В Українському кризовому медіацентрі представили результати дослідження «Вплив соцмереж на український медіапростір після початку повномасштабної війни». У ньому юристка, проєктна менеджерка Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ)  Євгенія Стаднік зазначила, що українські медіа та блогери активно працюють через соцмережі, але подекуди модерація контенту викликає питання. Про це пише MediaSapiens. 

Дослідження провели у квітні-червні 2023 року, де інтерв’ювали представників національних, регіональних, нішевих медіа, блогерів та експертів неурядових організацій, аналітичних центрів і соцмереж. Також використали аналіз відкритих джерел і дані зі спеціалізованих сервісів Semrush, Social Blade і Similar Web.

Спікерами під час представлення дослідження стали:

• Ігор Розкладай — головний медійний юрист, заступник директорки ЦЕДЕМ;
• Павло Бурдяк — аналітик напряму «Незалежні медіа» ЦЕДЕМ;
• Сергій Сирбу — аналітик напряму «Незалежні медіа» ЦЕДЕМ;
• Марина Сингаївська — заступниця генерального директора агентства «Укрінформ»;
• Леся Пантелеймонова — голова відділу SMM LIGA.net Олександра Чернова, директорка департаменту цифрового контенту та соцмереж «Суспільного Мовлення»;
• Олександр Аронець — блогер.

Проблеми медіа в соцмережах

Дослідження показало, що головним джерелом новин для українців є Telegram (66 %), YouTube (61 %), Facebook (58 %).

Більшість опитаних головними проблемами у соцмережах назвали цензуру дописів і відео, брак зворотного зв’язку від платформ та зміни політик і функціональності. Найпроблемнішими в цьому плані медійники назвали Facebook, Instagram і YouTube.

Аналітик напряму «Незалежні медіа» Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк каже, що правила соцмереж не дуже адаптовані до реалій війни, проте платформи відкриті до діалогу.

Проблема блокування контенту варіюється від заблюрення відео та зображень до обмежень певних функцій і блокування дописів й акаунтів. Він додав, що особливо вразливими є регіональні медіа, які через обмежені ресурси не мають фахівців, які б протидіяли блокуванням.

Також часто дезінформаційний контент замасковують під контент від українських медіа.

Читати більше: Росіяни на Миколаївщині поширювали пропаганду через фейкову копію газети «Рідне Прибужжя»

Аналітик напряму «Незалежні медіа» ЦЕДЕМ Сергій Сирбу підкреслив, що соцмережі також проблематично реагують на гумор. Якщо користувачі поширюють сатиричний контент, який може бути спрямований на російську армію, модерація може інтерпретувати це не як гумор, а схвалення.

Найбільше обмежень у соцмережах застосовують щодо публікацій медіа, пов’язаних із війною в Україні:

• так звана «мова ворожнечі» проти Володимира Путіна і росіян як національної групи;
• «чутливий» контент про наслідки російського вторгнення (його «розмивають»);
• контент про полк «Азов».

Водночас найчастіше такі проблеми в українських медійників та блогерів виникають у Facebook та Instagram. Дещо менше їх на платформах YouTube, Х (раніше Twitter), Telegram і TikTok.

Читати більше:

• Facebook блокує пости українських медіа про війну. Чому?
• Meta обіцяє більше не блокувати в своїх соцмережах дописи про полк «Азов»

Покращення

Медійники найчастіше потерпають від цензурування контенту та браку зворотного зв’язку від платформ щодо блокувань та зміни політик у соцмереж. Водночас останнім часом, наголошують аналітики, співпраця з платформами значно покращилась.

Павло Бурдяк, аналітик напряму «Незалежні медіа» ЦЕДЕМ, каже, що правила соцмереж не дуже адаптовані до реалії війни, проте платформи відкриті до діалогу.

У межах дослідження також проаналізували понад 300 скарг на неналежну модерацію контенту. Виявили, що відсоток успішного розв’язання цих справ становить більш ніж 60 %. Аналітики наголошують, що це говорить про вдалу співпрацю з соцмережами, якщо пояснювати їм локальний контекст країни.

Рекомендації

Для покращення ситуації рекомендують:

• відкрити локальні офіси соцмереж в Україні для прямої комунікації платформ з медійниками;
• сформувати білий список прозорих та відповідальних медіа, щоб пріоритизувати поширення більш надійної інформації у соцмережах;
• запустити гарячу лінію з чатботом для медійників, яка б чітко й швидко пояснювала правила соцмереж з урахуванням контексту в Україні.