Як Радіо Промінь поєднує на своїх хвилях музику, спорт і розмови про важливе

Енергія всього українського. Як Радіо Промінь поєднує на своїх хвилях музику, спорт і розмови про важливе

Вівторок, 23 Квітня, 2024

Організація

Вероніка Нановська

Радіо Промінь — один із трьох каналів суспільного «Українського радіо». Це музично-розмовна радіостанція, яку радянська влада фінансувала на противагу західним форматам. Проте команді вдавалося поширювати роботи українських музичних гуртів і стати радіостанцією з найбільшим відсотком квоти на українську музику.

Ми поспілкувалися з виконавчим продюсером «Променя» Максимом Яковенком та креативною продюсеркою станції Вікторією Польченко. Розповідаємо про 59 років розвитку «Променя» до дня народження радіо 22 квітня.

«Промінь» серед обмежень українського

Радіомовлення в Україні розпочалося 1924 року з Українського Радіо. Проте зосереджувалося воно лише на повідомленнях про «партійне й господарське життя» під дозволену більшовиками музику. У народі за радіоприймачами навіть закріпилася назва «брехунець».

У СРСР великі зусилля спрямували на те, щоби встановити тотальний контроль над радіопростором — над змістом і розповсюдженням інформації. Від лютого 1957 року в етері «Українського радіо» щодня виходив всього один радіожурнал українською мовою — «Говорить Київ». Пізніше, в 1960-ті роки, республіканські матеріали щодня мали три години мовлення на добу — решта припадала на трансляції з Москви. Українське витісняли з радіо, щоб не допустити поширення «ідей буржуазного націоналізму».

Хоча люди знаходили способи слухати радіостанції, які мовили з Європи, влада глушила небажані закордонні радіостанції, як-от «Радіо Свобода», «Ватикан», «Голос Америки», BBC. На противагу західному розважальному радіомовленню, уряд заснував в Україні фактично аналог московського музичного радіо «Маяк» (одна з найбільших радіостанцій на території колишнього СРСР).

22 квітня 1965 року Державний комітет Ради Міністрів УРСР із радіомовлення і телебачення підписав наказ № 117 про створення з 26 квітня «інформаційно-музичної радіопрограми “Промінь”». 

Повноцінне денне мовлення з шостої ранку з’явилося на Радіо Промінь 1971 року, а цілодобовим він став із 1976. Новини виходили кожної 15-ї та 45-ї хвилини, а музичне наповнення складалося із класичної, хорової та джазової музики. Часто можна було почути й нові записи, які ніде раніше не виходили.

Української музики ставало все більше

Креативна продюсерка Радіо Промінь Вікторія Польченко каже, що команда змогла зібрати достатньо велику фонотеку української музики різних років. Суспільне Мовлення у своїх архівах має понад 1000  композицій “золотого фонду”, які журналісти отримали безпосередньо від музикантів або записували в Будинку звукозапису Українського Радіо в 1960–1970-х роках. Серед них є пісні Софії Ротару, Василя Зінкевича, В’ячеслава Хурсенка та інших.

Тоді українська естрада стрімко розвивалася. 1970-ті такі самодіяльні ВІА (вокально інструментальні ансамблі) як «Смерічка», «Водограй», «Арніка», «Ватра» продаватися великими тиражами, а ВІА «Кобза», наприклад, давав по 300 концертів на рік. До кінця 80-х поступово з’являлося все більше української музики, яка мала західне звучання: поп, рок-н-рол, поп-рок, фанк, джаз, блюз, джаз-рок тощо.

Водночас, щоби ставити на радіо різноманітну музику, часто доводилося працювати напівпідпільно — як і багато в чому, була жорстка цензура з підбору музики для масового слухача. Відома історія Радіо Промінь: 1987 року журналістка Вероніка Маковій сказала українському поетові й композитору Тарасу Петриненку, що хоч завтра їх усіх можуть посадити за таку нахабність, але вона поставить його пісню «Україна». Тоді в етері Радіо Промінь вона прозвучала вперше. Пісню підхопили слухачі й музичні редактори всього Українського Радіо, і вона стала неофіційним гімном України. 

Українська музика перетворилася на ключовий пріоритет для радіо. Це пізніше відрізняло Радіо Промінь від інших радіостанцій, які відмовлялися ставити українську музику вже тому, що так «на радіо крутитиметься одне й теж через брак українських пісень»: вважали  що української музики недостатньо, щоб заповнити етер.

