3 серпня 2023 року зникла журналістка Вікторія Рощина, яка вирушила робити репортаж із тимчасово окупованих територій України. У квітні 2024 року родина медійниці отримала від російського міністерство оборони підтвердження її затримання. 10 жовтня 2024 року Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими підтвердив смерть медійниці в російському полоні.
Як зникла Вікторія Рощина?
Батько журналістки Володимир Рощин каже, що 27 липня 2023 року вона вирушила до Польщі й за три дні мала через територію РФ дістатися тимчасово окупованих територій України. 3 серпня Вікторія Рощина в розмові з рідними сказала, що її кілька днів перевіряли прикордонники, проте про своє місце перебування не розповіла.
Уперше про зникнення журналістки українським правоохоронним органам повідомили 12 серпня 2023 року. 21 вересня родина Рощиної подала заяву до СБУ, Мінреінтеграції й Уповноваженого з прав людини.
Що кажуть уповноважені органи?
За словами Володимира Рощина, співробітники СБУ підтвердили, що Вікторію захопили росіяни. Посадовці зазначають, що в російських в’язницях багато українських ув’язнених, і журналістка може бути серед них.
Українська юридично-консультативна група, яка допомагає сім’ям зниклих безвісти громадян України, пояснює, що багатьох людей росіяни утримують на тимчасово окупованих територіях без офіційного статусу, не реєструють в ізоляторах. Адвокатка Євгенія Копалкіна пояснила The Daily Beast, що таких ув’язнених можуть утримувати місяцями, не допускаючи до них адвокатів. В’язнів неможливо знайти, якщо хтось зі звільнених не розповість, що бачив їх.
Співзасновниця правозахисної організації «Меморіал» Світлана Ганнушкіна заявила, що надіслала запит про місце перебування Вікторії Рощиної в російської уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової, проте відповіді не отримала.
Реакція медійної спільноти
Міжнародний жіночий медійний фонд висловив занепокоєння зникненням Вікторії Рощиної. В організації наголосили, що порушення свободи слова з боку РФ не може залишитися непоміченим і неконтрольованим. Співробітники фонду закликали колег у сфері прав людини та свободи преси долучитися до вимоги надати інформацію про місце перебування Рощиної та підтримати журналістів, «які продовжують висвітлювати правду в умовах вторгнення Росії».
Севгіль Мусаєва, головна редакторка «Української правди», де журналістка публікувала матеріали, закликала українську владу зробити все, щоби знайти Вікторію Рощину, а російську владу — негайно її звільнити.
У березні 2022 року росіяни вже викрадали Рощину — у Василівці Запорізької області. Тоді їй вдалося втекти. Проте 11 березня вона потрапила в полон до ФСБ РФ, коли прямувала до Маріуполя. Росіяни утримували журналістку протягом тижня, звинувачуючи у шпигунстві. Вийшовши з полону, Вікторія Рощина писала про захоплення ворогом ЗАЕС, готувала репортажі з тимчасово окупованого Енергодара.
У червні 2022 року журналістка здобула нагороду Courage in Journalism Awards від Міжнародного медійного жіночого фонду, яку вручають за наполегливість і хоробрість у медіа.
Підтвердження затримання
Російське міністерство оборони підтвердило, що Вікторію Рощину затримано. Лист, датований 17 квітня, батько медійниці Володимир отримав його приблизно 22 квітня 2024 року. Про це він повідомив НСЖУ.
«За наявними відомостями, Рощина Вікторія Володимирівна, 6.10.1996 року народження, затримана й наразі перебуває на території Російської Федерації», — йдеться у листі, підготовленому російською військовою поліцією.
У НСЖУ додали, що раніше родичі Рощиної подавали запит до окупаційної прокуратури Маріуполя. Звідти повідомили, що справи проти неї не заведено. Без відповіді залишилися листи до російських генеральної прокуратури, слідчого комітету, омбудсмена.
Звістка про смерть
10 жовтня 2024 року керівник пресслужби Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко повідомив про смерть Вікторії Рощиної в російському полоні. Про обставини загибелі поки невідомо.
«У будь-якому випадку ми дізнаємося про ці обставити й, якщо є винні чи причетні до цієї смерті, вони будуть покарані. Такі злочини не мають терміну давності», — сказав Яценко.
За словами Яценка, медійницю перевели з Таганрога до Москви — це був етап її підготовки до звільнення.
«Зараз у російському полоні майже 25 українських журналістів. Є також ті, які вважаються зниклими безвісти. Але я хочу зазначити, що робота щодо всіх них ведеться», — додав речник Координаційного штабу.
