10 січня Міністерство внутрішніх справ оголосило про запуск онлайн-платформи Ballegh. Її мета — «повідомлення про контент у соцмережах, який порушує суспільну мораль, містить негативні та непристойні повідомлення та підриває суспільну стабільність». Міністерство також закликає громадян повідомляти про такий контент, оскільки він «настільки ж серйозний, як і організована злочинність, що підриває цінності іракської сім’ї».
Пізніше, 16 січня, Міністерство внутрішніх справ Іраку також створило комітет для моніторингу непристойного контенту в соцмережах. Унаслідок цих дій влада заарештувала модель Ассал Хусам і громадських діячів Хасана Сайма, Сайєда Алі та Саалуса. Рішення міністерства базується на статті 403 Кримінального кодексу Іраку, який передбачає ув’язнення до двох років і штраф до 200 динарів ($650) або одне з цих покарань. Таке ж покарання застосовується до будь-якої особи, яка рекламує такий матеріал.
13 лютого у Міністерстві повідомили, що отримали 96 000 повідомлень про «непристойний контент» через платформу Ballegh.
Видання SMEX дослідило, які наслідки може мати робота цієї платформи.
Платформа для встановлення самоцензури?
Рішення Міністерства внутрішніх справ запустити платформу викликало суперечки між підтримкою та опозицією, яка стурбована тим, що ці рішення призведуть до обмеження свободи висловлення думки в Іраку.
Хайдер Хамзоз, виконавчий директор Іракської мережі соцмереж (INSM), каже, що «ця кампанія є раннім попередженням про загрози свободі, особливо на цифрових платформах, оскільки вона не базується на жодних конкретних критеріях чи правових положеннях. Крім того, не експерти звітують та ухвалюють рішення».
Хамзоз описав кампанію як «упереджену, карну та стримувальну», додавши, що «її мета — вселити страх у блогерів, які критикують постійні політичні провали в Іраку».
Речник Міністерства внутрішніх справ Халед Аль-Маханна заявив, що визначені владою критерії включають «серйозність порушення, оскільки Конституція Іраку гарантує свободу кожного громадянина за умови, що він не посягає на свободу інших людей або загрожує їхній безпеці чи життю». Аль-Маханна підтвердив, що є спеціалізований комітет, якому доручили перевіряти контент і передавати його до органів безпеки. Ті передають його слідчому судді, який проводить відповідні юридичні процедури.
Хамзоз стверджує, що наглядова роль платформи призвела до того, що деякі автори контенту відкликали свої попередні заяви. Вони попросили вибачення в Міністерства внутрішніх справ або закрили свої акаунти та утрималися від висловлювань через страх переслідування.
12 лютого радник з питань національної безпеки Іраку Кассім аль-Араджі сказав, що медійники не перебувають під загрозою, оскільки кампанія боротьби з «непристойним контентом» націлена на осіб, які зловживають платформами соцмереж і не поважають іракський народ.
Однак стаття 403 Кримінального кодексу має неоднозначні формулювання, які можуть використати проти медіа. Іракський журналіст і експерт з прав людини Длован Браврі сказав, що «правові положення можуть неправильно витлумачити, щоб служити цілям виконавчої влади й обмежувати свободи».
Він також вважає, що, ймовірно, міністерство використовуватиме платформу Ballegh для боротьби з публікаціями, які викривають корупцію або для судового переслідування критиків влади Іраку. Водночас позитивними наслідками журналіст вважає боротьбу з галуззю секс-послуг або з контентом, який заохочує до вживання наркотиків.
Порушення прав людини
Платформа викликала занепокоєння щодо потенційних порушень прав людини та помсти проти інфлюенсерів і блогерів. Юридичний радник іракського парламенту Алі Омар заявив, що платформа Ballegh базується на правовому положенні, яке не оновлювалося 50 років, а саме статті 403 Кримінального кодексу, виданого 1969 року. Останнє оновлення кодексу відбулося 1980 року, коли ще не було соцмереж. А тому Ballegh є незаконною.
Імовірно, стаття 403 стосується лише цензури письмових матеріалів, публікацій і фільмів, а не цифрового контенту.
Адвокат Мохаммад Джомаа сказав, що рішення Міністерства внутрішніх справ «видали після того, як парламент не спромігся ухвалити закон про кіберзлочинність. Він містив нечітко сформульовані положення, які впливають на свободу слова в Іраку. У результаті Міністерство внутрішніх справ запустило цю платформу, оскільки має на це законні повноваження. Однак судові органи однаково мусять видавати ордери на арешт і затримання».
Jaafar Talk
Рішення Міністерства внутрішніх справ збіглося з заявою лівано-німецького журналіста Джафара Абдула Каріма. Він змушений скасувати знімання епізоду шоу Jaafar Talk на DW Arabic та виїхати з Іраку з міркувань безпеки.
Незадовго до того, як знімальна група почала фільмування, Абдул Карім отримав пряму погрозу в Instagram від облікового запису, який пов’язаний з іракським ЗМІ. Повідомлення звинуватило ведучого в поширенні «ненормальної та збоченої сексуальної поведінки в Багдаді». Пізніше Абдул Карім оприлюднив епізод, який зняли в Іраку, і розповів про погрози, які йому надходили.
