Український інститут медіа та комунікації організував дослідження потреб людей, старших за 60 років, у сфері медіаграмотності. Загалом опитали 1186 респондентів, які проживають у всіх регіонах України, окрім АР Крим та окупованих територій Луганської та Донецької областей. Опитування тривало за допомогою телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів.

Які пристрої мають старші люди 

Результати опитування показують, що 60,6 % респондентів старшого віку мають доступ до смартфона з підключенням до інтернету. 39,2 % мають доступ до комп’ютера або планшета.

Регіональна різниця у доступі до смартфона: 

• 50 % — у західній частині України; 
• 64,8 % — у центральній Україні;
• 61,5 % — на Півдні України; 
• 67 % — на Сході України.

Великий розрив між містом і селом у кількості людей, що не користуються інтернетом —  29,6 % у місті та 50,1 % — у селі. Аудиторія у містах на Півдні та Сході країни більше користується онлайн-джерелами, ніж аудиторія у селах та на Заході. 

Як отримують новини

Найбільш поширеним електронним пристроєм лишається телевізор: ним користується 66,7 % людей віком від 60 років. На другому місці YouTube  — 27,6 %, на третьому — радіо 24 %. 21,8 % опитаних дізнаються новини від родичів та знайомих, 20,8% переглядає Telegram-канали. 

Гендерна різниця у використанні пристроїв для виходу в інтернет: 

• жінки частіше виходять в інтернет зі смартфона: 47,1 % жінок і 36,1 % чоловіків;
• чоловіки частіше користуються комп’ютером або планшетом: 12,5 % жінок і 27,3 % чоловіків;
• 34,4 % чоловіків і 37,8 % жінок не користуються інтернетом взагалі. 

Звички та навички користування людей, що користуються інтернетом

Опитування громадської думки показує, що люди похилого віку в інтернеті:

• дивляться новини — 88,5 %;
• спілкуються з близькими — 85,1 %;
• шукають інформацію — 83,2 %;
• оплачують рахунки та комунальні послуги онлайн — 64,8 %;
• користуються державними послугами у застосунку «Дія» — 37,6 %;
• роблять покупки онлайн — 35,8 %.

Практика споживання новин 

Опитування громадської думки показує, що інтернет виконує основні функції: 

• перегляд новин — 88,5 %;
• спілкування з близькими — 85,1 %;
• пошук інформації — 83,2 %;
• оплата рахунків та комунальних послуг онлайн — 64,8 %;
• користування державними послугами у застосунку «Дія» — 37,6 %; 
• покупки онлайн — 35,8 %.

Більшість респондентів-користувачів інтернету поєднує традиційні та онлайн-медіа у споживанні новин.

Часто люди віком 60+ поєднують Telegram та телевізор як два основних джерела інформації. Іншою поширеною комбінацією є поєднання Telegram та YouTube, де YouTube є джерелом військової аналітики та експертного аналізу. Також майже всі учасники фокус-груп зацікавлені у отриманні місцевих новин, тому Telegram-канали та Viber-групи стають основними джерелами місцевих новин.

Пошук інформації 

Згідно з результатами національного опитування, люди похилого віку для пошуку інформації використовують такі канали:

• месенджери — 83,3 %; 
• YouTube — 81,4 %; 
• пошукові системи — 67,9 %; 
• соцмережі — 62 %; 
• застосунок «Дія» — 50,4 %;
• електронна пошта — 37,9 %; 
• платформи відеозв’язку — 31 %; 
• стримінгові музичні сервіси — 7 %; 
• стримінгові відеосервіси — 4,4 %; 
• жодні з перелічених — 1,7 %.

Більшість респондентів старшого віку впевнені у своїх навичках добору та перевірки інформації. Водночас помітна гендерна та регіональна різниця у оцінці навичок. Чоловіки вище оцінюють свої навички, ніж жінки. Респонденти на заході країни більш впевнені у своїх можливостях відрізнити правдиві новини від неправдивих, ніж на півдні та сході. 

Активність та самовираження в інтернеті 

Люди віком 60+ набагато менше впевнені у своїх технічних навичках користування пристроями та платформами. Опитування показує, що менше половини респондентів володіє базовими навичками користування електронними пристроями та інтернетом. За винятком уміння зробити фото або зняти відео смартфоном — 74,3 %, більшість респондентів не володіє такими важливими навичками, як завантаження файлу з інтернету — лише 45,2 % можуть це зробити.

Тільки 25,8 % респондентів можуть змінити налаштування приватності у своїх соцмережах. Це говорить про в цілому низький рівень оперування алгоритмами, що потенційно знижує можливість старших людей самостійно регулювати свій інформаційний простір.

Також помітна регіональна різниця у кількості респондентів, що висловлюють свою думку в інтернеті. На Заході України свою думку в соціальних мережах висловлювали 35 % респондентів, на Сході України — лише 24 %. 

Приватність та безпека в інтернеті

Окрім банківської сфери та застосунку «Дія», більшість респондентів не приділяють уваги встановленню паролів. Однією з причин поверхневого ставлення є переконання, що такі засоби безпеки, як паролі, не є дієвими. 

Для опитаних найкращим засобом дотримання безпеки в інтернеті є самоцензура. Більшість наголошували, що не довіряють месенджерам та телефонному зв’язку. Побоювання щодо ворожої розвідки, що переглядає та прослуховує приватне спілкування особливо стосується спілкування з родичами та знайомими на окупованих територіях та на лінії фронту.

Дані опитування також показують, що онлайн-банкінг охоплює майже половину населення старшого віку:

• 59,1 % громадян старшого віку оплачують комунальні послуги в інтернеті;
• 48,3 % — користуються своїм банківським рахунком онлайн;
• чоловіки користуються онлайн-банкінгом частіше, ніж жінки — 53,3 % та 45,3 % відповідно. 

Мотивація навчатися медіаграмотності 

Опитування показує, що 44,6 % респондентів не бажають навчатися медіаграмотності або покращувати знання. Вони впевнені у своїх навичках відбору та перевірки інформації. Хотіли б навчитися шукати або перевіряти інформацію в інтернеті — 9,4 %. 

Популярними запитами виявилися вміння платити комунальні послуги онлайн — 15 %, вміння користуватися додатком «Дія» — 11,2 % та вміння користуватися смартфоном і/ або комп’ютером — 10,5 %.