Мінцифри опублікувало дослідження, в якому проаналізував розвиток диджитал-навичок українців і вплив суспільно-економічної ситуації на рівень цифрової безпеки.

На «ти» з інтернетом. Наскільки українці адаптовані до онлайн-життя — в дослідженні цифрових навичок 

Середа, 13 Грудня, 2023

Середовище

Вероніка Нановська

Міністерство цифрової трансформації України опублікувало дослідження, в якому проаналізували розвиток цифрових навичок українців і вплив суспільно-економічної ситуації на рівень цифрової безпеки.

Дослідники опитали 2005 осіб віком від 18 до 70 років і 402 особи віком від 10 до 17 років. Також в опитуванні взяло участь 303 особи з порушенням слуху віком від 18 до 59 років. Зокрема запитували про інформаційні, комунікаційні навички, навички розв’язання життєвих проблем і створення цифрового контенту.

Опитування тривало від 13 жовтня до 7 листопада 2023 року. Публікуємо його результати.

Як українці користуються інтернетом

Частка інтернет-користувачів зростає 

З 2019 до 2023 року частка інтернет-користувачів серед населення зросла на 8 % і тепер становить майже 94 %. 

Чим старші люди, тим менше з них підключені до інтернету. Якщо серед молоді (18–29 років) 98 % мають доступ до всесвітньої мережі вдома, то серед людей старше 60 років ця частка — 86 %. Не мають доступу переважно ті респонденти, які не бачать користі від використання всесвітньої мережі або не мають відповідних навичок для користування.

Частота користування інтернетом за останні три місяці. Дослідження міністерства цифрової трансформації України

Щодня інтернет використовує:

Тривалість використання інтернету серед дорослого населення. Дослідження міністерства цифрової трансформації України
Тривалість використання інтернету серед підлітків. Дослідження міністерства цифрової трансформації України
Тривалість використання інтернету серед людей із порушенням слуху. Дослідження міністерства цифрової трансформації України

Інтернет є базовою потребою для значної частини українців 

Із тим, що доступ до інтернету є однією з базових потреб сучасної людини, на рівні доступу до харчування, безпеки тощо, погоджуються:

Водночас зі збільшенням віку респондентів зменшується частка тих, хто думає, що інтернет є базовою потребою, проте 86 % населення віком 60–70 років погоджується з цим твердженням.

Дослідження міністерства цифрової трансформації України. Запитання про інтернет, як базову потребу людини

Потреби користування інтернетом серед підлітків

96 % підлітків використовують інтернет для спілкування з рідними й друзями, а 58 % опитаних не почуваються самотніми завдяки інтернету. 

84 % респондентів віком 10–17 років вважають, що проводять в інтернеті багато часу. Водночас 29 % підлітків відчувають тривогу, коли не мають змоги користуватися мережею. 

Усвідомлення цінності інтернету зростає зі збільшенням віку респондентів. Із тим, що інтернет переважно корисний, згодні:

Цифрові навички населення

Рівні цифрових навичок:

2023 року цифрові навички має: 

Динаміка загального рівня цифрових навичок серед дорослого населення. Дослідження міністерства цифрової трансформації України
Рівень цифрових навичок серед підлітків. Дослідження міністерства цифрової трансформації України
Цифрові навички серед людей із порушенням слуху. Дослідження міністерства цифрової трансформації України

Рівень цифрових навичок населення зростає — частка дорослих без цифрових навичок скорочується, а населення із рівнем навичок «basic» і вище зростає.

Динаміка частки дорослого населення із рівнем цифрових навичок нижче базового. Дослідження міністерства цифрової трансформації України

Інформаційні та комунікаційні навички передбачають дещо простіший перелік операцій, ніж навички розв’язання життєвих проблем чи створення цифрового контенту. Наприклад, читання новин та обмін миттєвими повідомленнями належить до інформаційних та комунікаційних навичок, тоді як користування інтернет-банкінгом є однією з навичок розв’язання життєвих проблем, а робота в MS Office передбачає створення цифрового контенту. 

Серед дорослого населення частка тих, хто володіє інформаційними (91 %) або комунікаційними (91%) навичками, є найбільшою, а навички створення цифрового контенту має значно менше людей (60 %). 

Цифрові навички українців 2023 року: інформаційні, комунікаційні, навички розв'язування життєвих проблем, навички творення цифрового контенту. Дослідження міністерства цифрової трансформації України

Саморозвиток і практики онлайн-освіти

Підвищення рівня цифрових навичок мотивує населення навчатися

Зі збільшенням рівня цифрової грамотності зростає частка населення (від 22 % серед «no skills» до 77 % серед «above basic skills», серед дорослого населення), яка має запит на навчання. Це актуально для:

Крім того, 42,2 % дорослого населення і 22,8 %  людей з порушенням слуху регулярно присвячують час самостійному навчанню і вдосконаленню знань.

Майже кожен другий опитаний зазначив, що основною причиною некористування українськими платформами для самоосвіти є те, що вони про них не знають. 

Серед дорослого населення, яке за останній рік користувалося навчальними платформами, 92 % стикалися з інформацією про навчальні майданчики, тоді як серед категорії «не користувачів» цей показник — 58 %. Серед тих, хто не стикався із жодною інформацією про навчальні онлайн платформи, переважають: 

Дослідження міністерства цифрової трансформації України. Причини некористування українськими платформами для самоосвіти онлайн

Підхід до стратегії онлайн-навчання залежить від віку українців

Результати фокус-групових дискусій вказують на різні підходи вікових груп до самоосвіти онлайн і вибору платформ для підвищення обізнаності в певних темах:

Практики користування цифровими технологіями мають такі тенденції:

Використання штучного інтелекту

Майже кожен третій дорослий (31 %) використовує штучний інтелект для роботи, саморозвитку чи дозвілля. Що кращі цифрові навички мають громадяни, то частіше вони використовують ШІ.

