Для незалежної роботи українського медіасектору необхідно $ 96 млн — звіт RSF

Для незалежної роботи українського медіасектору необхідно $ 96 млн — звіт RSF

Середа, 16 Жовтня, 2024

Дослідження, Середовище

Дар'я Свистуха

Через повномасштабне російське вторгнення українська медіаінфраструктура зазнала економічних збитків. Криза призвела до закриття щонайменше 235 медіа. Організація «Репортери без кордонів» (RSF) у своєму новому звіті описала нагальну потребу економічної реконструкції медіасектора. За підрахунками фахівців, щоб забезпечити незалежну роботу медіа протягом трьох років необхідно залучити $96 млн. Для цього RSF закликає міжнародних донорів долучитися до ініціативи зі створення Міжнародного фонду реконструкції українських медіа (IFRUM).

Описуємо в цьому матеріалі головне зі звіту організації щодо фінансового стану українських редакцій.

Методологія дослідження

У звіті використаний дослідницький підхід змішаних методів. Основне джерело даних — 42 медіа, які поділилися своїми бюджетами й відповіли на опитування та інтерв’ю. 

Відібрані медіа відображають спектр з усіх 24 областей України, Автономної Республіки Крим і Києва. До вибірки ввійшли чотири мультимедійні та п’ять спеціалізованих видань, три великі регіональні медіа, дев’ять менших регіональних видань і 21 місцеве видання.

Категорії українських медіа за їхньою вартісною базою 2024 року

Крім цього дослідники використовували дані з відкритих джерел, зокрема, для аналізу розповсюдження контенту, змін у поведінці споживачів та для зовнішнього аналізу збору читацьких доходів.

Фінансові виклики українських медіа

Виявилося, що з лютого 2022 року щонайменше 235 українських медіа закрилися. RSF, називає нинішню кризу переважно економічною, а серед головних її причин — падіння доходу від реклами на 61 % та зменшення донорського фінансування. Інші джерела коштів, такі як організація заходів і краудфандинг, також сильно постраждали.

Ціни зростають, а в медійників збільшуються нові витрати, пов’язані з війною, наприклад, переїзд персоналу в інший регіон або закупівля обладнання під час блекаутів. 

Фахівці погоджуються з тим, що 2023 року міжнародна увага до українських медіа зменшилася, що поставило під загрозу ці нові джерела доходу. Онлайн-трафік упав, що зменшило важливі надходження від реклами в YouTube. Серед іншого, агрегатор Yahoo News відмовився від контенту «Української правди» й інших медіа через невизначені проблеми з якістю. Через це деякі медіа втратили додатковий дохід у $55 000 на місяць.

Ключові бізнес-моделі

Реклама відіграє центральну роль у фінансуванні українських медіа, і коли 2022 року вона обвалилася, на ринку утворилася прогалина. Реклама у пресі впала майже на 80 % 2022 року в гривні та на 84 % у доларовому еквіваленті.

У пошуках нових джерел доходів багато медіа звернулися по допомогу до читачів. Наприклад, 19 досліджених медіа зайшли на Patreon. Водночас культура підтримки видань є досить новою для України й переважно символічною.

Є варіант «внутрішніх» систем читацьких внесків, щоб авдиторія платила через вебсайт медіа, а не через зовнішній сервіс, що зменшує комісійні збори. Або ж редакції поєднують внутрішні й зовнішні системи. 

hromadske має як внутрішню, так і інтегровану із платформою «Buy Me a Coffee» систему внесків. 2023 року видання отримало 1,6 млн грн (майже $40 000) читацьких внесків, що покрило 3 % їхніх витрат.

Краудфандинг, який зазвичай базується на одноразових пожертвах, і далі популярний на українському ринку. Проте медіаменеджери дедалі більше відмовляються від цього рішення, оскільки обсяг зусиль, необхідних для того, щоб переконати одного спонсора зробити разовий внесок, приблизно такий самий, як і для пошуку постійного мецената.

Важливість донорського фінансування

Попри широту джерел доходів, які використовуються українськими медіа, донорське фінансування відігравало центральну роль протягом останнього десятиліття. Тому нині медіасектор залежить від днього. 

Фахівці RSF наводять приклад «Суспільного», яке потребує донорського фінансування: «Компанія управляє розгалуженою мережею національних і регіональних каналів, які транслюють новини на телебаченні, радіо та в інтернеті. Попри широке охоплення, частка телеаудиторії основного каналу “Суспільного” протягом багатьох років коливається на рівні приблизно 1–2 %». Відповідно до законодавства, «Суспільне» мало б отримувати 0,2 % видатків із державного бюджету. Проте цього рівня фінансування воно ніколи не досягало. Через скорочення державної підтримки, 2024 року мовник повернеться на ринок фандрейзингу. 