«Ми були першою радіостанцією, яка сказала, що нам достатньо музики. Жартуємо, що квоти вигадали на Радіо Промінь, оскільки наповнювати етер українськими піснями ми почали ще задовго до впровадження [сучасних, — ред.] мовних квот», — говорить креативна продюсерка Радіо Промінь Вікторія Польченко.

2018 року у програмі «Ми грали це першими» Радіо Промінь акцентували на тому, що  радіостанція була першим медіа, куди музиканти могли приносити свої пісні. Свідками цього були самі слухачі, приймачі яких у 90-их роках були постійно налаштовані на хвилю Радіо Промінь. У сучасному етері на радіостанції цілком логічно звучить фраза-ремарка «Ми грали це першими! Не віриш? Запитай у тата!». Ця музична  програма нагадувала, як «Промінь» того часу відкривав нові імена української сцени, а початківцями в її етері тоді були Ірина Білик, Віктор Павлік, Олександр Пономарьов. Також уперше прозвучали саме на «Промені» пісні гуртів «Океан Ельзи», ТНМК, «Тартак», «ВВ», «Скрябін», «Брати Гадюкіни», «Табула Раса», «The Вйо», «Вхід у змінному взутті», «Мертвий Півень».

За даними 2023 року радіо має найбільший відсоток української музики в етері серед усіх радіостанцій.

«Якщо артисти звучатимуть усюди, їх упізнаватимуть, а отже їхні альбоми купуватимуть, а на концерти ходитимуть. Їх слухатимуть, шукатимуть на стримінгах і підписуватимуться. Завдяки таким поступовим крокам, українська музика починала жити», — каже Польченко.

2023 року до Дня Незалежності «Суспільне Мовлення» презентувало «Радіоточку» — музичну радіостанцію, яка транслює українську музику 1960–90-х років. Вікторія каже, що завдяки цій програмі, для когось радіо може відкрити музику, яка довго залишилася поза увагою. 

Відкрили джаз і хіт-парад

У 90-х набрала популярності програма «Година меломана з Олексієм Коганом», де слухачів знайомили з основами джазової культури. Вона існувала сім років, а 2018 року знову повернулася в етер.

1992 року на українському радіо вперше започаткували власний музичний хіт-парад «Дванадцять мінус два». Ведучі Радіо Промінь щоранку знайомили слухачів із найактуальнішими творами українських виконавців. Програма виходила до кінця 90-х і повернулася в етер у травні 2021 року. Тепер слухачі можуть проголосувати за одну улюблену пісню на сайті Радіо Промінь. За результатами голосування дві композиції залишають чарт, натомість ведучі пропонують дві нові пісні. Також у програмі була рубрика «Stories», де вмикали композицію, що посідала перше місце в хіт-параді в 90-х роках. 

Крім «Дванадцять мінус два» з 1994 року на Радіо Промінь виходив перекладений українською музичний чарт із 40 найбільш актуальних і відомих американських пісень Casey’s Top 40. Пізніше, 2019 року, в етері з’явилася його адаптація — Selector — щотижневе міжнародне радіошоу про нову британську музику. 

Ставили не лише музику

Від 1992 року слухачі також могли «почаркувати під “Компот”» (вислів, який виник після виходу програми «Гарячий компот» на Радіо Промінь).

Ведучі на Радіо Промінь розмовляли про культурно-мистецьке життя, знайомили із сучасною українською й закордонною естрадою, а також із класикою, джазом, роком й альтернативною музикою. Були культурологічні передачі, як-от «За лаштунками», «Інший ракурс», соціально-пізнавальні, як-от «Культ особистості», а ще передача про філософію «Вечір із Галиною Дмитрієнко» (Дмитрієнко — ведучі програми) тощо.

Від початку 1990-х на радіо виходив і політичний контент. Зокрема, на програму «Три кольори» приходили депутати першого демократичного скликання Верховної Ради, засновники Народного руху та «Просвіти», учасники Революції на граніті, політичні в’язні, щойно звільнені з радянських таборів, чи історики, які лише почали вивчати факти про Голодомор. 

У грудні 2013 року Радіо Промінь також не оминав політичних тем. Тоді почала виходити програма «Культ особи». Героями програми ставали активні учасники Майдану. А 2022 року, коли на кілька місяців власне ефірне мовлення  радіо «Промінь» припинилося  (погодьтеся, на початку повномасштабного вторгнення оперативні  новини  були важливіші за музику, тому на хвилях радіо «Промінь» виходило Українське радіо  з оперативною інформацією щодо ситуації в усіх куточках України)  команда створила проєкт  для соцмереж, де найвідоміші монументи країни  (пам’ятники Лесі Українці, Степану Бандері чи Тарасу Шевченку) заговорили голосами ведучих: в співпраці зі стендаперами проєкту «Гомін Out» Антоном Тимошенко, Єгором Шатайлом та Сергієм Ліпко ми тримали зв’язок із нашою аудиторією ось у такий незвичний спосіб.    

