Знайти адресу нерухомості російського олігарха за знімком в Instagram, дізнатися, як російські танкери постачають нафту до Європи в обхід санкцій, та встановити точну локацію за кольором даху — про те, як користуватися OSINT-інструментами в різних випадках, розповів журналіст-розслідувач, автор матеріалів для програми «Схеми» редакції «Радіо Свобода» Олександр Чорновалов у межах проєкту Community Leaders від MDF.
Пошук за допомогою Google Earth та Google Maps
Розслідування : Чиновник Міноборони РФ нагородив «за відвагу» військових, які окопалися на території школи на Київщині
Завдання: знайти конкретну локацію, де це відбувалося.
Яскраві акценти
За словами Олександра Чорновалова, до розслідування в журналістів було лише відео «нагородження» російських військових. На ньому — візит командувача військами Східного округу на нібито передову на Київщині, де базувалися солдати РФ.
Журналісти звернули увагу, що події відбуваються на території зі спортивним майданчиком, а також із великою будівлею з червоним дахом поруч. Тож розслідувачі зосередилися саме на яскравій деталі — червоній покрівлі. Спираючись на орієнтовну лінію фронту, розслідувачі за допомогою Google Maps в режимі супутникового перегляду ретельно досліджували місцевість Київщини, поки не знайшли будівлю, яка відповідає всім ознакам на відео. Тоді зображення зіставили та встановили точну локацію — школу, де окупанти зробили командний пункт.
Після звільнення цієї території ЗСУ журналісти змогли зробити ще один матеріал «Щоденники російського окупанта. Записи офіцера в Катюжанці, знайдені на Київщині».
«Багато що залежить просто від журналістської удачі. На цей випадок журналісту знадобилася година, максимум дві, тому що він дивився на карти й шукав будівлю з саме червоним дахом», — додає Олександр Чорновалов.
Розслідування: «Стовпи режиму Путіна». Власник «Шереметьєво» і квартира за 5,5 млн у центрі Лондона
Завдання: дізнатися, чи один із російських олігархів має нерухомість у центрі Лондона.
Порівняння даних
З вхідних даних у журналістів був Instagram доньки російського олігарха Алєксандра Пономаренка. Дівчина постила фотографії краєвиду Лондона з вікон квартири у багатоповерхівці. Це дало поштовх, бо журналісти припустили, що житло може належати її батьку-олігарху. На одному зі знімків були відомі лондонські місця, які можна було використати як маркери локації, — оглядове колесо «Око Лондона» та Вестмінстерський палац.
Спершу за допомогою Google Earth «зайшли» у Лондон, а тоді знайшли місця на фото. Проаналізувавши район і світлину з соцмережі, розслідувачі сконцентрувалися на ракурсі, з якого сфотографували вид, і припустили, що дівчина робила фото з верхніх поверхів будинку. Окрім цього, на фото помітили шматок білої будівлі, яка виділялася серед інших. Від неї вирішили відштовхнутися у пошуках конкретного дому.
Після аналізу місць журналістам вдалося знайти ідентичну будівлю. Зіставивши ракурс на світлині та на картах, почали шукати конкретну адресу будинку. Для цього скористалися звичайними Google Maps, де поставили маячок на вже знайомій будівлі й отримали точну адресу.
Далі розслідувачі загуглили адресу та зайшли на сайт комплексу Artillery Mansions. Щоб точно отримати підтвердження чи є якась із квартир власністю доньки чи когось із родини Пономаренка, журналісти звернулися до британського реєстру нерухомості. Витяг підтвердив, що одна із квартир належить доньці олігарха.
«Витяг із реєстру платний, як і в Україні, тому ми звернулися до людей, які мають доступ до нього. Для цього просто потрібна карта британця. Можна звернутися до колег-журналістів або до знайомих — зараз багато українців мешкає у Британії, і зокрема в Лондоні», — радить Чорновалов.
Читайте також: Почати з нуля? Як початківцю в розслідуваннях потрапити в редакцію
Пошук за допомогою MarineTraffic
Розслідування: Російські танкери обходять заборону заходити в порти країн ЄС
Завдання: виявити обхідні шляхи постачання морем російських нафтопродуктів у країни Євросоюзу.
Відстежування зв’язків
Журналіст-розслідувач Максим Савчук, користуючись сервісом Marine Traffic, помітив тенденцію, коли деякі кораблі виходять із портів Росії й прямують, наприклад, до Румунії чи Болгарії, але не заходять у порти, а нібито проводять там деякий час та повертаються назад.
