Голова Наглядової ради «Суспільного Мовлення» Світлана Остапа 25 квітня заявила, що мовник планують вилучити з вечірніх слотів телемарафону й залишити йому лише нічні й ранкові слоти. Напередодні народна депутатка України Мар’яна Безугла заявила щодо недоцільності фінансування держканалів, до яких вона зарахувала й «Суспільне». Зібрали деталі в цьому матеріали. 

Що передувало ситуації? 

Депутатка Мар’яна Безугла з 24 квітня опублікувала на своїй Facebook-сторінці кілька заяв щодо недоцільності фінансування державних каналів. У перелік вона додала «Суспільне». 

«Наразі у нас де-факто аж 6 державних каналів: “Суспільне” з усіма розгалуженнями, “Рада”, “Дом”, “FreeДом”, “Телемарафон”, “Армійський медіахолдинг”. На них у державному бюджеті виділено близько 3,5 млрд грн. При цьому є нюанс. Я писала, що це кошти платників податків, але оскільки фактично 100 % наших із вами податків ідуть на національну безпеку й оборону, то структура бюджетування показує, що всі ці канали фінансуються з коштів наших партнерів», — пише Безугла. 

Депутатка запропонувала «із шести державних мовників зробити один, а кошти перенаправити на створення інформаційних та кібервійськ України».

«Державі потрібні ефективні спроможності надання інформації, які відповідають базовим стандартам якості, а також потребам воєнного стану. Охоплення має бути широким. Воєнний стан і відповідне законодавство в будь-якій державі взагалі передбачає введення цензури, але вважаю, в умовах сучасного інтернету це неможливо й недоцільно», — зазначає вона. 

Чи є «Суспільне» державним телеканалом? 

«Суспільне мовлення» — незалежна медіакомпанія, що належить суспільству та підзвітна йому. 

«Українське законодавство не передбачає такої особливої форми власності, тож 100 % акцій АТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” належать державі. Однак державні органи не керують Суспільним і не визначають редакційної політики», — йдеться на сайті «Суспільного». 

Фінансування компанії здійснюється з державного бюджету України й надходжень господарської діяльності — цільові грантові проєкти, реклама, здача приміщень в оренду, продаж контенту тощо. 

Більше про специфіку роботи мовника ми писали в окремому матеріалі.

Чому «Суспільне мовлення» планують вилучити з вечірніх слотів телемарафону? 

Світлана Остапа говорить, Наглядовій раді поскаржилися редактори «Суспільного», що в них хочуть забрати вечірні слоти. Автори ініціативи невідомі, але озвучив пропозицію представник каналу «Рада». Деталі ситуації вона розповіла в коментарі «Детектору медіа». 

«25 квітня було засідання Наглядової ради, друга її частина була відкритою, були присутні посли, представники донорів, представники парламентських комітетів гуманітарної й інформаційної політики та свободи слова. Ми обговорили це питання й вирішили, що оскільки “Суспільне” дотримується всіх професійних стандартів, саме у слоті “Суспільного” є баланс політичних сил, то саме “Суспільне” й має бути у вечірніх слотах марафону», — зазначає Остапа.

Водночас Наглядова рада сформувала зустрічну пропозицію щодо перерозподілів слотів у марафоні — передати всі прайми «Суспільному». 

«Як мовник, що виробляє найбільш збалансовані новини, що відповідають журналістським стандартам — ми ставимо питання про передачу всіх праймів “Суспільному”», — написав на своїй Facebook-сторінці секретар Наглядової ради «Суспільного» Вадим Міський. 

На засіданні також обговорили пости Безуглої, які були направлені, зокрема, й прости «Суспільного». 

«Народна депутатка постійно називає “Суспільне” державною кампанією, не знаючи, що це акціонерне товариство. Її пости містять багато іншої викривленої інформації. Ми зрозуміли, що вона хоче, щоб держава не фінансувала шість державних мовників, а забрати фінансування в них, залишити фінансування одного мовника, а решту віддати на створення інформаційних та кібервійськ», — коментує Світлана Остапа.

