Нацрада з питань телебачення та радіомовлення розробила пропозиції щодо критеріїв, коли інформацію стосовно ветеранів й учасників війни можна вважати дискримінаційною. Також під час круглого столу 24 квітня говорили щодо коректної лексики. Про це повідомляє «Укрінформ». 

Чому вирішили розробити критерії? 

Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк зазначила, що останнім часом посилились російські інформаційні атаки, спрямовані на дискредитацію ветеранського середовища, ЗСУ, мобілізаційних процесів у країні тощо. Тому від якісної роботи медіа залежить баланс у поширенні інформації про військових і ветеранів. 

До розроблення пропозицій щодо дискримінаційності інформації про ветеранів/ветеранок й учасників/учасниць війни залучили 47 організацій та експертів. Загалом Нацрада підготувала 33 пункти із пропозиціями до критеріїв і коментарі до них.

Які висловлювання є дискримінаційними? 

Начальниця управління контролю, аналізу та стратегічного розвитку Нацради Марина Ткачук говорить, що до дискримінаційних висловлювань на адресу військовослужбовців належать:

• образи та цькування бійців, які не розмовляють державною мовою під час війни;
• вживання в медіа некоректної лексики щодо ветеранів і військовослужбовців, які отримали інвалідність;
• недоречні запитання журналістів, що можуть погіршити ментальне та психічне здоров’я захисників;
• висловлювання, що звинувачують бійців у порушенні звичаїв та правил ведення війни, криміналізація в медіа ветеранів чи військовослужбовців, які мають ПТСР;
• узагальнення окремих випадків колаборації й добровільного переходу окремих українських військових на сторону російської окупаційної армії;
• гендерні упередження щодо військовослужбовців;
• використання прийомів надмірної драматизації й героїзації образу військовослужбовців, навішування ярликів щодо них. 

На думку Нацради, не можна штучно надавати перевагу учасникам повномасштабної війни над учасниками АТО/ООС або знецінювати ворога, не можна применшувати досягнення українських захисників, які в умовах агресії розміновують та звільняють тимчасово окуповані території. 

Яка лексика коректна? 

Прикладами коректної лексики щодо ветеранів та учасників війни з інвалідністю є вживання висловлювань —  «військова/військовий, який набув інвалідності внаслідок бойових дій», або «військовий/військова з інвалідністю внаслідок війни». 

Якщо йдеться про загальні терміни, пов’язані із Силами оборони, то Нацрада рекомендує використовувати фрази «українська армія і флот», «українське військо», «Збройні сили України», «українське воїнство» тощо.

Медійникам рекомендують:

• утриматися від узагальнень, категоричності й уникати маскувальних слів;
• дотримуватися принципу «спочатку людина»;
• думати про емоційний баланс: не викликати гіпертрофоване почуття жалю чи надмірної драматизації подій та обставин;
• висвітлювати супутні події війни максимально виважено й об’єктивно.

Повний перелік рекомендацій доступний за покликанням.

Раніше «Медіамейкер» зібрав поради від психологині Чернівецького обласного госпіталю ветеранів війни Тетяни Аніщенко та журналістки «Суспільне Чернігів» Дар’ї Янушкевич про особливості інтерв’ю з військовими й цивільними особами із травмою — читайте про це в матеріалі.