Дослідження міністерства цифрової трансформації України. Практики використання ШІ в розрізі цільових груп і мети

Оскільки використання ШІ серед обраних цільових груп дослідження ще не увійшло в повсякденну практику, переваги від використання різноманітних сервісів мають узагальнений характер:

Під час обговорень на фокус групах інформанти зазначали, що ефективне використання штучного інтелекту, з одного боку, вимагає правильного формулювання завдання, з іншого – актуальна та точна інформація доступна в платних версіях. І якщо перше – площина формування навичок, то друге — питання усвідомлення цінності інструмента, адже наразі ШІ не сприймається як інформаційна послуга, що має бути оплаченою. 

Економічні переваги від цифрових навичок в Україні

81 % українців вважає, що зростання цифрових навичок серед населення може позитивно вплинути на економіку України загалом. Із цим частіше погоджуються люди з вищим рівнем цифрових навичок. За соціальним портретом це порівняно молоді люди — студенти та населення, що працює.

Команда Мінцифри спільно із Jooble дослідили вакансії на вебплатформах із пошуку роботи, щоб визначити економічні переваги від цифрових навичок серед працівників. Дослідники проаналізували 1,74 млн вакансій, які оголосили від 1 січня 2021 до 27 жовтня 2023 року, і 1035 цифрові навички, які розділили на базові, середні та просунуті.

Результати дослідження показують:

Роль цифрових навичок у досягненні успіху

Результати опитування показують, що зацікавленість в опануванні цифрових навичок зберігається для всіх цільових категорій.

Актуальність розвитку цифрових навичок. Дослідження міністерства цифрової трансформації України.

Для дорослого населення та підлітків цифрові навички стають усе актуальнішими, тоді як люди з порушеннями слуху, навпаки, висловлюють меншу зацікавленість у розвитку навичок у цифровій сфері.

Якщо серед підлітків бажання підвищити рівень обізнаності майже не має відмінностей у межах вікових груп, то серед дорослого населення та людей з порушеннями слуху частка охочих розвинути цифрові навички стабільно скорочується зі зростанням віку. 

Крім того, актуальність розвитку диджитал-навичок тісно пов’язана з наявним рівнем цифрової грамотності. Зі збільшенням рівня цифрової грамотності зростає й рівень потреб, пов’язаних із навчанням у цій сфері. Зокрема, зростає потреба в професіоналізації знань, поглибленні компетенцій у певних сферах диджитал-простору.

Загальні переваги цифрових навичок у професійному розвитку. Дослідження міністерства цифрової трансформації України.

Задоволеність роботою

51 % українців задоволені щоденною роботою. Серед людей із порушеннями слуху цей відсоток удвічі нижчий — 24 %. Також суттєво відрізняються оцінки цих цільових груп задоволеності своїм оточенням, готовності брати на себе відповідальність та саморозвиватися. 

Частка респондентів, у яких зросли доходи за останній рік, майже однакова — 14 % серед дорослих українців і 11 % — серед людей із порушеннями слуху.

Водночас 91 % підлітків вважають, що цифрові навички необхідні їм для навчання. Для майбутньої кар’єри їх сприймають як важливі 84 % опитаних.

Безпека в інтернеті

Більша частина населення використовує певні заходи для безпеки даних в інтернеті. Перелік дій, спрямованих на захист інформації, і частота їхнього виконання залежать від рівня цифрових навичок. Чим вищий рівень цифрової грамотності, тим більше різноманітних заходів для убезпечення даних в інтернеті застосовує людина:

За останні два роки збільшилася частота виникнення проблем безпеки даних в інтернеті. Проблеми із безпекою через використання інтернету мали:

Проблеми з безпекою в інтернеті 2023 року. Дослідження міністерства цифрової трансформації України.

Політики кібербезпеки

Водночас  кожен третій українець готовий платити за сервіси, що підвищують безпеку даних у цифровому середовищі, проте наразі мають досвід використання платних спеціалізованих програм 5 %.

Практики використання заходів захисту даних в інтернеті. Дослідження міністерства цифрової трансформації України.
Найпоширеніші заходи безпеки під час користування інтернетом. Дослідження міністерства цифрової трансформації України.

Окрім потенційних можливостей хакерських атак і крадіжки особистих даних українців, є випадки нецілеспрямованого витоку даних, які може використовувати ворог проти України (наприклад, повідомлення про розташування військових об’єктів або наслідків атак агресора, відео- або фотоконтент в особистих листуваннях).

За результатами дослідження, кожен другий дорослий українець уникав передавання інформації, яка здатна нашкодити безпеці країни. Серед людей з порушеннями слуху це робила третина опитаних (проте серед цієї категорії менша й частка тих, хто володів такою інформацією). Відповідно, від 21 % серед дорослого населення до 28 % серед людей з порушеннями слуху могли використовувати сервіси миттєвого обміну повідомленнями для передавання інформації, яка цікавить країну-агресора. Йдеться про особисте спілкування, у межах якого може необачно поширюватися інформація, здатна нашкодити державі та збройним силам.

Оцінка надійності та безпечності сервісів з обміну миттєвими повідомленнями серед українців демонструє, що найвищий рівень довіри має Signal, тоді як застосунками з найвищою ймовірністю витоку даних вважають Viber, Messenger і Telegram. Цей рейтинг ідентичний як для дорослого населення, так і для людей з порушеннями слуху. Найбільший рівень недовіри до певних сервісів мають молодші вікові категорії (від 18 до 39 років), тоді як старше населення схиляється до вираження недовіри одразу всім застосункам для обміну повідомленнями.