З розвитком дезінформаційних технологій медійникам все частіше доводиться стикатися з наклепами, які можуть серйозно вплинути на їхню репутацію та професійну діяльність. Неправдива інформація, фейкові новини й цілеспрямовані атаки здатні завдати значної шкоди, якщо не вжити своєчасних заходів. Як цьому протидіяти й захистити себе?
Щоб пояснити основи розслідування дезінформації й наклепницьких кампаній, спрямованих проти журналістів, хорватський сайт перевірки фактів Faktograf та International Press Institute випустили онлайн-посібник. «Медіамейкер» переповідає основні тези й поради.
Ключові кроки в боротьбі проти дезінформаційної кампанії
- Зрозумійте контекст
Медійникам радять проаналізувати, чи є дезінформаційні атаки на медіа частиною ширших стратегій підриву суспільної довіри або просування певних наративів. І якщо так, то яким чином. Основні елементи, які необхідно визначити:
Події та заяви, що передували нападу
- Визначте ширші передумови розвитку подій, які зробили медійників мішенню. Це можуть бути вибори, протестні рухи або соціальні кризи, міграція тощо.
- Визначте конкретну тему чи публічну дискусію, яка, ймовірно, спровокувала атаку.
- Проаналізуйте заяви політиків, впливових громадських чи політичних діячів, які створили середовище для потенційних нападів на журналістів.
Релевантний політичний і соціальний контекст
- Вивчіть порядок денний політичних або інших сил, потенційно пов’язаних із кампанією з дезінформації.
Медіа й канали соцмереж, які поширюють неправдиві наративи
- Зверніть увагу на онлайн-платформи, а також маргінальні або «альтернативні» медіа.
- Проаналізуйте хронологію та методи поширення дезінформації
Автори радять розробити хронологію атаки, щоби краще зрозуміти перебіг такої кампанії. Крім того, варто визначити платформи, які використовуються для її розгортання, а також способи поширення: хештеги, меми чи створені штучним інтелектом відео- та аудіофейки.
Визначте й опишіть ключові події, пов’язані з атаками, і створіть хронологію
- Опитайте того, хто вже постраждав від кампанії, щоб отримати початкову інформацію про атаку. Медійники часто розуміють найважливіші компоненти кампаній з дезінформації та можуть надати контекст — це допоможе скласти хронологію. Якщо метою була медіаорганізація, поговоріть із відповідними співробітниками: редакторами, медійниками чи експертами з цифрової безпеки.
- Зверніть увагу на журналістську роботу, яку використали для розпалювання наклепницької кампанії проти медійника чи медіа.
- Зазначте коли й де виявили перші випадки атак і перелічіть їх у хронологічному порядку. Опишіть, як кампанія розгорталася на різних платформах.
Знайдіть канали атак і переслідувань
- Шукайте в соцмережах сторінки та профілі, в яких згадуються постраждалі від наклепу: Telegram, X, YouTube і Facebook, але також зверніть увагу на Instagram, Threads, Reddit, TikTok, WhatsApp та інші платформи залежно від їхньої популярності в місцевому контексті.
- Атаки й переслідування часто здійснюються через «маргінальні» медіа й вебсайти, що видають себе за медіа. У випадках, коли походження цих платформ незрозуміле, спробуйте визначити власника й редакторський склад.
Визначте, які елементи використали для швидшого поширення наклепницької кампанії
- Шукайте хештеги, меми, змінені зображення, відео, особисту інформацію, відео- й аудіопідробки на різних платформах. Водночас не кожна окрема публікація сама по собі є явною загрозою, тому фіксуйте також випадки завуальованих погроз або інших методів залякування, зокрема доксинг (doxxing) — оприлюднення певної особистої інформації, електронної пошти або номера телефону журналістів чи медіа, проти яких спрямована кампанія.
- Зверніть увагу, чи є SLAPP (Стратегічні позови проти участі громадськості, — ред.) або погрози судовими позовами, пов’язані з нападами.
- Перевірте, чи зазнавав журналіст або медіа кібератак останнім часом.
- Пошукайте пресрелізи, офіційні заяви й виступи в медіа відповідних політичних чи інших суб’єктів.
