Більша частина українців дізнається інформацію про події російсько-української війни з Telegram. Далі за популярністю отримання новин іде Youtube та спілкування з іншими людьми. Водночас люди з вищою освітою критичніше ставляться до вибору джерел інформації, ніж із загальною чи неповною середньою. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва й соціологічною службою Центру Разумкова. 

Методологія опитування

Опитування методом face-to-face, із 21 до 27 березня 2024 року, тривало у всіх областях крім Донецької й Луганської, а Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на територіях, що контролюються урядом України та де не ведуться бойові дії.

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою  із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на завершальному етапі. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Загалом фахівці опитали 2020 респондентів віком від 18 років.

Де українці читають новини про війну?

Як показали результати опитування, найпопулярнішим джерелом інформації про події російсько-української війни для українців є Telegram-канали — це джерело вказали 53 % респондентів. На другому та третьому місці міжособистісні контакти — 42 % та YouTube 40 %. Телемарафон «Єдині новини» використовують для отримання інформації 37 % опитаних.

Від чого залежить розподіл джерел інформації?

Орієнтація на інформацію з Telegram-каналів залежить від віку респондентів. Найпопулярніші ці джерела серед людей до 30 років (73 %). Зі збільшенням віку популярність Telegram поступово знижується, серед найстарших респондентів ними користується лише 26 %. 

У трьох вікових групах від 18 до 49 років другим за частотою згадувань джерелом є YouTube. Водночас серед найстарших респондентів YouTube як джерело інформації про війну використовують лише 25 %. Третє за популярністю місце у вікових групах від 18 до 49 років посідають  канали міжособистісного спілкування. 

«Орієнтація на телемарафон “Єдині новини” має чіткий віковий зв’язок: наймолодші респонденти дуже рідко користуються цим джерелом, але зі збільшенням віку його популярність зростає, так що в найстаршій віковій групі воно стає домінантним, ним користуються 64 % цієї групи», — йдеться в дослідженні.

Також дослідники визначили, що популярність Telegram-каналів є вищою серед жителів міст, аніж серед мешканців сіл: 55 % та 48 % відповідно. 

Орієнтація на ті чи ті канали отримання інформації про війну залежить і від рівня освіти респондентів:

• серед людей із середньою чи неповною середньою освітою переважає орієнтація на телемарафон «Єдині новини» — 49 % та спілкування з іншими людьми (48 %);
• серед людей із середньою спеціальною освітою перше місце посідають Telegram-канали — 53 %, а друге — канали міжособистісного спілкування (45 %). 
• серед респондентів із високим рівнем освіти домінують Telegram-канали (61 %) та YouTube (45 %).

Якщо говорити щодо географічного розподілу, то Telegram-канали посідають першість за популярністю в усіх регіонах:

• 68 % читають новини в Telegram на Півдні;
• 58 % — на Сході;
• 49 % — у Центрі;
• 48 % — на Заході.

Настільки українці довіряють джерелам інформації? 

Як зазначають дослідники, довіра до різних джерел інформації формується по-різному. Найбільша частка респондентів починає довіряти джерелу після певного часу користування (27 %). Майже стільки ж респондентів — 24 % — починають довіряти чи не довіряти йому спонтанно, а ще 19 % — намагаються провести порівняльний аналіз різних джерел, щоби зробити більш достовірні висновки. 

У методах формування довіри до джерел інформації є деякі відмінності між людьми з різним рівнем освіти. Зокрема, люди з високим рівнем освіти критичніше ставляться до вибору джерел інформації. Серед респондентів із вищим рівнем освіти також більш поширена практика формування довіри до джерела лише після певного часу користування ним, і дещо рідша — ситуативна довіра до джерела. Більшу довіру до інформації з офіційних джерел демонструють люди із загальною чи неповною середньою освітою — 44 %. 

Рівень довіри до інформації про події війни, що надходить від владних органів, найвищим є в Західному й Центральному регіонах України — 41–42 %. Найгірший баланс довіри фіксується у Східному регіоні, де частка тих, хто не довіряє відповідній інформації — 38 %, перевищує частку тих, хто їй довіряє — 32 %. Мешканці сіл дещо більше довіряють інформації від влади 43 % проти 36 % серед міських жителів.

У гендерному розрізі інформації від органів державної влади схильні довіряти жінки, серед яких 41 % довіряє цьому джерелу, водночас серед чоловіків таких 35 %.