«Мені було шкода, що ми не зможемо бачити пам’ятники. Тоді знайшли їхні фото в інтернеті й вигадали фрази, які ті могли б сказати [якби були живі]. Наприклад, пам’ятник Тарасу Шевченку за допомогою спеціального застосунку говорить: “Зараз би я багато малював вугіллям, яке залишилося від російських літаків”, а Монумент Незалежності після того, як у РФ почали закривати МакДональдз, каже: “Свобода? Росія? Там навіть картопля не може бути фрі”», — згадує Польченко.

Спорт на музичному радіо

Радіо Промінь також проводить прямі трансляції чемпіонатів Європи з 2012 року. Зараз це єдина радіостанція в Україні, яка транслює спортивні події — біатлон, бокс, футбол, футзал. 

Вікторія Польченко каже, що спорт на музичному радіо транслюють тому, що «тут найкращі спортивні ведучі». Крім того, вони пишаються, що мають єдину дівчину спортивну коментаторку в Україні –  Галину Вініченко. 

Наприкінці 2022 року радіо транслювало Чемпіонат світу в Катарі. 2023 року — фінальну частину Чемпіонату Європи з футзалу серед жінок, матчі національної збірної України у відборі на чемпіонат Європи-2024, а також молодіжний Чемпіонат Європи U-21, на якому футбольна збірна України вперше виборола право змагатися на майбутніх Олімпійських іграх у Парижі. Також традиційно щозими радіо висвітлює біатлонний сезон.

«Людям важливо було стежити за матчами, адже футбол — це індустрія розваг. І після того шоку, обстрілів і відключення електроенергії важливо було відволіктися», — пояснює редактор спортивної редакції Костянтин Дульцев щодо роботи команди під час блекаутів в Україні 2022 року. Виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко каже, що тоді на радіо писала велика кількість слухачів із подяками. Під час блекаутів спортивна трансляція стала емоційним якорем, який нагадав про те, що попри вибухи, життя триває.

Радіо на колесах

Радіо продовжувало експериментувати з форматами й у грудні 2014 року запустило проєкт від музичного гурту «Фолькнери», які створювали музику в жанрах етно й дарк-фолк. Програма мала назву «Двоколісні хроніки». Його авторами й виконавцями є подружжя учасників гурту Володимир Муляр та Ярина Квітка.

Це особлива програма, ідея якої — на велосипедах об’їхати різні країни й вивчати тамтешні культури, відшукуючи місцевий колорит. Ведучі живуть у наметі або в когось із місцевих мешканців, витрачаючи мінімальну кількість грошей. Програма виходила о 14:05 щосуботи від грудня 2014 року до жовтня 2015 року. 2016 року в передачі з’явився третій ведучий — Марко, син подружжя, який народився під час мандрівки до Австралії. Пізніше «Двоколісні хроніки» транслювали на «Громадському телебаченні».

Радіостендап-шоу

У жовтні 2019 року на радіо стартувало перше радіостендап-шоу «Гомін Out» із коміками Антоном Тимошенком, Єгором Шатайлом і Сергієм Ліпком. У ньому автори й ведучі обговорюють останні новини з України та світу. 

Антон Тимошенко поділився, що його веселить факт того, що «три стендап-коміки можуть без особливих обмежень жартувати про актуальні події на, здавалося б, такому консервативному ресурсі, як Суспільне радіо».


Від 1 січня 2024 року на Радіо Промінь також запустили радіоверсію проєкту «Стендап», який виходив на місцевих телеканалах Суспільного Мовлення й на YouTube Першого каналу та в етері місцевих каналів Суспільного Мовлення. Стендап-шоу виходить із понеділка по п’ятницю — щодня по п’ять випусків. Спочатку стендап записують як відео. Потім звук віддають на монтаж саундпродюсеру для радіоверсії. 

Також команда робила радіоверсію телевізійного проєкту “«#@)₴?$0» («Ґрати, песик, дужка, гривня, знак питання, долар, нуль») — щотижневий сатиричний дайджест новин з ведучим Романом Вінтонівим в образі Майкла Щура. 

Як змінювалося позиціювання Радіо Промінь?