Загалом якщо 2021 року 70 % місцевих медіа України були більш ніж на 90 % самоокупними, то 2023 року таких видань стало лише 14 %.

Оцінка медіаринку України

Дані, що базуються на звітах про кошти 42 медіа, свідчать, що загальний їхній бюджет становить майже $ 46 млн. За оцінкою експертів, український ринок доволі перенасичений. Великі видання можуть мати в штаті понад 100 працівників.

Столичний медіасектор оцінюється у щонайменше $ 22 млн. Сюди варто врахувати, що багато регіональних медіа зі Сходу й Півдня України переїхали до Києва.

2022 року інфляція сягнула 20 %, що збільшило операційні витрати медійників. Крім цього, через війну та блекаути редакціям необхідно було платити за супутниковий інтернет, павербанки й генератори, страхування тощо. Як наслідок, у середньому медіабюджет зріс на 24 %.

З 2021 року бюджети багатьох медіа обвалилися: у 15 із 38 медіа бюджет скоротився від 10 % до 50 %, у чотирьох — на понад 50 %, а у чверті збільшився на 50 %.

Під час оцінки дефіциту фінансування дослідники відзначають, що донорські внески залишаються пропорційно стабільними — щонайменше $ 77 млн протягом трьох років.


Якщо враховувати, що оптимістичні середні адміністративні витрати медіа становитимуть 20 % від загального бюджету, то для повноцінного функціонування українських редакцій необхідно залучити $ 96 млн.

Майбутні сценарії 

Дослідники на основі аналізу розробили сценарії розвитку українського медіасектору, якщо йому не вдасться отримати достатнє фінансування, а витратити збільшуватимуться.

Очікувані сценарії українських незалежних новинних медіа:

  1. Сукупне стале фінансування на поточному рівні
  1. Повернення до середніх показників 2010–2019 років ($11 млн на рік)
  1. Фінансування скоротилося наполовину від середнього 2010–2019 роках ($5,5 млн на рік)

Як RSF рекомендує рятувати медіасектор

На основі висновків звіту RSF надає шість рекомендацій для міжнародних донорів та українського уряду. Ці дії мають сприяти перезапуску медіасектору й підтримці якісної журналістики. 

1. Профінансувати реконструкцію медіасистеми України

RSF виступає за створення Міжнародного фонду реконструкції українських медіа (IFRUM). Це буде прозорий, автономний фонд, незалежний від державного фінансування, яким керує незалежний спеціальний комітет.

2. Розпоряджатися коштами відповідно до вимог журналістської етики та стандартів

Розподіл коштів IFRUM має прийматися на основі прозорих і суворих критеріїв. Щоб полегшити цей процес, комітет IFRUM враховуватиме дотримання медіа наявних етичних рамок, таких як Ініціатива журналістської довіри (JTI). Українські медіа, залучені до процесу сертифікації JTI, мали б мати пріоритетний доступ до коштів.

3. Запровадити додаткові економічні заходи для розвитку українського медіасектору

Український уряд має прийняти низку цілеспрямованих економічних заходів:

4. Зміцнення суспільних медіа

Український уряд має цінувати роль суспільного мовника «Суспільне», забезпечуючи його повну редакційну та фінансову незалежність. Крім того, «Укрінформ» має бути захищений від політичного впливу, тому процес призначення його директора необхідно переглянути.

5. Припинити свавільні обмеження та необґрунтований тиск із боку влади на українські медіа

На думку RSF, робота телемарафону «Єдині новини» більше недоцільна. Він потерпає від державного втручання в редакційну політику, а довіра громадськості впала.

Також уряд має припинити надмірний тиск на журналістів. Для цього необхідно створити постійний контактний комітет, де журналісти та представники влади обговорювали б імовірні порушення прав журналістів і ризики для їхньої безпеки.

6. Створити нормативно-правову базу для подолання інформаційної кризи в інтернеті

Уряд має створити Незалежний регуляторний орган платформ (IPRA). Основною метою IPRA буде проведення щорічних перевірок «стану дезінформації», які аналізуватимуть контент у соцмережах, особливо Telegram.

«Репортери без кордонів» | дослідження | журналісти | медіакриза | українські медіа | фінансування