Міністерство цифрової трансформації України опублікувало дослідження, в якому проаналізували розвиток цифрових навичок українців і вплив суспільно-економічної ситуації на рівень цифрової безпеки.

Дослідники опитали 2005 осіб віком від 18 до 70 років і 402 особи віком від 10 до 17 років. Також в опитуванні взяло участь 303 особи з порушенням слуху віком від 18 до 59 років. Зокрема запитували про інформаційні, комунікаційні навички, навички розв’язання життєвих проблем і створення цифрового контенту.

Опитування тривало від 13 жовтня до 7 листопада 2023 року. Публікуємо його результати.

Як українці користуються інтернетом

Частка інтернет-користувачів зростає 

З 2019 до 2023 року частка інтернет-користувачів серед населення зросла на 8 % і тепер становить майже 94 %. 

Чим старші люди, тим менше з них підключені до інтернету. Якщо серед молоді (18–29 років) 98 % мають доступ до всесвітньої мережі вдома, то серед людей старше 60 років ця частка — 86 %. Не мають доступу переважно ті респонденти, які не бачать користі від використання всесвітньої мережі або не мають відповідних навичок для користування.

Щодня інтернет використовує:

• 71 % опитаних серед найстаршої категорії (60–70 років);
• 96 % опитаних серед наймолодшої категорії дорослих (18–29 років).

Інтернет є базовою потребою для значної частини українців 

Із тим, що доступ до інтернету є однією з базових потреб сучасної людини, на рівні доступу до харчування, безпеки тощо, погоджуються:

• 91 % дорослих українців;
• 92 % підлітків;
• 84 % людей з порушеннями слуху.

Водночас зі збільшенням віку респондентів зменшується частка тих, хто думає, що інтернет є базовою потребою, проте 86 % населення віком 60–70 років погоджується з цим твердженням.

Потреби користування інтернетом серед підлітків

96 % підлітків використовують інтернет для спілкування з рідними й друзями, а 58 % опитаних не почуваються самотніми завдяки інтернету. 

84 % респондентів віком 10–17 років вважають, що проводять в інтернеті багато часу. Водночас 29 % підлітків відчувають тривогу, коли не мають змоги користуватися мережею. 

Усвідомлення цінності інтернету зростає зі збільшенням віку респондентів. Із тим, що інтернет переважно корисний, згодні:

• 76 % опитаних серед дітей віком 10–12 років;
• 85 % опитаних у категорії 13–15 років;
• 94 % опитаних серед підлітків 16–17 років.

Цифрові навички населення

Рівні цифрових навичок:

• No skills — відсутні цифрові навички у всіх чотирьох сферах (інформаційні, комунікаційні, розв’язання життєвих проблем, створення цифрового контенту)  та/або не користувалися інтернет-послугами за останні три місяці.
• Low skills — відсутні цифрові навички в одній із чотирьох сфер компетенцій;
• Basic skills — рівень володіння цифровими навичками в усіх чотирьох сферах на рівні не нижче «середнього»;
• Above basic skills — рівень володіння цифровими навичками в усіх чотирьох сферах на рівні не нижче «вище середнього».

2023 року цифрові навички має: 

• 93 % дорослого населення України 18–70 років; 
• 95 % підлітків віком 10–17 років;
• 99 % людей з порушеннями слуху 18–59 років. 

Рівень цифрових навичок населення зростає — частка дорослих без цифрових навичок скорочується, а населення із рівнем навичок «basic» і вище зростає.

Інформаційні та комунікаційні навички передбачають дещо простіший перелік операцій, ніж навички розв’язання життєвих проблем чи створення цифрового контенту. Наприклад, читання новин та обмін миттєвими повідомленнями належить до інформаційних та комунікаційних навичок, тоді як користування інтернет-банкінгом є однією з навичок розв’язання життєвих проблем, а робота в MS Office передбачає створення цифрового контенту. 

Серед дорослого населення частка тих, хто володіє інформаційними (91 %) або комунікаційними (91%) навичками, є найбільшою, а навички створення цифрового контенту має значно менше людей (60 %). 

Саморозвиток і практики онлайн-освіти

Підвищення рівня цифрових навичок мотивує населення навчатися

Зі збільшенням рівня цифрової грамотності зростає частка населення (від 22 % серед «no skills» до 77 % серед «above basic skills», серед дорослого населення), яка має запит на навчання. Це актуально для:

• 58,3 % дорослого населення;
• 85 % підлітків.