У 90-х радіомовлення в Україні переживало новий виток розвитку. Розмовні станції ставали все популярнішими — люди прагнули більше рефлексувати й дізнаватися.

Водночас більшість радіостанцій мовило приблизно однаково — одноманітна музика, конкурси й вікторини. Коли 2018 року Максим Яковенко прийшов на Радіо Промінь як продюсер, його завданням було змінити формат і позиційно відділитися від Українського Радіо.

«Нам потрібно було показати, що ми зовсім різні й що наш акцент — на музиці. Зокрема, що ми граємо лише українські пісні у жанрах R&B, Folktronica, рок, поп-рок, інді-фолк. І ми не граємо естраду», — говорить Яковенко. 

Колір та звучання

Позиціювання радіо помітне і в кольорах студії. Радіо Промінь має в логотипі: помаранчевий колір, який, каже Польченко, означає світло й відповідає за tone of voice, за зміст, поведінку ведучого та настрій програм. Це дружній колір, який несе енергію та світло.  Також це колір акцентів — того, що привертає увагу. Значення кольору на логотипі переосмислили після ребрендингу Суспільного Мовлення 2022 року.

«Коли команда обирала колір, то думала про позиціювання станції — для кого ми працюємо, яка музику братимемо, які теми обговорюватимемо та як звучатимуть ведучі», — пояснює Яковенко.

Польченко додає, що з іншими радіо мовника Радіо Промінь об’єднують цінності й різноманітний контент. Водночас їх відрізняє формат та аудиторія. .

Зміни в позиціюванні також помітні у джинглах (це спеціальний фірмовий короткий звуковий сигнал, який вмикають на перебивках, що має ідентифікувати радіостанцію або конкретну програму в етері). Джингли оновлюють щороку. Їх записують музиканти, які є гостями та друзями радіо.

«Приблизно п’ять років тому ми зібрали музикантів у студії й попросили їх наспівати слова Радіо Промінь у своєму стилі. Даніела Заюшкіна [засновниця інді-рок-гурту Vivienne Mort — авт.] зібрала десь дванадцять наспівок, з якого зробила вечірній лаунж (“легку” музику)», — згадує Вікторія Польченко. Вона каже, оскільки ритм, звучання, формат музики та жанр змінюється, то мають змінюватися і джингли. Тепер продюсери, маючи вже готові вокальні партії, час від часу створюють аранжування для нових джинглів.

Зміни після повномасштабного вторгнення

24 лютого 2022 року Радіо Культура і Радіо Промінь об’єдналися в один етер з Українським Радіо. Тоді інформація була важливіша за музику й позиціювання знову змінилося. До повномасштабного вторгнення Радіо Промінь мало слоган «Люби музику. Це — взаємно», а після його початку — «Твій на 100%». Вікторія Польченко пояснює, що цей слоган означає довіру. Також важливо було змінити джингл, бо програми та джингли до них тоді не відповідали емоційному стану слухачів радіо й команди. Бренд-войс начитав джингл рівно, досить нейтрально за емоційним забарвленням — це той  tone of voice, який мав би бути релевантним у воєнний час.

Приблизно на третій тиждень після повномасштабного вторгнення, редакція створила внутрішній чат «Промінь об’єднує» в Telegram, щоби знову зібрати команду й відновити роботу. Радіо відновило мовлення з коментування «Євробачення» (відтоді воно є офіційним радіомовником Міжнародного пісенного конкурсу й офіційним радіопартнером Національного відбору) й поступово додало музичні плейлисти, новини й виходи в прямий етер ведучих. 

Вікторія Польченко креативна продюсерка Радіо Промінь пояснює, що спочатку в укритті не було обладнаної студії, аби продовжувати мовлення під час повітряної тривоги. Тож на випадок, коли треба йти у сховище, і щоб не залишати слухача на самоті з сиренами, команда записувала спеціальні інформаційні сюжети, які в потрібний час ставила в етер. Тепер, коли у Києві оголошують ракетну небезпеку, ведучі переходять в обладнане укриття з необхідно технікою.

2022 року BBC Radio 1 запропонувало Радіо Промінь  взяти участь в Europe’s Biggest Dance Show — найбільшому танцювальному шоу, яке прагне об’єднати Європу одночасною трансляцією найкращих треків із кожної країни. Радіостанції передавали одна одній естафету, в якій по черзі ставили свій 30-хвилинний музичний мікс. 

