Громадянська мережа ОПОРА провела дослідження медіаспоживання українців на другому році повномасштабної війни.
Дослідження провели методом опитування серед 2013 респондентів з 11 травня до 12 червня 2023 року. Переповідаємо ключові результати.
Основні джерела інформації
Загальні тенденції медіаспоживання майже не відрізняються від результатів минулого року.
- 77,9 % опитаних обирають основним джерелом інформації соцмережі;
- 62,5 % — телебачення;
- 57,7 % — інтернет (без урахування соцмереж);
- 33,7 % — радіо;
- 17,8 % — друковані медіа.
Найпомітніші зміни у споживанні новин спостерігаються в розрізі вікових категорій:
Люди віком 18–29 років частіше отримували новини через:
- соцмережі — 95,8 % (92,2 % торік);
- інтернет-ресурси — 73,8 % (64,3 % торік);
- радіо — 23,6 % (20,7 % торік);
- телебачення — 40,5 % (51 % торік).
Серед людей віком 30–39 років:
- соцмережі — 90,3 % (92,1 % торік);
- інтернет-ресурси — 64,2 % (74,2 % торік);
- телебачення — 50,8 % (62,6 % торік);
- радіо — 34,6 % (25,9 % торік).
Серед респондентів віком 40–49 років:
- соцмережі — 87 % (83,5 % — торік);
- радіо — 29,1% (23,5 % — торік);
- друковані медіа — 16,8 % (8,1 % — торік).
Серед опитаних віком 50–59 років:
- радіо — 32,5 % (27,3 % — торік);
- інтернет-ресурси — 58,7 % (63,7 % — торік).
Серед опитаних віком 60–69 років:
- соцмережі — 66,6 % (64,8 % — торік);
- радіо — 40,7 % (36,9 % — торік).
Серед опитаних вікової категорії 70+:
- інтернет-ресурси — 22,5 % (32,1 % — торік);
- соцмережі — 36,5 % (34,1 % — торік);
- радіо — 43,6 % (39,9 % — торік);
- друковані медіа — 31,3 % (26,1 % — торік).
Дослідники також спостерігають деякі відмінності в медіаспоживанні серед українців, які проживають у містах та сільській місцевості. Зокрема, для мешканців сільської місцевості розрив між телебаченням та інтернетом становить 14,5 % на користь першого. Друковані медіа та радіо також дещо популярніші в селах, ніж у містах (26,4 % проти 13,4 % для друкованих медіа та 37,2 % проти 31,9 % для радіо)
На Заході України частіше слухають радіо (40 %) та читають друковані медіа (24,1 %). На Заході та в Центрі частіше дивляться телебачення (65,6 % та 64,9 % відповідно, тоді як на Півдні — 57,9 %, а на Сході — 58,4 %.
Довіра до джерел інформації
2023 року телебачення та соцмережі майже зрівнялися за рівнем довіри. З незначним відривом лідерство зберігає телебачення:
- 61,1 % опитаних довіряють телебаченню:
- 60 % — соцмережам;
- інтернет-ресурсам — 45,1 % (49 % — торік);
- 41 % — радіо;
- 30,3 % — друкованим медіа.
Жодному з джерел не довіряють майже 8 % респондентів.
Дещо відрізняється рівень довіри до різних джерел інформації серед чоловіків та жінок. Серед чоловічої аудиторії найбільше довіри здобули соцмережі (59 %), тоді як жінки більше довіряють телебаченню (63,8 %).
За останній рік серед усіх вікових категорій зросла довіра до інформації, яку вони отримують через соцмережі та друковані медіа.
- Найбільше довіра до соцмереж зросла серед молоді (18–29 років) — з 67,45 % до 76,1 % — та людей віком 30–39 років — із 63,8 % до 71,8 %.
- Довіра до друкованих медіа найбільше зросла серед людей віком 40–49 років (з 15,8 % до 30,1 %) та 18–29 років (з 24,4 % до 36,1 %).
- Довіра до радіо зросла серед усіх вікових категорій, крім людей віком понад 70 років. У цьому випадку вона впала з 44,8 % до 40,1 %. Найбільше зросла довіра до радіо серед людей віком 40–49 (з 28 % до 42,2 %) та 60–69 років (з 32,3 % до 42,7 %).
- Довіра до телебачення впала серед вікових категорій 30–39 (з 57,2 % до 53,4 %) та понад 70 років (з 80 % до 72,2 %). Водночас серед інших вікових категорій довіра до телебачення зросла: найбільше — серед молоді віком 18–29 років (з 48,1 % до 52,7 %) та опитаних віком 40–49 років (з 52,6 % до 58,1 %).
