Наскільки критично українці оцінюють новини? Чи можуть розпізнати дезінформацію? Громадська організація «Детектор медіа» представила нові дані щодо індексу медіаграмотності — у дослідженні проаналізували динаміку та вплив цифрових змін, зокрема штучного інтелекту. Згідно з отриманими результатами, медіаграмотність 2 % українців є низькою, у 26 % — нижча за середню, 65 % має вищий за середній рівень медіаграмотності й 7 % — високий.
Короткі висновки дослідження «Індексу медіаграмотності українців 2024» описуємо в матеріали.
Які зміни медіаграмотності українців?
Результати дослідження показують, що за останній рік частка людей із вищим за середній рівнем медіаграмотності зменшилася з 76 % до 72 %. Проте дослідники зазначають, що це пов’язано з оновленням методології, зокрема розширенням індикаторів субіндексу цифрової грамотності показниками сприйняття й використання штучного інтелекту. Цьогоріч «Детектор медіа» вперше додав до Індексу медіаграмотності субіндекс ШІ-грамотності. Як виявилося, високий та вищий за середній рівень показника мають 24 % авдиторії, а 37 % мають низький рівень субіндексу ШІ-грамотності.
Субіндекс розуміння ролі медіа в суспільстві істотно зріс — із 68 % 2023 року до 81 % 2024 року. Дослідники помітили зниження кількості джерел, з якими знайомляться українці для отримання суспільно-політичних новин, визначеності щодо медіа та експертів, яким довіряють, і зменшення кількості тих, хто перевіряє достовірність контенту тощо.
Високий рівень медіаграмотності виявився в молоді 18–35 років, а низький — серед старшої вікової групи 56–65 років. Також чим нижчий освітній статус, тим нижчим є й рівень медіаграмотності. Серед опитаних із загальною середньою освітою частка людей із показником низьким і нижчим за середній становить 41 %, а серед тих, хто має повну й неповну вищу освіту, лише 16 %.
Серед категорії тих, кому грошей вистачає лише на їжу, 44 % мають нижче за середнє значення показника. Тимчасом як серед опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти, ця частка становить лише 19 %.
Також у містян показник індексу вищий, ніж у селян.
Чутливість до фейків і дезінформації
Чутливість українців до спотвореного контенту залишається стабільно високою всі три роки війни проти довоєнного періоду — ця частка становить 68 %. Українці з високим рівнем освіти й добробуту більш чутливі до спотвореного медіаконтенту. Серед людей із середньою загальною освітою частка тих, хто має показник чутливості до фейків вищий за середній та високий, становить 57 %, а серед осіб із вищою освітою — 80 %.
Якими соцмережами користуються?
За даними дослідження, лише 5 % українців не користуються інтернетом. 91 % є інтенсивними користувачами мережі — звертаються до інтернету щодня або майже щодня. Ця частка не змінилася за останній рік.
Найбільш популярні соціальні медіа, до яких українці звертаються для отримання новин, — це Telegram та YouTube (відповідно 60 % і 37 % авдиторії). Лише 16 % авдиторії не користуються Telegram і 11 % — YouTube.
Оцінка ролі медіа в суспільстві
Дослідники відзначають зростання ролі субіндексу розуміння ролі медіа в суспільстві: частка авдиторії з вищим за середній рівнем показника збільшилася з 68 % до 81 %.
З 29 % до 37 % зросла кількість українців, які вважають, що медіа мають бути платформою для діалогу між державою й суспільством. 70 % опитаних вказує, що головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події.
Змінилося ставлення українців до «Єдиного марафону». Частка тих, хто позитивно ставиться до такого формату, знизилась за два роки з 45 % (2022 рік) до 17 % (2024 рік).
77 % опитаних вважає, що через брак різних поглядів на події в телемарафоні вони шукають інформацію в інших джерелах.
Кожен другий українець (51 %) вважає, що медіа в Україні працюють в інтересах влади, а 40 % — у власних інтересах. Ще чверть авдиторії впевнена, що медіа транслюють інтереси своїх власників та інвесторів.
Частка авдиторії, яка впевнена, що в Україні працюють суспільні медіа, становить 58 %, кожен п’ятий (21 %) думає, що незалежних мовників у країні немає. У висновку 74 % українців підкреслюють важливість існування суспільних медіа, адже вони працюють в інтересах усього суспільства, а не власника.
