Канада хоче змусити платформи просувати більше канадського контенту. Водночас експерти з цифрового права та колишні урядовці називають цей крок одним із найагресивніших правил регулювання в інтернеті.
У чому полягає закон?
Понад 50 років Канада вимагає від теле- і радіостанцій, що мають внутрішню ліцензію, транслювати в ефірі мінімальну кількість вітчизняних програм — CanCon (канадський контент). Ці правила з’явилися після урядового звіту, який закликав до посилення культурної політики для об’єднання нації на тлі потоку американських передач, музики та літератури.
Новий закон поширить цю концепцію на контент, що надається канадським користувачам через YouTube, TikTok, Netflix та інші платформи. Канада може змусити YouTube, TikTok та інші сайти переписати свої алгоритми, щоб надавати перевагу канадському контенту перед іноземним, коли користувач з адресою канадського інтернет-протоколу переходить на такий сайт.
Контент, який завантажений на ці платформи, підлягатиме регулюванню CRTC, який видає ліцензії теле- та радіомовникам за умови, що вони відтворюють певну квоту канадського контенту. Це має стримувати вплив технологічних компаній на медіагалузь.
Критика закону
Платформи заявили, що законодавство змусить їх переналаштовувати свої алгоритми в Канаді, щоб забезпечити перевагу канадського контенту над іноземним. Водночас канадські митці стверджують, що це протилежне тому, як мають працювати алгоритми: добирати контент відповідно до інтересів людей. А тому канадський контент просто нав’язуватимуть аудиторії.
Крім того, автори занепокоєні, що маркування контенту як «канадського» може зашкодити бізнесу. Пропозиція викликала критику з боку політиків-конкурентів, професорів права та прихильників мережевого нейтралітету, які стверджують, що це схоже на атаку на свободу слова.
Захисники нинішньої системи, яка застосовується до традиційного мовлення, кажуть, що правила щодо канадського контенту створили шоу, що стали популярними в США. Це, зокрема, Schitt’s Creek, The Kids in the Hall і Second City Television. Але Алан Кросс, канадський радіоведучий та історик музики, каже, що в етер 1970–1980 років потрапляло багато неякісного матеріалу тільки завдяки квотам.
Згідно з правилами, чиновники використовують бальну систему, щоб визначити, чи є пісня, телешоу або фільм канадським. Деякі рішення ставлять у глухий кут. Так рішення 1991 року визнало альбом канадського рокера Браяна Адамса «Waking Up The Neighbours» недостатньо канадським. Регулятор заявив, що хоча пан Адамс є канадцем, його пісні не відповідають вимогам, оскільки вони написані у співавторстві з неканадцем у Лондоні.
Торік на парламентських слуханнях щодо запропонованих нових правил американські стримінгові компанії та студії заявили, що уряд має бути гнучкішим у тому, що він вважає канадським.
Під час слухань щодо свого анімаційного фільму 2022 року Turning Red керівники компанії Walt Disney зазначили, що дія фільму відбувається в Торонто, режисером є канадський режисер, а виробництво здійснюється в Канаді. У фільмі показано торонтську телевежу CN Tower, червоно-білі трамваї, а також коробку з пончиками Timbit від канадської мережі кав’ярень. Фільм, однак, не вважався канадським, оскільки права на нього належали іноземній компанії Disney.
Рейнольдс Мастін, голова Канадської асоціації медіапродюсерів, заявив, що він виступає проти будь-якого розмивання чинних канадських правил щодо контенту. Зокрема, вимоги про національну власність на права інтелектуальної власності.
