2022 року Департамент економіки Рівненської міськради без тендеру провів закупівлю продуктів на випадок блекауту. Серед закупленого — крупи, соки, овочі, чай і 10,5 тонн «тваринного жиру», за який заплатили понад 1 млн грн.
Невідомо, для чого був потрібен цей жир і чим саме він є — смальцем, маргарином чи чимось іншим, адже відповіді посадовців суперечили одна одній. Як з’ясували журналісти «Четвертої влади», за жир могли переплатити приблизно 500 000 грн.
Про те, як посадовці відмовлялися пояснити, що саме вони закупили під назвою «тваринний жир», а також які наслідки мало розслідування, «Медіамейкеру» розповіла керівниця проєктів ГО «АЖР “Четверта влада”» Антоніна Торбіч.
________________________________
Цей матеріал є частиною проєкту «Розслідувальна журналістика в дії», який реалізується Media Development Foundation за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) — провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.
Проєкт має на меті популяризувати журналістські розслідування та громадську активність через серію інтерактивних виставок в Івано-Франківську, Черкасах, Дніпрі. Ці виставки висвітлять критичну роль журналістів-розслідувачів у викритті корупції, підвищенні прозорості та притягненні влади до відповідальності.
«Медіамейкер» публікуватиме кейси розслідувань медіа, відібрані до виставки. Цей матеріал є одним із них.
Думки та погляди, висловлені організаціями в цьому матеріалі, не обов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Данії.
Невизначений жир за мільйон
У грудні 2022 року Департамент економіки Рівнеради без тендеру купив 10,5 тонн тваринного жиру по 116 грн за кг — загалом на 1,2 млн грн із бюджету.
Антоніна Торбіч розповідає, що ця закупівля відбулася за нової влади в Рівному, котра замінила попередню генерацію після виборів наприкінці 2020-го. Журналісти не знайшли попередніх прикладів подібної змови цієї групи на рівні міської влади — раніше її представники заробляли на коштах виключно обласного бюджету.
«Схоже, наприкінці 2022-го це була перша спроба організувати таку схему на рівні міста. Адже одночасно були ще деякі закупівлі, пов’язані з цією ж бізнес-групою», — каже Антоніна Торбіч.
Над темою працювала команда «Четвертої влади»: аналітикиня Мирослава Примак, журналістка й редакторка. Наприкінці 2022 року Мирослава звернула увагу на закупівлю, адже саме в цей період традиційно зростає кількість сумнівних витрат без тендерів.
Закупівлю пояснили як частину заходів цивільного захисту — на випадок окупації чи блекауту, щоб мати запас продуктів на 10 днів для приблизно 35 000–45 000 людей, які могли б залишитися в місті.
За словами директора департаменту Володимира Липка, купили смалець для приготування їжі. Проте на ринку смалець коштує вдвічі дешевше — по 60 грн/кг. Якби купували за цією ціною, витратили б лише 630 000 грн, тобто майже на 600 000 менше.
Директор департаменту Володимир Липко каже, що в ціну входила логістика й розвантаження, а знайти продавців було важко. Також він стверджував, що орієнтувалися на дані Держстату.
Однак у Держстаті повідомили, що цін на тваринний жир не визначають. Коли журналісти запитали, чому він послався на вигадані дані, Липко почав плутатись і говорити, що вже не пам’ятає, на що саме зважали.
На питання, який саме смалець купили й чим він кращий за інші — відповідей не дали. Липко не зміг назвати ні марку, ні конкретне призначення продукту. Врешті журналісти самі вирушили подивитися, що ж саме купили за бюджетні гроші.
Склад продукту — невідомий, але за ДСТУ
Закуплений жир зберігався в Рівненському центрі освіти — в темному приміщенні, на картоні в поліетиленових пакетах. «Журналістка “Четвертої влади”, яка приїхала на місце, була шокована неприємним запахом від жиру. Виглядав він теж підозріло: жодних етикеток чи даних про склад на них не було, а перевірити наявність усіх 10,5 тонн було неможливо», — розповідає Антоніна Торбіч.
Журналісти звернулися до департаменту із проханням розповісти про виробника, склад і підтвердження безпечності. Натомість у відповіді їм вказали лише виробника й номери ДСТУ. Ці стандарти, як з’ясувалося, не містять інформації про склад продукту, а лише технічні характеристики (наприклад, температуру плавлення).
Попри це, у департаменті наполягали, що їм вистачає ДСТУ і вони не зобов’язані з’ясовувати склад продукту чи надсилати запит виробнику. Антоніна Торбіч каже, що на прямі запитання посадовці відповідали ухильно або з роздратуванням, не надаючи суттєвої інформації. Зрештою, у департаменті погодилися переслати журналістський запит щодо складу жиру підприємцю, який продав цей товар. У передбачені законом терміни цю інформацію редакція так і не отримала.