Практична порада
Архівуйте URL-адреси з усіма випадками атак або дезінформації, спрямованими на ціль. Це допоможе створити внутрішню систему архівування, або ж використовуйте такі платформи, як ghostarchive.org або archive.org
- Знайдіть залучених до атаки
Для розслідування необхідно визначити суб’єктів, які ініціювали або спровокували атаку, а також тих, хто фактично її здійснив. Це можуть бути політичні діячі, групові чати, сторінки, анонімні профілі, маргінальні медіа й будь-які інші суб’єкти.
Визначте найвпливовіших суб’єктів
- Занотуйте коротку біографію, політичну чи іншу приналежність, акаунти в соцмережах і кількість підписників, відповідні публічні заяви.
- Зверніть увагу на випадки, коли ці суб’єкти закликали своїх підписників атакувати медійників або медіа.
Визначте найбільш релевантні медіа, які висвітлювали атаку й підтримували дезінформаційні наративи
- Перевірте інформацію про власника вебсайту й відповідність сайту національному законодавству. Зверніть увагу на присутність сайту в соцмережах, зокрема на кількість підписників.
- Перевірте інтернет-архів Wayback Machine на наявність попередніх версій сайту. Це може виявити сторінки «про сайт», які були активними в минулому, але згодом були видалені адміністраторами. Для додаткової інформації перевірте медіабази даних, такі як Newsguard.
Практичні поради
За можливості проведіть DNS-аналіз пропагандистських сайтів, зворотний пошук зображень і пошук за доменами й IP-адресами.
Також проаналізуйте соцмережі. З цим може допомогти низка професійних інструментів і компаній, які проводять такий аналіз відповідно до ваших потреб.
З цим програмним забезпеченням працювали автори посібника:
- Визначте конкретний наратив дезінформаційної атаки
Це може допомогти розкрити ширшу мету кампанії.
Перевірте факти щодо заяв, зроблених під час атак
- Визначте, яку саме неправдиву інформацію про медіа та його політичну приналежність, фінансування або іншу організаційну інформацію поширювали.
- Дезінформаційні кампанії іноді покликаються на попередні матеріали медійників, які не мають прямого стосунку до теми, навколо якої розпалюється наклепницька кампанія.
Ідентифікація дезінформаційних наративів
- Зробіть контент-аналіз публікацій у соцмережах, статей у медіа й публічних виступів.
- Звертайте увагу на використані формулювання та фрази, неологізми.
- На сторінці Європейської обсерваторії цифрових медіа (EDMO) доступний каталог наративів дезінформації. Спробуйте пов’язати свої висновки з наявними там наративами.
Практичні поради
Створюйте наративні мережі й відстежуйте їх у часі. Це допоможе зрозуміти ширшу риторику як пов’язані наративи, спрямовані проти журналістів, на яких каналах і в який час вони постійно поширюються.
Створіть матеріал про це розслідування. Розповсюдьте його серед відповідних національних і міжнародних зацікавлених сторін, таких як журналістські асоціації. Але спочатку проаналізуйте всі юридичні ризики, наприклад, зверніться по юридичну консультацію або до юридичного відділу вашого медіа.
Корисні ресурси
- Amnesty International: Citizen Evidence Lab. Цей онлайн-простір підтримує правозахисні організації, дослідників, студентів, журналістів тощо в дослідженні й обміні цифровими методами розслідування про права людини.
- Набір онлайн-інструментів для розслідувань Bellingcat. Інструменти з відкритим вихідним кодом включають вказівки щодо супутникових і картографічних сервісів, інструменти для перевірки фотографій і відео, вебсайти для архівування вебсторінок і багато іншого.
- Digital Forensic Research Lab. Це навчальна програма, яка складається з семінарів і практичних тренінгів про медіаграмотність, методи розслідування з відкритим кодом, перевірку фактів і джерела, аналіз наративів, моніторинг соцмереж, геолокацій та багато інших тем.
- Європейська обсерваторія цифрових медіа (EDMO). EDMO пропонує різноманітні й регулярні навчальні модулі онлайн щодо боротьби з дезінформацією в інтернеті.
- Tactical Tech: Exposing the Invisible. Тут можна знайти різні прийоми, інструменти, методи й індивідуальні практики розслідувачів.
- Посібник із перевірки дезінформації та маніпулювання медіа. Автор посібника Крейг Сілверман пояснює, як досліджувати облікові записи в соцмережах, ботів, програми обміну приватними повідомленнями, інформаційні операції, дипфейки, а також інші форми дезінформації й маніпуляції медіа.