Верховна Рада 27 березня планує розглянути у першому читанні законопроєкт №11533, який обмежить доступ до даних із реєстрів, зокрема речових прав на нерухоме майно та до земельного кадастру. Це може ускладнити роботу журналістів-розслідувачів. Деталі законопроєкту збираємо в цьому матеріалі.
Про що йдеться в законопроєкті?
Законопроєкт №11533 пропонує на час дії воєнного стану та рік після його закінчення обмежити доступ до даних про точне розташування обʼєктів нерухомості, а також до кадастрових номерів земельних ділянок. У відповідній графі реєстру можна буде побачити лише інформацію про країну або адміністративний центр, де розташована нерухомість. Тобто, наприклад, лише назву міста, де розташована квартира.
Законопроєкт зареєстрований у Верховній Раді 29 серпня 2024 року, його автор — депутат фракції «Слуга народу» Ігор Фріс.
Заради «підвищення безпеки діяльності оборонних підприємств» для громадськості пропонують закрити доступ до:
- місця розташування всього нерухомого майна;
- кадастрових номерів та даних про власників усіх земельних ділянок.
Центр протидії корупції (ЦПК) зазначає, що законопроєкт значно ускладнить для журналістів виявлення махінацій із нерухомістю, зокрема корупційних.
«Так журналісти не зможуть, наприклад, зʼясувати, чи вказав чиновник у декларації справжню ціну своєї нової квартири. Адже вартість квартири в Печерському районі та на околицях міста може різнитися в кілька разів», — додали в ЦПК.
Що говорить медіаюрист?
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук говорить, що законопроєкт № 11533 нашкодить не лише медійникам, але й звичайним користувачам реєстрів. За його словами, керівники правоохоронних органів мають право за запитом отримувати відомості у тримачів реєстрів про осіб, які отримували інформацію з цих реєстрів. Тобто вони можуть за відсутності кримінального провадження отримати інформацію, наприклад, про журналіста, який цікавився його статками.
Юрист навів висновок Комітету Верховної Ради з питань правової політики, у якому вказано, що навіть Спеціалізована антикорупційна прокуратура звертає увагу на те, що змінами до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» пропонується обмежити доступ до відомостей про місце розташування об’єктів нерухомого майна.
Думки медійників та реакції ГО
Редакція BIHUS.Info зазначає, що якщо законопроєкт ухвалять, то медійники не знатимуть нічого про будинки, квартири та іншу нерухомість посадовців. Ця інформація — база для роботи журналістів-розслідувачів, а відтак і викриття корупційних історій.
«Це добрячий ляпас по українській демократії та громадському контролю. Бо в такому вигляді, у якому проєкт є зараз, він не звʼяже руки росіянам, зате звʼяже журналістам. Просимо про максимальний розголос. Це рішення не має бути ухвалене, навіть під прикриттям “безпеки”, як його намагаються подати», — йдеться в заяві розслідувачів.
Журналіст «Схем» Георгій Шабаєв назвав цей законопроєкт тривожним дзвіночок для журналістів-розслідувачів — під прикриттям «безпеки» хочуть закрити публічну інформацію.
«Як журналіст-розслідувач я щодня використовую ці реєстри, щоб знаходити приховані активи чиновників, депутатів, суддів. Завдяки відкритим даним ми виявляли майно на мільйони, записане на дружин, родичів, “підставних” осіб. З останніх гучних викриттів — голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко та заступник генпрокурора Дмитро Вербицький (вже колишній, після нашого розслідування)», — зазначає Шабаєв.
За словами розслідувача, без цих реєстрів викриття ймовірного незаконного збагачення цих посадовців було б неможливе.
Керівниця відділу розслідувань воєнних злочинів в The Kyiv Independent Євгенія Моторевська вказала, що якщо нардепи справді хочуть захистити персональні дані українців, то мають працювати разом із державними розпорядниками інформації та адміністраторами реєстрів над посиленням їхнього захисту й із Нацполіцією, щоб покращити роботу її кібердепартаменту. Адже росіяни все одно можуть за гроші отримати доступ до інформації з реєстрів.
«$2–3 за повне досьє на кожного з вас, шановні народні депутати, які сьогодні голосуватимуть за законопроєкт щодо обмеження доступу до державних реєстрів, зокрема майнового. Так, саме стільки на російському чорному ринку коштує повний набір інформації про будь-якого українця (і, до речі, про росіянина теж). Усе, що потрібно для отримання цих даних, — це гроші (невеликі, як бачите) та доступ до інтернету. У такому досьє будуть паспортні дані, номери телефонів (можливо, навіть ті, про які ви давно забули), електронні пошти, адреси реєстрації, адміністративні штрафи, інформація, яку ви залишали в поштових сервісах», — пише медійниця.
Громадська організація «Голка» закликала депутатів зняти законопроєкт №11533 з розгляду, а НАЗК — провести антикорупційну експертизу.
Рух «Чесно» закликав депутатів не голосувати за сумнівну ініціативу: «Влада аргументує це “безпекою оборонних підприємств”, але чомусь обмеження поширюється на всю нерухомість».
Антикорупційний центр «МЕЖА» пише, що Фріс, автор законопроєкту, проштовхує зашкварну ініціативу, щоб під приводом війни приховати інформацію про власників маєтків, квартир, будинків, земельних ділянок.
«Тобто під шумок усіх подій в Раді хочуть урізати можливості для розслідувачів шукати вартісну нерухомість чиновників. Це не перша небезпечна ініціатива за останні дні», — йдеться в повідомленні.
«Межа» закликала депутатів не голосувати за це.
Подальша доля законопроєкту
Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин на своїй Facebook-сторінці повідомив, Верховна Рада не голосувала за законопроєкт № 11533. За його словами, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) має час для аналізу.
Народні депутати провели нараду щодо законопроєкту 11533 про обмеження інформації в публічних реєстрах за участі Міноборони, Мінʼюсту, Мінстратегпрому, РНБО та СБУ, повідомив член Комітету ВР із питань правової політики Ігор Фріс.
Зі слів Фріса, ключовим питанням було те, як обмежити інформацію щодо військово-промислового комплексу (ВПК) і не підсвітити цим саме ВПК в реєстрі, щоб не надати можливість РФ ідентифікувати ці підприємства. Висновок депутатів — обмеження інформації в електронному вигляді для всіх.
«Або не обмежувати взагалі й далі отримувати ракети й дрони на голову виробникам зброї. А завтра аграріям. А потім ще комусь, кого будуть кошмарити вороги. Отримання повної інформації щодо всіх субʼєктів залишається для паперової форми, коли ідентифікується заявник, і держава знає хто запитує інформацію. Під стенограму це підтвердили всі учасники, а також держатель відповідного реєстру прав», — написав Фріс.
