Інтернет став невід’ємною частиною життя українців: за даними свіжого опитування КМІС, 78 % населення щодня проводять онлайн щонайменше три години. Після стрімкого зростання інтернет-активності у 2022–2023 роках нині рівень користування стабілізувався. Більшість опитаних у мережі бачили матеріали, які інформують про державні електронні послуги або цифрову грамотність. Деяких людей контент у соцмережах щодо цих послуг заохотив ними скоротитися.
Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Програми розвитку ООН вивчав обізнаність українців щодо державних електронних послуг, зокрема, які категорії населення більше часу проводять у мережі. Висновки опитування зібрали тут.
Методологія дослідження
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) серед дорослих жителів всієї України, окрім окупованих територій, віком від 18 років. Додатково провели глибинні інтерв’ю для детальнішого аналізу досвіду отримання електронних послуг, зокрема серед ветеранів.
Дослідники визначали, що респонденти знають про електронні послуги, який досвід користування цими послугами мають, із якими перешкодами у використанні та труднощами в отриманні електронних послуг стикалися.
Після проведення інтерв’ю опитаних розподілили за макрорегіоном проживання — Захід, Центр, Південь, Схід, типом населеного пункту — міський чи сільський, статтю, віком. Ці дані порівнювали з офіційними джерелами статистики. Склад макрорегіонів такий:
- Західний макрорегіон — Волинська, Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області;
- Центральний макрорегіон — Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, Київ;
- Південний макрорегіон — Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області;
- Східний макрорегіон — Донецька, Луганська і Харківська області.
Польовий етап дослідження тривав з 25 вересня до 8 жовтня 2024 року — проведено 2019 інтерв’ю.
Загалом 45 % респондентів належать до однієї або кількох вразливих категорій. Порівняно найбільшою з переліку вразливою категорією залишаються люди старшого віку — 21,5 %, майже стільки ж у попередні роки, також зберігається висока частка людей з інвалідністю — 12 %, 2023 року їх було 15 % та ВПО — 11 % проти 14 % 2023 року. Інші категорії:
- самотні батьки / матері — 4 %, 2023 року їх було 7 %;
- батьки дітей з інвалідністю — 3,5 % проти 3 % 2023 року;
- ветерани — 3,5 % проти 3% 2023 року.
Як часто українці користуються інтернетом?
Дослідники виявили, що 78 % українців є регулярними користувачами інтернету. Опитані користуються мережею від трьох годин і більше щодня. 2023 року цей показник становив 8 %. Ще 12 % заходять у мережу нерегулярно — 2–3 години на тиждень проти 11 % 2023 року. Узагалі не користуються інтернетом 10 % українців проти 9 % за минулий рік.
Серед різних верств населення найчастіше користуються інтернетом:
- переселенці;
- ті, хто самі виховують дітей;
- ветерани — 81,5–86 % регулярних користувачів.
Менше користуються інтернетом люди з інвалідністю — 70 % та батьки дітей з інвалідністю — 72 %. Найрідше користуються інтернетом люди старшого віку:
48 % роблять це щодня, тоді як 31 % узагалі не користуються. Серед наймолодших українців до 30 років — 94 % користуються інтернетом щодня і лише 2 % стверджують, що не користуються. Серед старших за 70 років ці показники становлять 42 % і 38 %.
Серед людей із низьким достатком регулярними користувачами інтернету є 69 %. Серед людей старше 60 років із низьким достатком — 50,5 %.
Показник користування інтернетом знизився на Заході — з 82 % до 74,5 % й у селах — з 74 % до 67 %. Частка жителів західних регіонів серед тих, хто не користується взагалі, не змінилася. На Сході цей показник знизився з 8 % до 74 %, але формально різниця в межах похибки.
За підрахунками експертів, у селах відчувається зниження рівня користування інтернетом через зростання кількості як тих, хто користується рідше, так і тих, хто не користується взагалі.
Наскільки інформовані про державні електронні послуги?
61 % опитаних українців бачили матеріали, які інформують про державні електронні послуги. Матеріали про цифрову грамотність зустрічали 51 %. 2023 року ці показники становили 65 % і 53 %. Більшість бачили їхню рекламу в соцмережах і на радіо й ТБ.
Таблиця, що показує, чи зустрічали українці впродовж останніх 12 місяців інформаційні матеріали про користування електронними державними послугами / цифрову грамотність.
Матеріали про електронні державні послуги й цифрову грамотність заохотили до відповідних дій 50 % українців. Загалом державними електронними послугами під впливом отриманої інформації скористалися 39 % опитаних, а підвищили цифрову грамотність — 32 %.
Більший вплив матеріали справляють на молодших і більш освічених людей, мешканців більших населених пунктів і людей із вищим достатком. Дослідники роблять висновок, що ця частка знижується з 67 % серед 18–29-річних до 8 % серед українців за 70 років. Контент про цифрові послуги спонукав ними скористатися 63 % українців із вищою освітою , із професійно-технічною чи середньою спеціальною — 42 %, серед людей із нижчою освітою — 33 %. Показник користування державними електронними послугами серед чоловіків і жінок майже однаковий — 38 % і 40 % відповідно. Такі матеріали більше спонукають до дій жителів більших населених пунктів — показник зростає з 32 % у селах до 45 % у містах із населенням від 100 000.
Показник цифрової грамотності для чоловіків і жінок не відрізняється — по 33 %. Спостерігаються незначні відмінності за регіоном, а найбільша різниця зафіксована за віком — зниження з 44 % серед наймолодших до 7 % серед найстарших респондентів. За висновками опитування, підвищують цифрову грамотність українці з вищою освітою — 42 % проти 28 % серед респондентів із нижчим рівнем освіти. Цей показник знижується з 42 % серед українців із вищим достатком до 26 % з меншими заробітками.
