Троє українських дослідників запустили науково-публіцистичний портал — «Інститут Мазепи». На сайті публікують матеріали про культуру, політику, економіку, історію й філософію. 

У чому ідея науково-публіцистичного сайту? 

Проєкт назвали на честь українського політичного діяча Ісаака Мазепи — керівника уряду Української народної республіки часів Директорії. Редакція медіа називає його поборником незалежної демократичної України, що кидав виклик загарбникам-імперіалістам.  

Міжнародна команда дослідників й активістів працює над створенням простору, об’єднаного спільними демократичними та егалітарними ідеалами. 

«Ми щиро прагнемо перемоги України над агресивним російським імперіалізмом. Ми переконані, що сильне демократичне суспільство посилить українську стійкість і наблизить остаточну перемогу українців над одвічним ворогом і всім, що він репрезентує — злиднями, реакцією та брехнею», — йдеться на сайті «Інституту Мазепи». 

Хто в команді та який контент публікують? 

Співзасновниками проєкту є Владислав Стародубцев, Антон Крупко й Лесь Яковишин, який також є головним редактором сайту. Стародубцев у коментарі «Суспільне Культура» розповів, що вони позиціюють проєкт як майданчик для дискусій або аналітичний центр. Дослідники не мають на меті оперативно реагувати на новини, а тяжіють до «повільних» медіа. 

«Ми давно хотіли створити щось подібне. Проте часу майже ніколи не було. Оскільки проєкт існує на цей час суто на волонтерських засадах, ми деякий час неспішно збирали матеріали, контакти й розробляли сайт. Основний обсяг роботи для нас попереду — регулярно знайомити українську авдиторію з якісними й актуальними матеріалами», — розповів Владислав Стародубцев.

Він додав, що проєкт вирішили створити, оскільки не знайшли в українському середовищі прогресивної дискусії. За його словами, команда хоче зробити свій внесок у бачення прогресивної України, тож аналізуватиме боротьбу українців за незалежність і демократію.

У своїй роботі редакція рівняється на видання Social Europe та польську «Політичну критику». До проєкту планують долучити економістів, соціологів та інших спеціалістів для «обговорення соціально-економічної політики, викликів воєнного часу та повоєнного дискурсу». Крім українців, залучать міжнародних фахівців з Центрально-Східної Європи й регіонів, що були поневолені Росією, зокрема Центральної Азії.