The Guardian випустив розсилку із порівняно простою ідеєю — п’ять електронних листів, які допоможуть людям менше витрачати час на скролінг у телефоні. «Поверніть собі мозок» швидко зібрала 100 000 підписок і показала найшвидше зростання серед усіх розсилок видання.
Переповідаємо кейс розсилки Reclaim Your Brain, опублікований NiemanLab, щоб надихнути вас і критично оцінити ваш екранний час, і задизайнити новий медіапродукт, який розв’язуватиме проблеми ваших читачів.
Про що розсилка?
The Guardian загалом має 56 розсилок електронною поштою, але «Поверніть собі мозок» («Reclaim Your Brain») стала першою, орієнтованою на покращення самопочуття. Багато інших розсилок є дайджестами новин або зосереджені на культурі чи розширених рекомендаціях.
У розсилці «Поверніть собі мозок» наукова журналістка Кетрін Прайс ділиться науково обґрунтованими тезами щодо телефонної залежності. Прайс — авторка розсилок «Як розлучитися зі своїм телефоном» і «Як відчути себе живим», які мають на меті допомогти людям менше гортати мобільний та більше жити реальним життям.
У листах нової розсилки журналістка пояснює:
- чому треба придбати справжній будильник;
- як створити бар’єри для користування телефоном і знизити тиск, який на нас чинять сповіщення;
- які прийоми допоможуть зробити перерву від телефона й відновити концентрацію
- якими ресурсами та матеріалами можна скористатися, щоби більш усвідомлено оцінювати свій онлайн-час і допомогти це зробити дітям і друзям.
Є у розсилці й дописи від колумніста The Guardian Ріка Саммадера, який розповідає про власний досвід залежності від телефона. Він описує по днях тиждень свого «телефонного життя» за порадами від Кетрін.
Старша продюсерка розсилок Guardian Керолайн Фінні зазначила, що «Поверніть собі мозок» є першим експериментом видання з асинхронною розсилкою (коли читач може почати отримувати листи з початку незалежно від того, коли він підписався, — ред.).
«Принадність асинхронної розсилки полягає в тому, що ми можемо продовжувати просувати її до нових авдиторій», — додає Фінні.
Станом на квітень понад 139 600 людей підписалися на розсилку.
Як The Guardian залучає авдиторію для розсилки?
Більшість підписників на розсилки прийшли через статті на вебсайті The Guardian. Найпопулярніші з них — стаття «У вас лише одне життя», презентаційний матеріал із даними про час використання екрана, публікація про школу в Массачусетсі, яка заборонила смартфони, та матеріал про читачів, які суттєво скоротили свій час екранний час після прочитання розсилки «Поверніть собі мозок».
В інших статтях, що закликали підписатися на «Поверніть собі мозок», експерти обговорювали використання смартфонів, опитували читачів про їхні «телефонні особливості» та продумували обмін кодами доступу та іншими правилами використання телефону для пар.
Також The Guardian помітив вплив своєї публікації в Instagram на розсилку, хоча зазвичай він не є основним джерелом підписок. У пості була зображена шкала, що допомагає читачам підрахувати, скільки днів на рік вони проводять у своїх телефонах.
Можливо, цей допис зачепив користувачів Instagram, незадоволених тим, скільки часу вони витрачають на гаджети. Адже сама соцмережа поглинає багато екранного часу користувачів, а через розпалювання кризи психічного здоров’я у дітей та викликання залежності Instagram часто погрожували судовими позовами.
Редактор і заступник керівника відділу авдиторії The Guardian Макс Бенвелл вважає, що тенденція «продавати» розсилки в соцмережах на кшталт: «Гей, ти! Підпишися на це» не завжди працює. Треба мислити більш креативно.
«Запитайте, що ми можемо зробити, щоби стати переконливими, цікавими й відмінними від інших? Я думаю, що саме так працює найефективніший маркетинг: він не відчувається як маркетинг чи брендинг, тому що ви дійсно щось отримуєте від нього», — каже Бенвелл.
Що самі читачі думають про розсилку «Поверніть собі мозок»?
Через три місяці після запуску розсилки The Guardian зібрав відгуки читачів. Майже 250 людей повідомили виданню про свій прогрес. Відгуки були переважно позитивними: багато хто говорив, що вони краще сплять, менше тривожаться, більше читають, займаються новими хобі та стають уважнішими до своїх дітей.
Що найчастіше говорили читачі про вплив розсилки:
- Cкоротили свій екранний час на 38 %, заощаджуючи майже 127 000 годин щороку. Наприклад, читач Хуссейн Алі із Лондона раніше проводив із телефоном дев’ять годин на день, а після прочитання розсилки — лише дві години.
- Більше часу на хобі. Шарлотта Конлін з Орегону скоротила час перед екраном від семи годин на день до чотирьох і має час для в’язання та улюблених занять.
- Щоденник автора видання Ріка Самаддера допоміг Меліссі Гріффін, скоротити час перед екраном з восьми годин на день до двох завдяки «екзистенційним запитанням».
- Відчувають менше тривоги: Вікторія із Шотландії менше непокоїться через користування телефоном і перестала постійно носити його з собою.
- Батьки стали більше часу проводити з дітьми: Кіран Хілі, керівник будівництва з Ванкувера, написав, що більше приділяє увагу сину й відчуває заряд енергії на цілий день.
- Витрачають свій час на інший тип занять: Шеллі з Великої Британії вдвічі скоротила свій час перед екраном — із чотирьох годин до двох, а натомість почала годувати птахів біля вікна своєї кухні.
Які висновки редакції
Створення розсилки «Поверніть собі мозок» та спілкування з читачами підсилили ширші стратегії взаємодії The Guardian з авдиторією. Медійники прагнули показати, що новини не завжди легкі й веселі, та допомогти створити простір для роздумів про те, що відбувається у світі.
«Мені дуже сподобалося те, що ми змогли зробити з “Поверніть собі мозок” — це дати людям простір для роздумів про їхні пріоритети. Справа не в тому, що ви говорите людям, що робити, або намагаєтеся відвернути їх від певних речей. Ідеться про те, щоб дати їм простір для роздумів, а потім запропонувати варіанти», — сказав Бенвелл.
Він додає: новинний цикл впливає на читачів психологічно, й наявність простору для роздумів мотивує авдиторію більше довіряти виданню.
«Цього року у нас вибори, на яких ми будемо зосереджені. Але як ми можемо зробити новини більш зрозумілими для людей? Як ми можемо поставити їх поряд з іншими речами, які також можуть бути трохи приємнішими для людей?», — розмірковує продюсерка розсилки The Guardian Керолайн Фінні про мету подібних проєктів.
Редакція видання прагне зробити новини більш зрозумілими для людей. Тому в майбутньому планують більше експериментувати з розсилками, адже в цьому бачать потенціал для взаємодії з читачами.
Читайте про кейси та підходи до розсилок від інших видань:
- Шукати інший кут для новин. Розсилка The Know зростає, борючись проти втоми від новин власним підходом до форматів
- Понад 78 000 відповідей. Як Financial Times збирали фідбек через опитування в розсилках
- Лист, який прочитають. Навіщо медіа розсилки та як із ними працювати
- Як The New York Times підіграли новорічним обіцянкам та залучили 110 000 підписників розсилки за тиждень
- Вишукана реклама в імейл-розсилці. Як видання Puck зростає завдяки бренду журналістів