Європарламент 13 березня 2024 року схвалив Акт про захист журналістів ЄС і свободу преси. Документ передбачає захист незалежності медіа від будь-яких економічних і політичних втручань. Переповідаємо ключові моменти й зміни Акту від моменту ухвалення.
Що включає закон про свободу медіа?
Захист роботи медійників
Закон забороняє владі тиснути на медійників, щоб вони розкрили свої джерела, у тому числі шляхом затримання журналістів, санкцій, обшуків в офісах або встановлення на їхніх пристроях програм для стеження.
Використання шпигунського програмного забезпечення можливе лише за умови дозволу суду під час розслідування тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Але навіть у цих випадках медійники матимуть право отримати інформацію, що за ними стежили й зможуть оскаржити це в суді.
Редакційна незалежність медіа
Щоб суспільні медіа не використовували в політичних цілях, їхніх керівників і членів правління мають обирати за прозорими процедурами на тривалий термін перебування на посаді. Керівників не можна звільняти до закінчення контракту.
Також громадські медіа мають фінансуватися за прозорими й об’єктивними процедурами, а фінансування має бути сталим.
Прозорість власності
Відповідно до документа, медіа повинні розголошувати, хто їх контролює та чиї інтереси можуть впливати на контент. Редакції публікуватимуть інформацію про своїх власників у національній базі даних.
Розміщення державної реклами
Також медіа повинні звітувати про кошти, отримані від державної реклами, і про державну фінансову підтримку, в тому числі з країн, що не входять до ЄС.
Державні кошти на медіа чи онлайн-платформи мають розподілятися за публічними, пропорційними й недискримінаційними критеріями. Інформація про державні витрати на рекламу стане публічною, включно із загальною річною сумою.
Захист медіа від великих платформ
У ЄС передбачили механізм, щоб запобігти довільному обмеженню або видаленню незалежного медіаконтенту соцмережами.
Медіа отримуватиме сповіщення, якщо якась із соцмереж планує видалити або обмежити їхній контент. Далі редакція матиме 24 години для відповіді, щоб відреагувати на ситуацію. Лише після відповіді платформа може видалити або обмежити контент, якщо він усе ще не відповідає її вимогам.
Також із 17 лютого Закон про цифрові послуги набув чинності для всіх онлайн-платформ Євросоюзу. Більше про те, що вимагає закон щодо цифрового контенту читайте в попередньому матеріалі.
Нові статті акту
З 8 травня 2025 року набули чинності нові статті Європейського акту про свободу медіа. Документ посилює захист незалежних медіа в цифровому середовищі та розширює повноваження Європейської ради з медіапослуг. Деталі розповідає Центр демократії та верховенства правда.
У ЦЕДЕМ нагадали, що Європейська рада з медіапослуг запрацювала 10 лютого 2025 року, щоби сприяти єдиному підходу до медіарегулювання в ЄС. Рада координує дії національних регуляторів, реагує на порушення з боку платформ тощо.
- Стаття 14 «Контроль за відеоплатформами» — передбачає, що країни ЄС можуть вимагати одна від одної дій щодо порушень відеоплатформ, наприклад, YouTube. Якщо виникає спір, Рада може виступити медіатором і надати обов’язкове рішення щодо того, як діяти.
- Стаття 15 «Узгоджені правила та обмін практикам» — рада сприяє єдності в регулюванні медіа, допомагає Єврокомісії формувати підходи до прозорості власності медіа, редакційної незалежності та пріоритетності суспільного контенту.
- Стаття 16 «Захист від шкідливих іноземних медіа» — рада координуватиме дії ЄС у відповідь на загрози безпеці, обороні або демократії від медіа з-за меж Євросоюзу. Зокрема, якщо їх контролюють уряди третіх країн, як у випадку з російськими пропагандистськими медіа та їхніми спробами маніпулювати інформацією.
- Стаття 17 «Справедливе ставлення платформ до медіа» — великі онлайн-платформи не можуть просто так блокувати незалежні медіа. Якщо контент не несе системної загрози, платформи мають попередньо пояснити причини обмежень, а скарги мають розглядатися пріоритетно.
