Редакція «Української правди» дев’ятого жовтня заявила про тривалий і системний тиску, який Офіс Президента здійснює на видання та окремих журналістів. Про це йдеться в офіційній заяві медіа.

Як саме тиснуть на редакцію?

Редакція вбачає загрозу для сталої роботи через:

• блокування спікерів від влади щодо спілкування з журналістами «Української правди» й участі в заходах;
• тиск на бізнес, аби зупинити рекламну співпрацю з виданням;
• відверто емоційне спілкування президента Володимира Зеленського з журналістом «УП» Романом Кравцем у прямому етері.

«Ці й інші непублічні сигнали свідчать про спроби вплинути на нашу редакційну політику. Особливо обурливо це усвідомлювати в часи повномасштабного вторгнення Росії до України, коли вкрай необхідна наша спільна боротьба як за виживання, так і за демократичні цінності», — заявила редакція.

В «Українській правді» додали, що кожна спроба конкретних чиновників із керівництва Офісу Президента вплинути на журналістів редакції буде висвітлена публічно й матиме наслідки на міжнародному рівні. 

«Кожна така спроба лише зміцнює нашу мотивацію викривати корупцію та неефективне управління у вищих ешелонах влади», — додали в УП.

Медійники закликали всіх, хто цінує свободу слова й незалежність української журналістики, приєднатися до них і стати на захист цих цінностей.

Які підтвердження тиску?

Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва в бліцінтерв’ю Інституту масової інформації розповіла, що Офіс Президента обдзвонює потенційних рекламодавців і просить не публікувати рекламу у виданні й не відвідувати їхні заходи.

«Останній наш івент, наприклад, був присвячений експорту. У день івенту від участі відмовилися чотири учасники. Це було дуже відчутно для нас. Я вважаю, що це вияв економічного тиску на редакцію. Також мені відомо, що власнику “Української правди” надходили пропозиції щодо продажу видання. Він відмовився, і я вважаю це тиском на редакцію», — наголосила Севгіль Мусаєва.

Хто причетний до тиску?

«Українська правда» назвала ім’я представника Офісу Президента, від якого йде тиск на медіа. Радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин блокує спікерів для спілкування з журналістами й участі в інтерв’ю та заходах. Про це йдеться у матеріалі видання «Нові люди в старому Офісі. Хто і чим тепер займається на Банковій».

Як стала відомо УП, Литвин є тією людиною, яка опускає по владній вертикалі заборону для чиновників і силовиків спілкуватись із «Українською правдою», ділитися з нею інформацією чи й просто ходити на інтерв’ю та івенти. 

«Саме Литвин віднедавна викреслює УП зі списків запрошених редакцій на зустрічі із президентом. Саме він телефонує із криками до людей, які ігнорують ці заборони», — йдеться в публікації.

У виданні відмітили, що в діях радника наявні ознаки злочинів одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України: 

• стаття 171 «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів»;
• стаття 353 «Самовільне присвоєння владних повноважень»;
• стаття 364 «Зловживання владою або службовим становищем»;
• стаття 344 «Втручання у діяльність державного діяча».

Реакція на тиск

Українські журналісти та медійні організації, які є учасниками «Медіаруху», висловили протест проти системних спроб тиску на незалежні медіа з боку представників державної влади. 

Медійники закликали президента негайно припинити тиск на медіа з боку держслужбовців, гарантувати прозорість і відкритість держорганів та давати медіа безперешкодний доступ до інформації. 

«Особливе занепокоєння викликає практика, коли окремі радники та чиновники дозволяють собі втручатися в діяльність журналістів, накладаючи неофіційні обмеження на спілкування чиновників з медіа, блокуючи доступ окремих незалежних медіа з “чорного списку” до заходів І створюючи інші перешкоди для функціонування незалежних ресурсів», — зазначає «Медіарух» у своїй заяві.

10 жовтня голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин скерував депутатське звернення до Офісу генерального прокурора й Національної поліції щодо тиску на «Української правди». Він просить перевірити викладені редакцією факти й обставини, а в разі виявлення ознак порушення законодавства вжити відповідних заходів для притягнення винних до відповідальності.

Комітет захисту журналістів (CPJ) закликав українську владу припинити перешкоджання роботі УП. Координаторка програми Комітету захисту журналістів у Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд зазначила, що провідне незалежне українське медіа заплатило високу ціну за чверть століття ретельної журналістської роботи. 

«Спроби Офісу Президента України заблокувати роботу видання є антидемократичними з огляду на важливу роль редакції в підтримці національної цінності — свободи преси», — додала Гульноза Саїд.

Відповідь Дмитра Литвина

У розмові з «Телеграфом» спічрайтер президента спростував звинувачення УП, що він забороняє чиновниками спілкуватися з медіа. Дмитро Литвин додав, що вважає, що з медіа треба більше комунікувати й Офісу президента (ОП), й політикам, які через певні проблеми не бажають щось пояснювати журналістам.

«Гляньмо на те, що говорили в УП, наприклад: що нібито я телефоную мерам і забороняю їм спілкуватися з цим виданням. Я взагалі не говорю з мерами. З жодним. Немає мера, який може сказати, що я говорю з ним. Далі що вони кажуть? Що нібито хтось їм блокує участь урядовців в їхніх івентах. Мені їхні івенти взагалі не цікаві. Але я дізнався, що там були представники уряду і Національного банку. Вони кажуть, що хтось їм блокує рекламодавців. Теж потім я дізнався, що в них були державні компанії в рекламодавцях, які дали їм гроші. Щось тут не те», — сказав Литвин.