Крім того, 42,2 % дорослого населення і 22,8 %  людей з порушенням слуху регулярно присвячують час самостійному навчанню і вдосконаленню знань.

Майже кожен другий опитаний зазначив, що основною причиною некористування українськими платформами для самоосвіти є те, що вони про них не знають. 

Серед дорослого населення, яке за останній рік користувалося навчальними платформами, 92 % стикалися з інформацією про навчальні майданчики, тоді як серед категорії «не користувачів» цей показник — 58 %. Серед тих, хто не стикався із жодною інформацією про навчальні онлайн платформи, переважають: 

• населення старше 50 років;
• рівень цифрових навичок «no skills», «low skills»;
• мешканці сільської місцевості.

Підхід до стратегії онлайн-навчання залежить від віку українців

Результати фокус-групових дискусій вказують на різні підходи вікових груп до самоосвіти онлайн і вибору платформ для підвищення обізнаності в певних темах:

• Підлітки віддають перевагу використанню освітнього контенту за конкретним запитом, зокрема через месенджери, YouTube та короткі відео в соцмережах. 
• Молодь використовує YouTube, Prometheus та GoIT;
• Люди старшого віку зазвичай користуються пошуковими системами, не обмежуючись конкретними платформами чи соцмережами.

Практики користування цифровими технологіями мають такі тенденції:

• популярність інтернет-банкінгу зросла для кожної із цільових груп;
• дорослі все частіше користуються технологіями для громадської й політичної участі (підписування електронних петицій, онлайн-консультації, пости в соцмережах на соціально-політичну тематику);
• підлітки стали більше цікавитися новинами — частка опитаних, які читають онлайн новинні сайти, журнали чи газети, за останні два роки збільшилася на 19 % (з 47 % до 63 %). 
• зростає актуальність онлайн-навчання для дорослих (зокрема, для людей з порушеннями слуху).

Використання штучного інтелекту

Майже кожен третій дорослий (31 %) використовує штучний інтелект для роботи, саморозвитку чи дозвілля. Що кращі цифрові навички мають громадяни, то частіше вони використовують ШІ.

Оскільки використання ШІ серед обраних цільових груп дослідження ще не увійшло в повсякденну практику, переваги від використання різноманітних сервісів мають узагальнений характер:

• Економія часу.
• Економія власного ресурсу. Використання ШІ дає можливість переорієнтуватися на завдання, що потребують більшого залучення та творчості, не витрачаючи енергії на рутинні справи.
• Можливість отримати необхідну інформацію в стислому форматі, не відволікаючись на контекстну рекламу під час користування різноманітними сайтами.

Під час обговорень на фокус групах інформанти зазначали, що ефективне використання штучного інтелекту, з одного боку, вимагає правильного формулювання завдання, з іншого – актуальна та точна інформація доступна в платних версіях. І якщо перше – площина формування навичок, то друге — питання усвідомлення цінності інструмента, адже наразі ШІ не сприймається як інформаційна послуга, що має бути оплаченою. 

Економічні переваги від цифрових навичок в Україні

81 % українців вважає, що зростання цифрових навичок серед населення може позитивно вплинути на економіку України загалом. Із цим частіше погоджуються люди з вищим рівнем цифрових навичок. За соціальним портретом це порівняно молоді люди — студенти та населення, що працює.

Команда Мінцифри спільно із Jooble дослідили вакансії на вебплатформах із пошуку роботи, щоб визначити економічні переваги від цифрових навичок серед працівників. Дослідники проаналізували 1,74 млн вакансій, які оголосили від 1 січня 2021 до 27 жовтня 2023 року, і 1035 цифрові навички, які розділили на базові, середні та просунуті.

Результати дослідження показують:

• Серед вакансій із вимогою на цифрові навички найбільший запит на просунуті цифрові навички (наприклад, розроблення хмарних технологій чи програмного забезпечення, штучний інтелект тощо). Просунуті цифрові навички збільшують валовий внутрішній продукт (ВВП) через зростання доходу працівників, а також їхньої інноваційності та продуктивності на робочому місці. 
• Працівники із цифровими навичками отримують на 81,3 % вищі зарплати, ніж ті, хто їх не опанував. Крім того, наявність просунутих цифрових навичок впливає на рівень задоволеності професійним життям у середньому на 17–29 % проти тих, хто не опанував цифрові навички. 68,5 % опитаних, які мають базові навички, відповіли, що досягають визначених професійних цілей, і лише 40 % опитаних, які не мають жодних навичок, погодилися із цим твердженням.
• Середня зарплата із цифровими навичками станом на жовтень 2023 року становить майже 1131 євро. Просунуті цифрові навички додають 110,8 млрд євро до річного ВВП України. Розрив у доходах між «цифровими та нецифровими» працівниками найбільше спостерігають у центральних областях України — 570 000 євро. Це майже вдвічі нижче від найбільш розвинених макрорегіонів на Заході та Півдні України.

