Журналісти видання Bihus.Info проаналізували щотижневі аналітичні звіти, які готують для Офісу Президента та Кабінету Міністрів України. Автори дослідження обрали звіти за періоди, коли виходили найгучніші журналістські матеріали про ці інституції.
Що це за звіти?
Є понад 10 видів замовлених звітів, різних за обсягом та складністю. Це, зокрема, щоденні звіти моніторингу соцмереж або щотижневі моніторингові звіти згадок у медіа. У них аналізують згадки про чиновників та інфоприводи від установ, підсумовують найважливіші події тижня за участі цих посадовців, а також визначають хто та за що їх критикував.
Хто робить такі звіти?
Документи стосуються Президента України та Першої Леді, посадовців Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України. Замовляють також звіти, у яких окремо йдеться про згадки Міністерства культури та інформаційної політики України.
Звіти за бюджетні кошти замовляє державне підприємство «Центр Захисту інформаційного простору України», яке підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики України. Їх робить компанія «Медіатека», яка належить народному депутату від фракції «Слуга народу» Олександру Маріковському. За 2023 рік компанія отримала за такі звіти майже 10 млн грн із бюджету.
Що виявили у звітах Bihus.Info?
26 жовтня 2023 року журналісти Bihus.Info опублікували матеріал, у якому йшлося про російський паспорт дружини заступника голови Національної поліції України Дмитра Тишлека. У день розслідування та у кілька наступних днів матеріал активно обговорювали у медіа та соцмережах.
Моніторингова компанія згадала про розслідування у звіті за 28 жовтня – 3 листопада у блоці, який стосується міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка: «Ігор Клименко відреагував на журналістське розслідування щодо зв’язків з РФ заступника голови Нацполіції Дмитра Тишлека, заявивши про відсторонення останнього з посади. На Цензорі МВС критикували за неуважність у цьому призначенні».
У ці ж дні журналісти опублікували інший матеріал, який стосувався Міністерства культури та інформаційної політики України – про знімання серіалів за бюджетний кошт. Журналісти виявили, що частина компаній, які отримала кошти з бюджету, була наближена до Офісу Президента України та ексміністра культури Олександра Ткаченка. Крім того, частина компаній працювала з росіянами незадовго до повномасштабного вторгнення. Про цей матеріал у моніторинговому звіті для посадовців не згадали.
У червні 2023 року журналіст видання «Українська правда» Михайло Ткач опублікував розслідування про одеського воєнкома. У матеріалі йшлося, що родина начальника одеського військкомату під час повномасштабної війни придбала в Іспанії майно на мільйони доларів. Після публікації цього матеріалу в бік Офісу Президента лунало багато критики. У медіазвіті про це йшлося, що «критика в рамках кейсу про одеського воєнкома, зокрема пригадування тез про обіцянку відправити воєнкомів на фронт».
У звіті за 7–13 жовтня 2023 року про заступника керівника ОП Олексія Кулебу згадали так: «На опозиційному ТК зауважили, що заступник керівника ОП не має помітного впливу». У цьому ж звіті є схожа згадка про ще одного заступника керівника ОП Ростислава Шурму: «Опозиційні ЗМІ продовжували атакувати заступника керівника ОП у рамках корупційної риторики, зокрема, щодо курування енергетики, зв’язків з Г.Галущенком та всіляких схем». Аналогічна згадка у цьому звіті стосувалася й Олега Татарова: «Опозиційні ЗМІ продовжують атакувати заступника керівника ОП, наразі — знову у рамках риторики про курування митниці в контексті зв’язків з В.Тетерею, судової реформи (зв’язки з В.Босим), правоохоронних органів (в т.ч. зв’язки з замовниками вбивства К.Гандзюк)».
Автори звітів часом додають політичний контекст із негативними коментарями. Так, наприклад, у звіті, який стосувався розбору згадок телемарафону «Єдині Новини», деяких критиків марафону аналітики називали «порохоботами»: «Найбільше поширень загалом і в рамках цієї теми зокрема зібрав порохобот О.Леусенко, який у Твіттері спочатку атакував владу через наратив про співпрацю з олігархами, а далі – через політику влади щодо НАТО. Меседжі з його твітів були помічені і у інших порохоботів».
Аналізуючи звіти, журналісти також звернули увагу на те, що про критику в бік влади тут нерідко повідомляють з покликанням на узагальнені «опозиційні ЗМІ» та додаванням суб’єктивного контексту. Зазвичай у цьому разі не зазначають, про які саме медіа ідеться. Це може створювати думку про те, що владу в Україні переважно «атакують», а критичні матеріали про неї «розкручують».