Міжнародний продакшн AMO Pictures представив результати дослідження «Індустрія у фокусі: гроші за кадром». У працівників медіа найбільш згадувана проблема — низькі заробітні плати. Телебачення та медіахолдинги найбільше відчувають кризу медіаринку, яку посилила пандемія коронавірусу та війна. У цьому матеріалі переповідаємо ключові висновки, повне дослідження дивіться за покликанням. 

Методологія дослідження 

Онлайн-анкети заповнили 476 респондентів. Опитування покрило 30 позицій у сферах: 

Пре-продакшн:

• асистент художника постановника;
• асистент продюсера (реклама);
• копірайтер;
• сценарист (кіносеріальний);
• сценарист (реклама, маркетинг, короткі формати);
• генеральний продюсер.

Продакшн:

• відеограф;
• другий режисер, 1st AD;
• звукорежисер майданчику (звукооператор);
• звукорежисер (супервайзер майданчика);
• костюмер, стиліст;
• лінійний продюсер;
• локейшен менеджер (реклама);
• оператор;
• рродюсер;
• продакшн менеджер;
• режисер;
• спеціаліст з освітлення;
• художник-постановник;
• художник-гример (реклама).

Постпродакшн:

• виконавчий продюсер;
• звукорежисер постпродакшену (sound mixer);
• креативний продюсер;
• колорист;
• композитор;
• музичний редактор;
• продюсер постпродакшену;
• режисер монтажу;
• саунд дизайнер;
• VFX (візуальні ефекти).

Найбільше опитаних представляли сферу кіносеріального виробництва.

Дослідження виявило значні відмінності в зарплатних стандартах між галузями й ситуацію на ринку праці після 24 лютого, а також відсутність відповідних умов праці та бенефітів. 

Які типи працевлаштування?

Більшість респондентів (42 %) працюють як ФОПи або за контрактом.

26 % зазначили, що їхні роботодавці не надають жодних додаткових переваг на додаток до зарплати. Дехто отримує техніку для роботи, а також оплату податків, страхування та лікарняних.

Також більшість респондентів любить свою роботу, оцінюючи її на 4.47 з 5 балів. 

Скільки платять?

Середня зарплата в продакшн-індустрії на сьогодні становить:

• диджитал (фахівці, які працюють із YouTube, META, TikTok, Snapchat) —  $1200;
• кіносеріальне виробництво — $1100; 
• реклама, маркетинг —  $1000; 
• ТБ, медіахолдинги —  $700.

Половина респондентів отримує зарплату в гривні, 43 % — в доларах. 

З окремих порівняльних графіків видно, що працівники, що працюють на продакшнах телеканалів і медіахолдингів, заробляють набагато менше, ніж могли би в рекламі, кіно чи диджитал-галузі. Утім, різниця варіюється між професіями.

Дослідження показує, що заробітна плата зростає разом зі збільшенням досвіду роботи. Тренд спостерігається в усіх сферах, де є значна різниця в оплаті між молодшими та досвідченішими спеціалістами. Це особливо видно у кіносеріальному виробництві, де різниця в оплаті може сягати 1000 %.

Скільки працівників втратили роботу? 

Після початку повномасштабного вторгнення 18 % респонтентів зазначили, що втратила роботу.

Також 77 % респондентiв не влаштовують дохід та умови праці на ринку. Ця статистика може вказувати на нестабільність у галузі.

Які проблеми індустрії? 

Учасники опитування назвали понад 456 проблем індустрії, серед яких найбільш критичні: 

• низькі зарплати;
• демпінг ринку; 
• відсутність профспілок та проєктів; 
• контроль
ринку. 

Диджитал потерпає від демпінгу на ринку та маніпуляцій із боку роботодавця: від високого порогу входу в нішу та низьких зарплат до скорочень і реструктуризацій проєктів.

Проти інших груп найбільше представників реклами й маркетингу не змогли назвати проблеми галузі чи сказали, що їх немає взагалі. Однак інші проблеми схожі: низькі бюджети та глобальна криза, що зі свого боку впливає на заробітні плати, а також запит на контроль ринку та створення спілок чи органів, що допомагатимуть розв’язувати проблеми.

У медіа й ТБ найбільш згадувана проблема — низькі заробітні плати. Водночас телебачення та медіахолдинги найбільше відчувають кризу медіаринку, яку спровокувала війна та пандемія. Крім цього, статистика показує, що респондентів також турбують умови праці: майже 25 % зі згаданих проблем стосуються саме цього блоку.