Остапа додає, що Наглядова рада озвучила пропозицію провести для народних депутатів навчання, щоб роз’яснити чим відрізняється суспільне мовлення від державного й комерційного.

Яка реакція у громадськості? 

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк закликала підтримати «Суспільне». 

«Я глибоко занепокоєна пропозицією вилучити “Суспільне” із прайм-тайм-слотів марафону, а також тим, як депутатка-рупор Безугла атакувала НСТУ, називаючи його “державним каналом”. Вважаю, депутати не повинні підривати основи незалежних та якісних медіа. Нагадую, що розвиток суспільного мовника є однією з умов нашого курсу до Європейського Союзу», — говорить Романюк. 

Романюк додає, що «Суспільне» завжди відзначалося високими стандартами в моніторингах ІМІ й завжди входило до списку прозорих і відповідальних медіа. А знімати цей канал із праймтайму — означає ставити його в нерівні умови порівняно з комерційними й державними каналами.

Водночас голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявив, що якби всі в телемарафоні дотримувалися збалансованості, якої дотримується Суспільне, то вони б не отримали зауважень від Держдепу США. Адже напередодні Державний департамент США вніс «Єдині новини» до свого звіту про порушення прав людини в Україні за 2023 рік.

Комісія з журналістської етики висловила підтримку «Суспільному», додавши, що під час повномасштабного вторгнення довіра до «Суспільного» зросла з 60,5 % у 2020 до 86% у 2023 році. А моніторинги дотримання стандартів у телемарафоні також показують, що серед усіх каналів «Суспільне» має найменшу кількість порушень. 

«Це дозволяє говорити про те, що, попри недофінансування та загальну спробу держави консолідувати інформаційні потужності — зокрема для того, аби вести інформаційну війну та протидіяти ворожим проявам пропаганди — Суспільне залишається острівцем якісного контенту, якому довіряють споживачі та до якого вони звертаються у разі, коли існує потреба швидко отримати надійну інформацію», — зазначили в КЖЕ. 

Комісія наголошує, що:

• тиск на мовника, зокрема шляхом поширення неперевіреної та/або недостовірної інформації політиками та іншими публічними особами, є неприпустимим;
• будь-яке втручання в його редакційну політику, спрямоване на обмеження доступу представників певних верств суспільства загалом і політичних рухів безпосередньо, є надмірним втручанням у свободу медіа попри правовий режим воєнного стану;
• дотримання журналістами «Суспільного» стандартів журналістської етики й надання об’єктивної та перевіреної інформації про поточні події є вакциною від утвердження монополізованого інформаційного простору;
• забезпечення належного функціонування «Суспільного», зокрема через його повноцінне фінансування, є запорукою сталості плюралізму думок навіть у воюючій країні.

Український Медіарух у своїй заяві щодо тиску на «Суспільне» закликав:

• Президента України, Апарат Верховної Ради України, Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики та Комітет ВРУ з питань свободи слова — докласти зусиль до збереження за «Суспільним мовленням» вечірніх праймів телемарафону «Єдині новини»;
• фракцію «Слуга народу» — зреагувати на неправдиві висловлювання народної депутатки Мар’яни Безуглої;
• Міністерство фінансів України — дотримуватися норми про рівень фінансування «Суспільного мовлення», а в умовах неможливості забезпечити стовідсоткове фінансування — провести консультації з Національною суспільною телерадіокомпанією України для визначення рівня видатків на 2025 рік, які дадуть можливість підтримувати життєдіяльність «Суспільного»;
• посольства країн-партнерів України — посилити увагу до збереження свободи слова в Україні як опори для демократії та суспільного мовника як флагмана медіареформ в Україні.