- Довіра до інтернет-ресурсів впала серед усіх категорій респондентів, крім людей віком 60–69 років (серед них вона зросла з 38,6 % до 40,5 %). Найпомітніше зменшилася довіра до інтернет-джерел серед людей віком понад 70 років (з 31,7 % до 19,4 %) та 40–49 років (з 56,5 % до 51,3%).
- Зросла кількість респондентів, які не довіряють жодному з джерел. Найбільше недовіра зросла серед опитаних віком понад 70 років (з 2,3 % до 9,4 %) та серед людей віком 60–69 років (з 5 % до 8,2 %).
Рівень довіри до джерел інформації також різниться серед споживачів із різних населених пунктів. Так, мешканці сільської місцевості частіше довіряють телебаченню (64,9 %), а містяни — соцмережам (63,4 %).
- Українці зі Сходу та Півдня найбільше довіряють соцмережам (61,9 % та 60,7 % відповідно).
- Серед мешканців Центру та Заходу лідирує телебачення (61,8 % та 65,1 %).
- Серед мешканців Центру та Сходу (49,2 % та 46,8 %) викликають більше довіри інтернет-ресурси.
- На Заході найвищий рівень довіри до радіо та друкованих медіа (47,1% та 37,6% відповідно).
- Найвищий рівень недовіри до будь-якого джерела новин на Півдні (10,4 %), найнижчий — у Центрі (6,4 %).
Які соцмережі використовують українці?
Рейтинг найпопулярніших соціальних мереж не змінився з минулого року.
Українці використовують:
- Telegram — 71,3 %;
- YouTube — 66,2 %;
- Facebook — 55 %;
- Viber — 50 %;
- Instagram — 29,5 %;
- TikTok — 25,1 %;
- Twitter — 8,3 %.
Чоловіки більше використовують YouTube (73,2 %), Telegram (65,7 %) та Facebook (48,2 %).
Жінки — Telegram (76,1 %), Facebook (61 %) та YouTube (60,1 %). Також жінки частіше надають перевагу Viber, ніж чоловіки (57,6% проти 41,2 % відповідно) та Instagram (22,6 % чоловіків та 35,5 % жінок) і TikTok (21,8 % проти 28 %).
Найпопулярнішими серед молоді (18–29 років) залишаються:
- Telegram — 89,9 %;
- YouTube — 64,5 %;
- Instagram — 46,1 %.
Натомість Facebook (34,1 %) та Viber (27,7 %) за останній рік втратили популярність.
Користувачі віком 30–39 років надають перевагу:
- Telegram — 75,6 %;
- YouTube — 61,1 %;
- Facebook — 59,1 %.
Серед 40–49-річних:
- Telegram — 70,9 %;
- YouTube — 65,6 %;
- Facebook — 64 %;
- Viber — 54,2 %.
Серед 50–59-річних:
- Telegram — 70 %;
- YouTube — 69,3 %;
- Facebook — 59,6 %;
- Viber — 59,5 %.
Серед опитаних віком 60–69 років:
- YouTube — 71,3 %;
- Viber — 68 %;
- Facebook — 62,4 %;
- Telegram — 53,5 %.
Серед опитаних віком 70+:
- YouTube — 72,7 %;
- Viber — 58,3 %.
Водночас використання інших соцмереж для споживання новин не перевищує 40 %.
TikTok, хоч і не отримав переваги серед жодної з вікових категорій, демонструє зростання аудиторії віком 70+ (з 12,2 % до 21,1 %) і людей віком 40–49 років (із 17,9 % до 26,5 %).
Майже однаково популярні серед мешканців сільської місцевості Telegram (62,2 %) та YouTube (61,9 %). Водночас серед містян розрив між цими двома платформами дещо більший (75,5 % проти 68,1 % відповідно). Дещо рідше, ніж жителі сільської місцевості, містяни обирають TikTok (23,2 % проти 29,2 %). Також у містах переважає Instagram (30,3 % проти 27,8 %) і Twitter (9,9 % проти 4,7 %).
- На Заході та в Центрі (64,3 % та 70,2 % відповідно) менше, ніж на Сході та Півдні (79,3% та 76,2% відповідно) використовують Telegram. Facebook обирають 58,1 % та 57,9 % опитаних.
- На Сході та Півдні (79,3 % та 76,2 % відповідно) частіше використовують Telegram, Facebook — приблизно 50 % респондентів.
- На Заході (27,6 %) та Півдні (27,1 %) частіше обирають TikTok, ніж на Заході (27,6 %) та Півдні (27,1 %). На Заході України найбільша аудиторія Viber та Instagram (53,2 % та 33 % відповідно). Натомість Twitter популярніший у Центрі (10,8 %).