Роль цифрових навичок у досягненні успіху

Результати опитування показують, що зацікавленість в опануванні цифрових навичок зберігається для всіх цільових категорій.

Для дорослого населення та підлітків цифрові навички стають усе актуальнішими, тоді як люди з порушеннями слуху, навпаки, висловлюють меншу зацікавленість у розвитку навичок у цифровій сфері.

Якщо серед підлітків бажання підвищити рівень обізнаності майже не має відмінностей у межах вікових груп, то серед дорослого населення та людей з порушеннями слуху частка охочих розвинути цифрові навички стабільно скорочується зі зростанням віку. 

Крім того, актуальність розвитку диджитал-навичок тісно пов’язана з наявним рівнем цифрової грамотності. Зі збільшенням рівня цифрової грамотності зростає й рівень потреб, пов’язаних із навчанням у цій сфері. Зокрема, зростає потреба в професіоналізації знань, поглибленні компетенцій у певних сферах диджитал-простору.

Задоволеність роботою

51 % українців задоволені щоденною роботою. Серед людей із порушеннями слуху цей відсоток удвічі нижчий — 24 %. Також суттєво відрізняються оцінки цих цільових груп задоволеності своїм оточенням, готовності брати на себе відповідальність та саморозвиватися. 

Частка респондентів, у яких зросли доходи за останній рік, майже однакова — 14 % серед дорослих українців і 11 % — серед людей із порушеннями слуху.

Водночас 91 % підлітків вважають, що цифрові навички необхідні їм для навчання. Для майбутньої кар’єри їх сприймають як важливі 84 % опитаних.

Безпека в інтернеті

Більша частина населення використовує певні заходи для безпеки даних в інтернеті. Перелік дій, спрямованих на захист інформації, і частота їхнього виконання залежать від рівня цифрових навичок. Чим вищий рівень цифрової грамотності, тим більше різноманітних заходів для убезпечення даних в інтернеті застосовує людина:

• для рівня «no skills» характерне в середньому виконання однієї дії;
• для рівня «above basic skills» — до п’яти різноманітних дій.

За останні два роки збільшилася частота виникнення проблем безпеки даних в інтернеті. Проблеми із безпекою через використання інтернету мали:

• 59,6 % опитаних серед дорослого населення;
• 55, 3 % серед людей з порушенням слуху;
• 52, 4 %  серед підлітків.

Політики кібербезпеки

• 36 % опитаних не мають політик із питань кібербезпеки та/або кібергігієни на робочому місці;
• 26 % — говорять про відсутність ефективного захисту конфіденційної інформації. 

Водночас  кожен третій українець готовий платити за сервіси, що підвищують безпеку даних у цифровому середовищі, проте наразі мають досвід використання платних спеціалізованих програм 5 %.

Окрім потенційних можливостей хакерських атак і крадіжки особистих даних українців, є випадки нецілеспрямованого витоку даних, які може використовувати ворог проти України (наприклад, повідомлення про розташування військових об’єктів або наслідків атак агресора, відео- або фотоконтент в особистих листуваннях).

За результатами дослідження, кожен другий дорослий українець уникав передавання інформації, яка здатна нашкодити безпеці країни. Серед людей з порушеннями слуху це робила третина опитаних (проте серед цієї категорії менша й частка тих, хто володів такою інформацією). Відповідно, від 21 % серед дорослого населення до 28 % серед людей з порушеннями слуху могли використовувати сервіси миттєвого обміну повідомленнями для передавання інформації, яка цікавить країну-агресора. Йдеться про особисте спілкування, у межах якого може необачно поширюватися інформація, здатна нашкодити державі та збройним силам.

Оцінка надійності та безпечності сервісів з обміну миттєвими повідомленнями серед українців демонструє, що найвищий рівень довіри має Signal, тоді як застосунками з найвищою ймовірністю витоку даних вважають Viber, Messenger і Telegram. Цей рейтинг ідентичний як для дорослого населення, так і для людей з порушеннями слуху. Найбільший рівень недовіри до певних сервісів мають молодші вікові категорії (від 18 до 39 років), тоді як старше населення схиляється до вираження недовіри одразу всім застосункам для обміну повідомленнями.