Що відповіло «Суспільне» на депутатський закид

«Суспільне Мовлення» 29 квітня оприлюднило офіційну заяву, в якій звертається до голів чотирьох комітетів Верховної Ради із проханням:

• Комітету з питань Регламенту, депутатської етики й організації роботи Верховної Ради України — дати оцінку висловлюванням Безуглої;
• Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики та Комітету з питань свободи слова — розглянути спроби тиску й поширення токсичних наративів щодо медіакомпанії;
• Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу — дати оцінку спробам підірвати реформу, яка була зобовʼязанням України згідно з угодою про Асоціацію України з ЄС, Угодою між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз, а також зобов’язанням України перед Радою Європи з 2005 року (Резолюція 1466 (2005).

Також у своїй заяві «Суспільне» окремо наголошує, що існування незалежного «Суспільного Мовлення» — одна з передумов вступу України до ЄС. Мовник має незалежну редакційну політику й незалежні від влади керівні органи, а також в етері «Суспільного» немає замовних матеріалів, джинси й маніпуляцій.

«Кожен інформаційний вкид на цю тему ми вважаємо спробою позбавити “Суспільне” законного фінансування, що може призводити, відповідно, до знищення незалежності. Політика “Суспільного” — прозора, і ми відкриті до будь-яких звернень і запитів не лише народних депутатів», — зазначають на сайті компанії. 

Якщо у когось є сумніви щодо доброчесності «Суспільного Мовлення», то вони можуть звернутися із запитом до відповідних державних, правоохоронних органів, і мовник готовий надати вичерпну інформацію та відстоювати свою репутацію, підсумовується в заяві.

Під час засідання двох комітетів Верховної Ради 2 травня голова правління НСТУ Микола Чернотицький заявив, що «Суспільне мовлення» розглядає два варіанти подальших дій — зберегти паритетні умови або розширення мовлення на «Першому каналі».

«Водночас я маю розуміти, що це легально, що це не суперечить указам Президента, рішенням РНБО. Ми маємо мати гарантії, що в разі виходу з марафону нас не звинуватять у тому, що ми почали мовити на своєму каналі», — зазначив Микола Чернотицький.

Голова наглядової ради «Суспільного» Світлана Остапа також підтримала цю думку, додавши, що потрібні письмові гарантії, що у мовника не заберуть «Перший канал».

У підсумку засідання члени комітетів підтримали дві заяви та продовжать консультації в робочому порядку.

Що говорить уряд

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час години запитань до уряду повідомив, що змін у структурі телемарафону «Єдині новини» не буде. Про це пише «Детектор медіа», покликаючись на відео, опубліковане співголовою фракції «Європейська солідарність» Іриною Геращенко. 

«З погляду того, що триває війна у країні, і вона лежить не лише в мілітарній площині, але й фактично інформаційній, треба мати засоби інформування людей, щоб перебити всі дезінформаційні та пропагандистські наративи російського ворога. 

Звісно ж, марафон працює й буде працювати. Він працює з першого дня повномасштабної агресії та продовжить роботу для того, щоб інформувати українське суспільство», — сказав Шмигаль.

Телемарафон «Єдині новини» створений для того, щоб бути джерелом верифікованої інформації, а не фейків, і намагання його дискредитувати є частиною інформаційної війни Росії проти України, повідомив радник керівника Офісу президента Сергій Лещенко.

За словами Лещенка, один із методів боротьби Росії проти України — це дискредитація джерел, які надають верифіковану інформацію без хайпу. 

«Власне кажучи, частина російської інформаційної війни Росії проти України ведеться шляхом дискредитації марафону. Розуміючи, що якщо не буде марафону, то виникне медіахаос, а в таких умовах значно легше послабити суспільство внутрішньо перед російською агресією. Це треба усвідомлювати», — сказав Лещенко.

Коли лунають «подібні вкиди від українських політиків, то треба розуміти, що вони повністю співзвучні з російською пропагандою і займаються тим самим», — додав Сергій Лещенко.

Нагадаємо, що в лютому 2024 року результати опитування Київського міжнародного інституту соціології показали, що тільки 36 % опитаних українців довіряють марафону «Єдині новини». А дослідження «Детектора медіа» підтвердило  — протягом 2023 року скоротилася частка українців, які вважають формат телемарафону виправданим під час війни — з 58 % до 41 %.