвітлення тем освіти і науки!” Я не буду говорити про суть документа, бо після цього я не здатна серйозно сприймати рекомендації (ні, заборони) міністерства», — написала Коберник. 

На думку редактора «Європейської правди» Сергія Сидоренка, документ смішний і сумний за назвою і за змістом.  

«Шановне керівництво Міносвіти, виженіть нафіг ссяними тряпками ту людину, яка порадила вам таке зробити. А тих, хто це схвалив — назавжди відстороніть від комунікації, бо вони просто непридатні для роботи у цій царині», — висловився Сидоренко.

За словами креативного директора Львівського медіафоруму Отара Довженка,  некоректно називати цей документ «темником», адже рекомендації МОН не є обов’язковими до виконання. Більшість порад він вважає адекватними або нейтральними.

«Пораду не вживати слово “виш” вважаю безглуздою і шкідливою. Виш — живе, повнокровне українське слово, народжене сто років тому. Чому ні? Щодо більшості рекомендованих слів — не забуваймо, що йдеться про офіційні формулювання. Офіційні не дорівнює “правильні” чи “коректні”, офіційні — це всього лише офіційні. Ті, які вживаються в нормативно-правових актах і у спілкуванні органів влади між собою. Ніхто не зобов’язаний вживати офіційну назву в неофіційній комунікації. Особливо медіа до цього не зобов’язані. Незалежно від того, що про це думають посадовці», —  написав Довженко. 

Що відповідає МОН на критику? 

У міністерстві відреагували на критику медійників — назву «Редполітика МОН для медіа» замінили на «Довідник МОН».

«Цей файл жодним чином не варто сприймати як заборони. Його створиливиключно з рекомендаційною метою, щоб пояснити різноманітну освітню і наукову термінологію, показати теми, за якими можна звертатися до ключових спікерів МОН тощо», — прокоментувала для «УП. Життя» PR-менеджерка МОН Анастасія Домбровська у коментарі.

Радниця міністерства освіти й науки з питань комунікацій Ілона Станкевич у коментарі під постом Катерини Коберник зазначила, що МОН помилилося зі вживанням у документі слів «редполітика» та «заборонено».

«Дуже прикро, що цей файл сприйнявся як настанова чи вказівка, бо він не має такої мети. Це виключно рекомендації, які пояснюють різноманітну термінологію освітньої й наукової сфери, з якою дуже часто виходить дуже багато плутанини в матеріалах медіа, навіть назву МОН згадують в більшості випадків некоректно. Ми в жодному разі не диктуємо кому і як писати. Але я дякую за ті зауваження, які ви окреслили, й ми беремо це до уваги», — відповіла на критику Станкевич.