Владімір Путін найчастіше з усіх росіян потрапляє в українські новини. Цитуючи його та інших кремлівських чиновників, медійники часто нехтують балансом думок і вдаються до емоційної лексики. Про це свідчить дослідження Інституту масової інформації.
Методологія дослідження
Дослідники ІМІ проаналізували опубліковані в період 1–17 березня 2024 року матеріали онлайн-видань: NV, «Українська правда», Liga.net, «Еспресо», ZN.UA, «РБК-Україна», «Фокус», «УНІАН», «ТСН», «24 канал», «Укрінформ», «Бабель», «Слово і Діло», «Громадське», «Суспільне», «Цензор.Нет», LB.ua, «Телеграф», Obozrevatel.
Серед досліджених інтернет-видань беззаперечним лідером поширення новин з покликанням на Путіна, Мєдвєдєва й Пєскова виявився сайт «Фокус». За кількістю цитат Путіна з ним зрівнялися «ТСН» і «24 канал», за поширеннями висловлювань Медведєва — «УНІАН», а за покликанням на Пєскова – NV.
Таких новин у досліджений період не виявили на сайтах «Бабель», Liga.net та LB.ua.
Як цитують Путіна українські медіа?
З 1 до 17 березня 2024 року в медіа найпопулярнішими висловлюваннями Путіна стали чергові ядерні погрози.
За даними ІМІ, редакції по-різному підійшли до ретрансляції розповідей Путіна. Деякі «повірили» в реалістичність погроз, наприклад: «Путін оголосив про готовність до ядерної війни» («ТСН»), «”У нас є принципи”: Путін заявив про готовність застосувати ядерну зброю» («Фокус»). Інші ж підійшли до теми зваженіше «Росія технічно готова до ядерної війни» («Цензор.Нет»), «Путін заявив, нібито Росія технічно готова до ядерної війни» («Еспресо»).
На другому місці за поширенням заяв опинилася реакція Путіна на рейди російських легіонерів околицями Бєлгорода й марення про перемовини з Україною. Наприклад, «Путін вперше відреагував на рейд російських добровольців на територію РФ» («РБК-Україна»), «Путін знову заговорив про переговори: у хамській манері та з умовами» («Телеграф»).
У інформпростір потрапили й інші цитати Путіна. У окремих із них ІМІ бачить навіть шкоду для авдиторії. Наприклад, «Путін оголосив про долю українського народу після знищення “бандерівців”» («ТСН») або «Путін принизив Шойгу натяком на його “жіночність”» (NV).
«Читачеві треба мати надто тонке, аж загострене почуття гумору, щоб побачити в деяких заголовках усю їхню іронію», — йдеться в дослідженні.
Кого ще з росіян цитують?
Прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков посідає друге місце за кількістю цитувань в українських медіа. Медійники звертають увагу на спроби Пєскова виправдати диктатора за ядерні погрози, а також висловлення страхів Кремля перед НАТО, перед бунтом і подяки Папі Римському.
Дещо рідше зустрічаються заяви заступника голови російського радбезу Дмітрія Мєдвєдєва. Дослідники ІМІ підсумували, що медіа недоцільно цитують Мєдвєдєва, наприклад, «Мєдвєдєв заявив, що “Україна — це, безумовно, Росія”». Більшість його цитат складається з фантазій, маніпуляцій, погроз або просто хамства. Тому їхня інформаційна цінність наближається до нуля. Це саме стосується й новин, де цитували Сєргєя Лаврова й Марію Захарову.
Найменше цитували Дмітрія Кісєльова, Сєргєя Шойгу, Маргаріту Сімоньян та Івана Охлобистіна.
Що радить ІМІ щодо цитувань росіян у медіа?
«Цитуючи кремлівських злочинців та їхніх пропагандистів, українські медіа іноді додають іронії чи навіть елемент засудження. Найчастіше в таких випадках ідеться про емоційну лексику, що не вписується в межі стандартів якісних новин. Ті ж видання, що не вдаються до подібних методів, потрапляють в іншу пастку і починають просто ретранслювати наративи російської пропаганди», — підсумовує експерт ІМІ Дмитро Баркар.
Тому експерт радить медійникам цитувати кремлівську когорту тільки тоді, коли хтось із них сказав щось, що можна вважати суспільно важливим для української авдиторії. Але навіть такі публікації необхідно збалансувати спростуванням від українського чи західного експерта. І, звичайно, сформулювати прийнятний заголовок.
Ілюстрація на обкладинці авторства ІМІ
