NGL.media випустило розслідування про те, що робота сайту англомовного медіа від Мінкульту The Gaze коштує платникам податків 12 млн грн щомісяця, а саме медіа майже не має аудиторії. У МПІУ (Мультимедійній платформі іномовлення) це заперечили.
У чому суть розслідування NGL.media?
У червні ми писали, що МПІУ запустили англомовне медіа The Gaze. Видання мало розповідати про феномен країн нової Європи, зокрема України: людей, історію, природу, культуру, політику, економіку та вплив на глобальне майбутнє.
Нині NGL.media пише, що за чотири місяці існування The Gaze Мінкульт витратив на нього понад 60 млн грн. Розробляє та супроводжує сайт медіа компанія «Комп’ютерні інформаційні технології», яка отримала замовлення на 10 млн грн 2022 року на відкритих торгах, де була єдиним учасником, а цьогоріч отримала підряд на 1,6 млн грн без торгів. Розслідувачки підрахували, що робота сайту The Gaze коштує платникам податків приблизно 12 млн грн щомісяця.
NGL.media зазначає, що The Gaze публікує на сайті й у YouTube сім програм. Чотири з них виготовляє ТОВ «Маркер Медіа», яке уклало з Мультимедійною платформою іномовлення 12 угод про виробництво контенту до кінця 2023 року на понад 26 млн грн. Найдорожчим шоу є Chefs Next Door, виробництво якого коштує 261 000 грн за випуск. Водночас одне відео в середньому має 900 переглядів на YouTube. Володіє «Маркер Медіа» бучанин Денис Сезін, а до 2016 року компанія належала російському шоумену Олександру Цекалу та білорусу Руслану Сорокіну. Денис Сезін каже, що шоу популярні на закордонному телебаченні, водночас Мультимедійна платформа іномовлення стверджує, що програми транслюють лише онлайн.
NGL.mediа пише, що кошторисна вартість однієї короткої новини — 4000 грн, а статті 8500 грн, що є високими сумами для українського ринку. Також у розслідуванні зазначають, що більшість новин The Gaze — рерайт матеріалів іноземних медіа.
Гендиректорка МПІУ Юлія Островська в інтерв’ю «Детектору медіа» називала The Gaze унікальною пропозицією: «Зараз немає українського медіа, яке б орієнтувалося винятково на західного споживача та просувало українські наративи в загальному контексті нової Європи». Розслідувачки зауважують, що працюють англомовна версія Укрінформу й видання The Kyiv Independent, орієнтоване на англомовну аудиторію. Ми ж нещодавно писали про розвиток англомовних версій «Української правди», «Рубрики» та Gwara Media.
Також розслідувачі нагадали, що 2020 року головним англомовним ресурсом Мультимедійної платфрорми іномовлення став YouTube-канал UATV English, створений 2017 року. Він перекладає головні заяви та звернення президента й інших українських посадовців і має понад 400 000 підписників. Водночас YouTube-канал United24 від Мінцифри, який фінансують корпоративні донори, а не держава, за рік набрав приблизно 660 000 підписників і понад 340 млн переглядів. Натомість контент The Gaze має порівняно низьку популярність — і на YouTube, і на сайті
Реакція МПІУ
У Мультимедійній платформі іномовлення назвали хибною інформацію розслідувачок про те, що платники податків витрачають на The Gaze 12 млн грн щомісяця. Відомство зазначає, що понад 60 млн грн — це витрати на техзабезпечення, адміністрування та створення контенту протягом 2022 та 2023 років. З них за 10 місяців виплатили 41 684 080,60 грн.
МПІУ додає, що в матеріалі подали неповну та неактуальну інформацію про телеканал «Дім», адже з вересня 2022 року він повністю українськомовний, орієнтований на українських біженців і внутрішньо переміщених осіб.
Також платформа стверджує, що ніхто з її посадовців не називав The Gaze єдиним українським медіа, розрахованим на західну аудиторію. У МПІУ пояснюють, що унікальність медіа в тому, що воно «подає Україну в контексті Нової Європи».
Щодо YouTube-каналу UATV English, у Мультимедійній платформі кажуть, що на ньому не лише перекладають заяви українських посадовців, але й публікують новини про війну, стрими, ексклюзивні спецрепортажі із зони бойових дій, інтерв’ю, тижневик Weekly Wrap-up з Генрі Кіном, проєкт Weapons of War з Романом Романовським, програму запитань і відповідей.
У МПІУ також зазначають, що до вартості текстів на сайті входять витрати не лише на їхнє написання, а на весь виробничий процес: роботу автора, редактора, коректора, перекладача та адміністратора контенту.
У Мультимедійній платформі очікують від журналісток спростування інформації з розслідування, яку вважають хибною.
Радник МПІУ Артем Біденко наголошує, що для розкрутки «нового й невідомого» сайту потрібні будуть класичні маркетингові прийоми, зокрема клікбейтні заголовки та матеріали на основі Google Trends у певних країнах. «Нова цифрова платформа має стати абсолютно новим англомовним проектом (сайтом), на якому у вигляді статей та відео мають подаватися новини, аналітичні матеріали та розважальний контент про все, що відбувається в Новій Європі і чому це має бути цікаво світу. Україна ж в цих матеріалах має другорядне значення, хоча й постійне. Тож ми зможемо реалізувати український наратив природним шляхом, з максимально ефективним використанням ресурсів», — вважає Біденко. Нині він бачить завданням цього медіа зменшить кількість клікбейтів і публікувати більше інформації про Східну Європу.
