Керівник відділу розслідувань «Української правди» Михайло Ткач 10 травня отримав повідомлення від адресата, який представився Олександром Слобоженком, із пропозицією «укласти мирову» за гроші. Після чого невідомі намагалися ввійти в його акаунт «Монобанку», а ще мінімум 10 медійників «УП» отримали листи з погрозами щодо Ткача. Деталі ситуації розповіли в редакції. 

Як розгорталися події?

10 травня в одному з месенджерів Михайло Ткач отримав повідомлення від адресата, який представився Олександром Слобоженком, який є героєм нещодавнього розслідування «Непридатні», із пропозицією «укласти мирову» за грошову винагороду. Текст повідомлення закінчується словами «Не советую тянуть с ответом. Воевать я тоже умею».

11 травня протягом дня була низка безрезультатних спроб входу в акаунт «Монобанка» Михайла з боку сторонніх осіб. Медійник почав отримувати десятки дзвінків із невідомих номерів і смс із кодами авторизації з банківських і кредитних установ. 

13 травня на електронні пошти мінімум 10 співробітникам онлайн-видання надійшли листи з погрозами: 

«Я уже писал об этом Ткачу, но видимо до него не дошло, сделаю попытку донести мысль в последний раз. Иногда умение вовремя закрыть рот спасает жизни. Мое предложение закрыть вопрос миром в силе, я жду ответ. С». 

Однакові повідомлення надіслали не лише на редакційні, а й на особисті електронні адреси журналістів «УП», деякі вже були неактивні.

Чому Слобоженко може погрожувати Ткачу? 

Михайло Ткач у квітні опублікував розслідування щодо відпусток 25-річного столичного мільйонера Олександра Слобоженка та його друзів за кордоном під час загальної мобілізації. З чотирьох молодиків призовного віку, за інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, троє — непридатні для військової служби та зняті з військового обліку, а четвертий виїхав за допомогою волонтерської системи «Шлях».

Як написав Ткач на своїй Facebook-сторінці, майже через місяць після публікації на «Українській правді» матеріалу «Непридатні» головний герой матеріалу Олександр Слобоженко опублікував фільм-відповідь довжиною годину.

«Погана новина в тому, що у фільмі є все, окрім відповіді на головне питання: як пан Слобоженко та його друзі стали непридатними? Натомість пан Слобоженко показав чомусь відеоопитування своїх підписників, які розповідають, який він хороший хлопець, а сам Слобоженко особисто перелічив скільки всього він зробив для Сил оборони», — написав розслідувач.

У відеозверненні Слобоженко звернувся до Ткача зі словами:  «Михайло, маленька для вас порада. Займайтесь тими, хто створює цю корупцію, хто її максимально лобіює в нашій країні, а не тими, хто користується її можливостями, користується дірками в законі, як і 99 відсотків нашого населення».

Також Михайло Ткач повідомив, що має статус потерпілого у 12 кримінальних справах стосовно перешкоджання журналістській діяльності:

• вісім справ не розслідуються взагалі;
• чотири справи перебувають у судах;
• одна справа вже розглядається в Європейському суді з прав людини.

«Тому, якщо хтось вважає, що погрози або тиск мають для мене бодай якесь значення, окрім процесуального, то цей хтось вкотре помилився. Оскільки повідомлення були надіслані з анонімних акаунтів, я сподіваюсь, офіційне слідство встановить, чи був це пан Слобоженко, чи хтось інший намагається використати ситуацію», — висловився медійник. 

Яка реакція редакції? 

У редакції розцінюють ці дії як спробу впливу й залякування як Михайла Ткача, так й інших співробітників.

«УП» звернулася до правоохоронних органів із заявою про спроби тиску, погрози й перешкоджання журналістській діяльності та просить встановити особу відправника цих листів.

Що говорить журналістська спільнота й громадськість?

«Суспільне Мовлення» закликало правоохоронні органи оперативно відреагувати на цей інцидент і притягнути відповідальних. 

«Тиск на журналістів, погрози й перешкоджання журналістській діяльності є недопустимими в демократичному суспільстві, а тим паче під час повномасштабної війни з агресором, в якій ми не лише виборюємо свої кордони, а й захищаємо свої цінності», — йдеться у заяві. 

Керівниця юридичного відділу Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк вважає, що будь-який тиск на журналістів є неприпустимим. 

«Пропозиція укласти так звану мирову угоду й масова розсилка на адреси працівників “УП” є загрозою свободі слова, що в демократичних державах неприйнятно. У цій ситуації правоохоронні органи мають якнайшвидше встановити винних і притягнути їх до відповідальності. Відсутність ефективних дій від держави, і тут я маю на увазі обвинувальні вироки, дасть змогу далі уникати відповідальності за тиск і перешкоджання журналістській діяльності. Ми закликаємо правоохоронців негайно провести ефективне розслідування», — зазначає правозахисниця. 

Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин оприлюднив звернення до правоохоронних органів щодо спроб тиску на Ткача.

«Я вважаю, що такі дії мають ознаки кримінального правопорушення, передбачені частиною другою статті 171 Кримінального кодексу (вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю). Офіційно звертаюся до Національної поліції України й Офісу Генерального прокурора розслідувати інцидент і направляю відповідні заяви», — заявив Юрчишин. 

Які дії правоохоронців? 

14 травня в Шевченківській окружній прокуратурі Києва розпочали кримінальне провадження за заявою журналістів «Української правди» про спроби тиску, погрози й перешкоджання журналістській діяльності.

Досудове розслідування проводять за частиною другою статті 171 Кримінального кодексу України — «Вплив на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків» і частиною першою статті 345-1 Кримінального кодексу України — «Погроза вбивством, насильством стосовно журналіста у зв’язку зі здійсненням законної професійної діяльності».