Інструменти Marine Traffic дають змогу відстежувати не лише маршрут суден, але і їхні назви, власників, вантажі, розповідає Олександр Чорновалов. Тож після аналізу руху кораблів, журналіст звернув увагу на те, що частина з них мають однакову назву VF Тanker та порядковий номер. За допомогою даних сервісу він встановив, що кораблі належать одній фірмі. Потім — перевірив завантаженість суден перед виходом із порту та після повернення назад і підтвердив, що туди вони прямували завантажені нафтопродуктами, а поверталися вже порожні.
Також під час стеження за маршрутами суден виявилося, що протягом стоянки до кораблів підпливають судна інших країн. З цього зробили висновки, що вантаж перекачували з одного танкера в інший. Саме так судна з європейським прапором могли безперешкодно заходити в порти ЄС із російським продуктом.
Найголовніше: знаючи назву фірми-власника суден, журналісти з’ясували, що вона належить російському олігарху Владіміру Лісіну. Таким чином «Схеми» виявили, хто саме збагачується на незаконних схемах обходу санкцій.
Marine Traffic має безплатну та платну версії, розповідає Чорновалов. Для розслідувань у реальному часі зазвичай вистачає простішої версії. Утім, якщо йдеться про минулі події — краще оформити передоплату інструмента. «Можна реєструватися за пробним періодом, а потім скасувати підписку. Якщо за цей час підтвердиться те, що ви хотіли з’ясувати, — передплатити і взяти для себе всі дані для розслідування», — ділиться журналіст.
Пошук за допомогою Flightradar
Розслідування: РФ використовує аеропорт «Пулково» у війні проти України, частку в ньому має влада Німеччини
Увага до деталей
Flightradar подібно до Marine Traffic відстежує транспортний рух, але літаків. Натискаючи на літачок, у режимі реального часу можна відстежити його рух з однієї точки до іншої. Журналісти моніторили рух в аеропорті «Пулково», частка якого опосередковано належить Німеччині.
За допомогою застосунку журналісти промоніторили трафік літаків до потрібного аеропорту: які літаки відлітають, які приземляються, їхні маршрути. Після аналізу відкритих даних у сервісі з’ясували види та назви цих літаків. Залежно від розмірів та технічних характеристик, це також дає змогу припустити тип вантажів, які перевозяться літаками.
Олександр Чорновалов також розповідає, що і кораблі, і літаки можуть вимкнути свій радар. Зокрема це роблять, щоб не потрапити під санкції. Військові літаки роблять це майже завжди, щоб приховати свій маршрут. Утім, якщо у розслідувача є інформація про конкретний літак, варто таки спробувати знайти його через пошук Flightradar. Якщо літак все ж був десь зафіксований, це може стати доказом для розслідування.
«Багато розслідувань зробили саме завдяки Flightradar. Якщо ви знаєте, що якийсь чиновник летить на певному літаку, то можна просто вбити в пошуку назву літака й глянути куди він летить. А згодом, можливо, довести, і з ким на борту», — підсумовує Чорновалов.
Читайте також: Ресурси для проведення розслідувань про Росію з будь-якої точки світу
Окрім цього, журналіст ділиться такими порадами:
- Загальний аналіз інформації.
Насамперед якщо є ідея чи інфопривід для розслідування, інформацію потрібно просто погуглити. Це допоможе з’ясувати, чи писав хтось раніше на цю тему, або ж вона є новою. А також чи є фото й відеоматеріали на тему.
Журналіст радить переглянути поради від Bellingcat — спільноти журналістів-розслідувачів, які спеціалізуються на фактчекінгу та пошуку інформації з відкритих джерел.
- Важливе формулювання питання для пошуковика.
Шукати інформацію в мережі треба правильно, використовуючи потрібні терміни чи слова. «Треба розуміти, що ви розмовляєте не з живою людиною, а з машиною, тому треба задавати правильні команди», — наголошує журналіст.
Чорновалов звертає увагу на список команд Google, які допоможуть зробити пошук продуктивнішим і ефективнішим.
- Супутникові знімки.
Багато журналістів у роботі використовують супутникові знімки американських компаній Maxar та Planet. Ці сервіси дуже оперативно надають точну інформацію, проте мають дорогу платну підписку. Водночас за словами Чорновалова, можна звернутися до їхніх відділів по роботі з медіа. На журналістський запит компанії безплатно та у короткий термін можуть надіслати потрібні знімки.