«Тоді почалися блекаути й наш музичний редактор їхав із Києва до Львова, де був генератор у студії, щоб доробити мікс. За допомогою музики ми хотіли розповісти, що відчуваємо ми й наша авдиторія, щоб передати цю емоцію за кордон. Радіо Промінь мало кілька планів випустити мікс в етер — вийти наживо, якщо не буде тривоги, грати з бомбосховища чи надіслати мікс, щоб пустити його в записі. Використали останній варіант, оскільки не були впевнені в тому, чи буде електрика», — згадує Польченко.

Не лише на радіо

Сьогодні радіо розширило свої платформи й намагається бути присутнім всюди, де його авдиторія може почути чи побачити. Зокрема, музиканти, спілкуючись із ведучими радіостанції, отримують не лише розмову в етері. Вони також матимуть запис у вигляді подкасту, публікації на сайті та в соцмережах. 

«Для нас важлива інклюзивність подання інформації. Якщо ти не можеш слухати з етеру, є подкаст. Якщо тобі потрібна картинка — можна зайти на YouTube. Якщо не любиш слухати — читай на сайті», — додає Вікторія Польченко. 

На сайті радіо публікує новини про музику, інтерв’ю зі співаками й музикантами (текстову й аудіоверсію). Відеоверсії інтерв’ю можна подивитися на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь. На платформі також публікують записи виступів музикантів і шоу: «Вікенд Нової Музики», стендап-шоу «Гомін Out», відеоверсію спецпроєкту «День, якого не повинно бути», а також «Промінь LIVE», «Промінь рекомендує» та «Артисти теж люди» — вирізки з найкращими емоційними моментами прямих етерів Радіо Промінь. Аудіоверсії деяких шоу публікують на SoundCloud. А музичні добірки та плейлисти збирають на Spotify. Зокрема, там можна знайти актуальний плейлист «Промінь Рекомендує 2024».

Інтерв’ю з музикантами й шоу також перепаковують для сторінки в Instagram — для Reels і дописів (в серію додають вирізки з відео). Такі ж дописи роблять і на Facebook.

Радіоканали Суспільного Мовлення також можна слухати в мобільному застосунку suspilne.radio й на сайті ukr.radio. З усіма частотами в регіонах і лінками на соцмережі Суспільного Мовлення можна ознайомитися тут

Також редакція спілкується зі слухачами. Написати  Радіо Промінь можна через чат у Telegram і Viber.

Найголовніша метрика — довіра

«Коли починалося Суспільне Мовлення, там обговорювали, що важливі не рейтинги, а довіра авдиторії. Повномасштабне вторгнення показало, що мовнику довіряють. Довіряють і Радіо Промінь, бо кожна пісня, яка з’являється в етері, — безпосередньо від музиканта, а не завантажена деінде. А коментарі музикантів — це інформація “з перших вуст”, а не зачитування стрічки соцмереж», — говорить креативна продюсерка. Виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко додає, що їхнє радіо вирізняє якість — відбірна музика й серйозні теми.

«Ми хочемо, щоб ведучий робив зі свого етеру історію. Проте кожна історія — це практика. Ми вчимо їх поєднувати медійні здібності з навичками розважати авдиторію», — говорить Яковенко.

«У нас з українськими музикантами довга історія дружби»

Ведучі Радіо Промінь активно цікавляться життям і вподобаннями музикантів. Тому, говорить Максим Яковенко, вони не запитують у героїв про їхні «творчі плани»,  не питають  про те, яку каву ті обирають — чорну, з молоком, або ж відають перевагу чаю.  Ми говоримо про те, чим живе музикант, що його зараз об’єднує з його аудиторією, а відповідно і зі слухачами радіостанції. І щоразу ми вдячні музикантам за довірливу  розмову, адже  це – першоджерело інформації. Опинитися у плейлисті радіостанції сьогодні, каже Вікторія Польченко, не так складно, як було раніше. Швидкість комунікації через месенджери й електронну пошту дають змогу швидше обирати, прослуховувати нову музику та складати список пісень для етеру. Водночас команда активно стежить за діяльністю артистів і не співпрацює з музикантами з нечіткою чи ворожою для України громадянською позицією. 

Польченко каже, що хоче запровадити на Радіо Промінь «креативні дні», на яких команда зможе зібратися для обговорення ідей на чай, каву або вареники.

«Наші плани — це поєднання творчості, виробництва [контенту] та трошки розрядки для команди. Нас усе частіше накриває втома, тому важливо знайти способи  підтримати  команду емоційно. Емпатія й розуміння одне одного зараз — обов’язкова частина робочого процесу», — говорить Вікторія. 

Також команда планує розширити етер і бути ближчою до своєї авдиторії — можливо, створити щось нове разом із нею.