CNET, популярне видання про технології, пише новини та статті за допомогою ШІ. Імовірно, вони використовують «технологію автоматизації» від листопаду минулого року, оскільки видання не повідомляло про це запровадження офіційно. Уперше його помітив онлайн-маркетолог Гаель Бретон.
Автор статей — CNET Money Staff. Він опублікував приблизно 73 тексти, де пояснює, зокрема, що таке Zelle та як налаштувати автоплатіж для кредитних карток. Проте лише натиснувши на «CNET Money Staff» ви дізнаєтеся, що цей автор — штучний інтелект.
«Цю статтю створено за допомогою технології автоматизації. Її ретельно відредагував і перевірив факти людина-редактор із нашої команди», — йдеться в описі.
За відсутності офіційного оголошення про програму здається, що керівництво намагається зробити експеримент якомога непомітнішим. Однак, виходячи зі спостережень Бретона, деякі статті, схоже, залучають велику кількість трафіку, попри те, що торік Google обіцяла покарати сайти за контент, який створює штучний інтелект. Статті, які створює ШІ, не є чимось новим, проте більшість з них низької якості. Він копіює вже наявні тексти та замінює слова синонімами, щоби приховати плагіат. Водночас ШІ допомагає Associated Press писати тисячі звітів про прибутки. AP називає себе «однією з перших новинних організацій, яка використовує штучний інтелект».
12 січня редакція CNET Money відповіла, що команда почала експериментувати з ШІ в листопаді. Вони намагаються з’ясувати, чи існує прагматичний варіант використання ШІ для допомоги в базових поясненнях тем фінансових послуг, наприклад «Що таке складні відсотки?».
Тепер видання зробило повідомлення про те, що історія створена за допомогою ШІ, більш видимим у статті. Також вони завжди повідомляють, хто редагував тексю
CNET наголошує, що і далі оцінюватиме нові інструменти, щоб визначити, чи підходять вони для їхнього бізнесу.
Після цього розголосу головна редакторка CNET Конні Гульєльмо заявила про те, що CNET є «прозорою» компанією. Проте Futurism, видання про науку та технології, зауважили, що статті «CNET Money» містять низку помилок.
Наприклад, у статті про те, як працюють позики, ідеться: «Якщо ви берете позику на купівлю автомобіля на $25 000 і ваша відсоткова ставка — 4 %, ви платитимете фіксовані $1000 на рік». Але за типовою структурою іпотеки та автокредитів позичальник не сплачує фіксовану суму відсотків на рік чи навіть щомісячний платіж. Натомість при кожному наступному платежі вони винні відсотки лише на залишок. Це означає, що на початку кредиту позичальник сплачує більше відсотків і менше основної суми боргу, що змінюється в міру продовження виплат.
Також ШІ припустився помилки, коли спробував описати депозитні сертифікати та пояснити складні відсотки.
Помилку помітив Майкл Даулінг, заступник декана і професор фінансів у бізнес-школі Дублінського коледжу. Хоча він оптимістично налаштований щодо потенціалу ШІ в цілому, він підозрює, що алгоритм, подібний до CNET, через відсутність особистої перспективи або «інсайтів, які виходять за рамки простого узагальнення» не дасть змоги створити справді цікаву роботу.
Кейсі Ньютон, автор на Platformer, вважає, що фінансові статті CNET існують лише тому, що видання намагається маніпулювати алгоритмом Google для отримання прибутку. Є багато кращих пояснень складних відсотків, проте стратегія CNET полягає в тому, щоб публікувати великі обсяги дешевого тексту, ретельно оптимізованого для того, щоб піднятися на вершину пошукової видачі.