Представник ГУР Андрій Юсов у коментарі «Суспільному» також підтвердив, що Вікторія Рощина була в списках на обмін. За останньою інформацією, її мали етапувати до «Лефортово».
«Найближчим часом вона мала бути вдома, для цього було зроблене все необхідне», — сказав представник ГУР.
Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) вимагає розслідування обставин її смерті.
«Попри неодноразові прохання її сім’ї, української влади та RSF. Вони повинні пролити світло на всі обставини її затримання та смерті», — говорить керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії RSF Жанна Кавельє.
У RSF додали, що Рощина стала 13 загиблою журналісткою з моменту повномасштабного російського вторгнення.
Найближчим часом рідним передадуть тіло журналістки Вікторії Рощиної, повідомив голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
За його словами, українська сторона працюватиме над виявленням імен усіх дотичних до смерті журналістки. Триває робота Національної спілки журналістів із Європейською та Світовою федераціями журналістів, щоби привернути увагу до злочинів над цивільними кореспондентами.
Кримінальне провадження
Офіс Генерального прокурора докваліфікував кримінальне провадження, відкрите за фактом зникнення Рощиною. До справи додали частину 2 статті 438 Кримінального кодексу України «Порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним убивством».
Досудове розслідування за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора здійснюватиме Головне слідче управління Служби безпеки України.
Європейський Союз вимагає проведення ретельного й незалежного розслідування, яке з’ясує обставини смерті медійниці.
«ЄС як і раніше глибоко стурбований безперервними переслідуваннями, залякуванням і насильством з боку Росії щодо журналістів, які висвітлюють зони бойових дій і лінію фронту. Для них безпека й захист мають забезпечуватися в будь-який час. Ми рішуче засуджуємо вбивства, фізичні напади, свавільні затримання, онлайн- і офлайн-залякування, переслідування та стеження, з якими іноді стикаються журналісти, виконуючи свою професію. Порушення прав людини та зловживання щодо журналістів не можуть бути безкарними», — йдеться в заяві ЄС.
Де утримували Рощину?
Вікторію Рощину утримували в СІЗО №2 у Таганрозі Ростовської області РФ — в одному з найжорстокіших ізоляторів Росії, повідомила громадська організація «Медійна ініціатива за права людини» (МІПЛ).
Як стало відомо, Рощину утримували як мінімум у двох тюрмах — виправній колонії №77 у Бердянську й СІЗО №2 у Таганрозі. Про цей слідчий ізолятор колишні полонені розповідають як про тюрму з найжорстокішими тортурами.
«Обидва місця з перших місяців повномасштабного вторгнення росіяни використовують для утримання як українських військових, так і цивільних, зокрема, жінок. Таганрог (Бердянськ насправді також — там катували електричним струмом) відомий як одне з найбільш жорстоких для українців місць утримання на території РФ. Його називають пеклом на землі. Зокрема, у Таганрозі тримають азовців з Азовсталі. Звільнені розповідають про страшні тортури», — зазначила виконавча директорка (МІПЛ) Тетяна Катриченко.
Заява ООН
Експерти ООН з прав людини закликали Росію терміново підтвердити інформацію про смерть української журналістки Вікторії Рощиної.
«У випадку підтвердження її смерті, ми закликаємо до негайного повернення її тіла додому для незалежного розслідування причини й обставин смерті, зокрема незалежного розтину. Якщо підтвердиться інформація про свавільне позбавлення життя в державному увʼязненні, російська влада понесе відповідальність. Ми закликаємо до підзвітності та справедливості для Вікторії Рощиної», — йдеться в повідомлені.
Спогади колег про медійницю
Вікторія Рощина понад пʼять років працювала на hromadske. У редакції згадують, що вона була з тих журналістів, які не чекають на редакційне завдання, а сама бралася за найскладніші виклики, правоохоронну тематику, скандальні й важливі судові засідання.
«Час і географія були для неї неважливі — в будь-який момент Вікторія була готова вирушати у відрядження ще до того, як їй сказали, що треба їхати. У неї не було вихідних, відпусток, лікарняних», — пишуть її колеги з hromadske.
З 2017 до 2022 року роботи на hromadske медійниця провела десятки стрімів — з-під урядових будівель і залів суду, в прямому етері зустрічала з полону нацгвардійця Віталія Марківа, політв’язнів Олега Сенцова та Олександра Кольченка, знімала фільми й писала статті на різні теми.
З початком повномасштабної війни створювала матеріали з гарячих точок на Сході й Півдні України — репортаж з Гуляйполя, Запоріжжя та тимчасово окупованого Енергодару.
Медійниця вирішила працювати на фрилансі для різних редакцій, щоб мати більше свободи. Далі перший російський полон, звільнення, робота на окупованій території та знову полон.