Натомість виробник жиру Анатолій Паляниця розповів, що продукт виготовляють переважно з великої рогатої худоби, іноді додають свинячий чи овечий жир. Склад точно не пам’ятав і документів про нього не мав. Пояснив, що жир є побічним продуктом від забою тварин на м’ясо, і для партії у 10,5 тонн знадобився приблизно місяць.
На ринку подібний жир коштує від 50 до 85 грн/кг. Виходячи навіть із максимальної ціни, департамент міг переплатити понад 300 000 гривень. Проте купили не смалець, як стверджують чиновники, а лій (жир великої рогатої худоби).
Ресторатор із Рівного, з яким поспілкувалися журналісти, розповів, що ресторани зазвичай не використовують яловичий жир через його гіркоту під час смаження. За даними фахівців і навчальної літератури, найцінніший за властивостями — саме свинячий жир, який краще засвоюється та має більше корисних речовин.
Секретні постанови воєнного часу
Начальник управління торгівлі Ігор Остапенко розповів, що Департамент економічного розвитку Рівного закупив 10,5 тонн тваринного жиру для резервного харчування 35 000 містян на випадок надзвичайної ситуації. Сам жир потрібен для приготування різних страв — від супів до випічки.
Проте жир великої рогатої худоби (лій), який купили, не згадується в Постанові Кабміну №780 — документі, який нібито взяли за основу. У ній для смаження рекомендується лише олія.
Коли журналісти звернули увагу на це, Остапенко заявив, що насправді орієнтувалися на іншу — «секретну» постанову. Проте в офіційній відповіді на запит згадки про такий документ не було. Навпаки, знову покликалися на ту саму Постанову №780.
Крім того, департамент підтвердив, що всі документи, на які вони спиралися під час закупівлі, є відкритими, тобто жодної «секретної» постанови не існує. Отже, жир у перелік додали самостійно, всупереч офіційним нормам.
«Жирне» марнотратство
Юристка Ліза Середіна пояснила, що орган місцевого самоврядування має право самостійно затверджувати перелік й обсяги матеріального резерву з урахуванням місцевих потреб. Це не є порушенням. Але у випадку із закупівлею тваринного жиру відсутні публічні обґрунтування — немає ні розрахунків, ні прогнозів потреб, ні пояснень щодо саме такого продукту та його кількості.
Експертка з публічних закупівель Мирослава Примак також зауважила: департамент не зміг обґрунтувати, чому замість рекомендованої олії купили 10,5 тонн тваринного жиру. Якщо виявиться, що жир не можна буде використати для приготування їжі, це може свідчити про розтрату 1,2 млн грн із бюджету міста. У такому випадку можливе порушення Кримінального кодексу (ст. 191) — розтрата або привласнення майна через зловживання службовим становищем. Санкція — до 5 років позбавлення волі.
«Свій до свого по своє»
Департамент економіки Рівного купив тваринний жир у підприємця Сергія Омельчака. Формально він сам звернувся через оголошення в соцмережах, однак Омельчак каже навпаки — що отримав лист із пропозицією від департаменту. Тут у свідченнях посадовців є розбіжності.
Омельчак — підприємець із досвідом участі в тендерах. Має зв’язки з Олександром Ревюком — також підприємцем, який вигравав держзакупівлі в період керівництва Рівненською ОДА Олексієм Муляренком. Ревюк, своєю чергою, пов’язаний з Олександром Качаном — ексрадником Муляренка. Підприємець Омельчак у спілкуванні з журналістами визнав: ексрадник Качан — його «кум через кумів». Попри це, у департаменті економіки всі зв’язки заперечують. Але дані з телефонних сервісів, тендерів і бізнес-реєстрів вказують на спільне оточення.
У підсумку: жир закупили сумнівної якості, за завищеною ціною, без чіткої потреби й у підприємця з наближеного до влади кола. І це — не єдиний випадок: інші закупівлі департаменту теж ведуть до людей з оточення Качана. Крім закупівлі тваринного жиру, команда дослідила й іншу підозрілу закупівлю — соків для «пунктів незламності» — де також виявили переплату. Обидві ці історії ввійшли в одне кримінальне провадження, яке нині розглядається в суді.
Розслідування тривало майже три місяці: аналітикиня досліджувала реєстри, виявляла бізнес-зв’язки між учасниками закупівель через ClarityProject та YouControl, журналістка перевіряла фактичні обставини та спілкувалася з посадовцями, а редакторка координувала роботу й допомагала з текстом. Після публікації матеріали розслідування й кепшн-відео в соцмережах зібрали понад 1 млн переглядів.
Правоохоронці відкрили кримінальні провадження за тими ж кейсами, які викрили розслідувачі «Четвертої влади». Поліція провела обшуки, а справу передали до суду. Антоніна Торбіч розповідає, що судовий розгляд досі триває, а обвинувачений у службовій недбалості експосадовець Рівненської міськради мобілізувався до війська. Його мобілізація може призупинити або ускладнити розгляд справи, адже відповідно до законодавства, військовослужбовців не можна притягувати до відповідальності під час проходження служби.