«Ми дуже чекали на день звільнення Віки. Але ні стріму, ні щасливої історії повернення не буде. Однак залишаються сотні її матеріалів. Вони мали для неї величезне значення. Були її життям і частиною її самої», — зазначають її колеги.
Виконавча директорка громадської організації «Лабораторія журналістики суспільного інтересу» Наталя Гуменюк говорить, що Вікторія Рощина залишиться для колег дуже яскравою журналісткою, яка робила те, чого не робили інші.
«Ми маємо зробити так, щоб люди запамʼятали її за розслідування, які вона робила, за висвітлення життя полонених, судів над українськими моряками в Росії та всю іншу роботу», — каже Гуменюк.
Співзасновниця ЛЖСІ Ангеліна Карякіна багато років була редакторкою померлої медійниці тому каже, що для неї не існувало нічого важливішого за журналістику.
«Наважитися пробиватися на окуповані території могла тільки вона. Віка працювала абсолютно фанатично. Для неї не існувало вихідних, відпусток, свят. Вона зняла фільм про полонених Росією українських моряків і знала не лише їх усіх за іменем, прізвищем, званням і посадою, а і їхніх батьків та дружин. Ми мусимо дізнатися, що сталося. Мені важко вимовити слово “померла”», — ділиться Ангеліна Карякін.
Колега Вікторії режисерка Анна Цигима теж згадує, що її неможливо було спинити.
«Вона була журналісткою-бульдогом. Вона вгризалась у героїв розслідувань і не полишала їх. Її неможливо було відправити додому чи у відпустку. Були випадки, коли вона обманювала, що йде додому, а сама ховалась і лишалася на роботі. Тільки вона могла поїхати на окуповану територію, щоби знімати людей, розказувати, як там живуть наші люди. Страшно шкода. Вона жила ж», — згадує Анна Цигима.
У пам’яті головної редакторки LIGA.net Юлії Банкової Вікторія Рощина залишиться віддана своїй справі медійницею, яка завжди в пошуку істини.
«Якось мені подзвонили із суду. “Добрий день, вибачте, що дзвоню аж вам, директору, але в нас тут така ситуація: слідчий/прокурор (забула) не може вийти з будівлі, бо ваша журналістка його переслідує, вимагає коментар”. Як ми могли його врятувати? Він мав дати коментар, знаючи, що то була за журналістка, інших варіантів він просто не мав. Вона могла ночувати на роботі, забарикадувавшись стосами документів. Іноді це мене лякало, здавалось безумством, але коли виходив матеріал — всі розуміли, вона вміла шукати факти», — пише Юлія Банкова.
Фотокореспондент hromadske Олександр Хоменко опублікував скриншот останнього листування з журналісткою. Він характеризує її як вперту, чіпку й наполегливу до фанатичності у бажанні добути інформацію.
«Мало хто мене так бісив і захоплював водночас, мало з ким я стільки сварився по навколо робочих питаннях. Так про Віку скаже багато, хто знайомий із нею більш-менш тривалий час думаю. Її остерігалися, але поважали, колеги. Її недолюблювали й побоювалися небезгрішні ньюзмейкери», — пише Хоменко.
Заява медійників
Українські медійники закликали міжнародну спільноту до рішучих дій у зв’язку з убивством Вікторії Рощиної.
«Міжнародні інституції, наділені мандатами захищати права людини, повинні діяти рішуче й негайно. Ми закликаємо міжнародні організації вжити невідкладних заходів для перевірки стану і захисту прав 29 цивільних українських журналістів, що наразі перебувають в полоні РФ», — ідеться в заяві.
Медійники закликали:
- Міжнародний Комітет Червоного Хреста виконувати свій мандат на повну силу й регулярно відвідувати полонених, особливо цивільних, утримуваних РФ на окупованих територіях України або на російських територіях.
- ООН залучити свої структури, такі як Рада з прав людини та Управління Верховного комісара з прав людини (УВКПЛ), і створити незалежну комісію з розслідування смерті журналістки Вікторії Рощиної. Спеціального доповідача ООН з питання свободи слова публічно прозвітувати щодо ситуації з українськими журналістами в російському полоні, а також щодо інших злочинів РФ проти українських медіа й журналістів.
- ОБСЄ залучити свої інструменти моніторингу прав людини для термінової перевірки умов утримання українських журналістів на території РФ.
ПАРЄ провести термінові дебати із приводу системних порушень Росією прав журналістів, зокрема випадку вбивства Вікторії Рощиної, та ініціювати спеціальну резолюцію, яка засуджує вбивство українських журналістів і закликає до санкцій проти посадовців РФ, відповідальних за ці злочини.
