ГО «Громадянська мережа «ОПОРА» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) хотіли дослідити, як і звідки українці, які після 24 лютого 2022 року перебувають у Польщі, дізнаються новини.
Дослідження «Медіаспоживання та громадська активність українців, що знайшли тимчасовий притулок у Польщі» провели серед 200 людей віком 18–60 років. Опитування провів Київський міжнародний інститут соціології.
Джерела новин
- Соцмережі — основне джерело новин для 68 % опитаних. Перевагами соцмереж респонденти назвали швидкість отримання інформації, зручність, великий вибір каналів та інформативність. Telegram посідає провідну позицію серед соціальних мереж (ним користуються 64 % респондентів), за ним іде Facebook (56 %), YouTube (51 %), Viber (47 %) та Instagram (44 %)
- Сайти та служби новин використовують 18 % учасників опитування.
- Телебачення обрали 10 % респондентів, оскільки є перешкоди для вільного доступу до цього медіа: відсутність телевізора, недостатня представленість українських каналів у польських провайдерів телебачення, недостатнє володіння польською мовою.
- Велика частка споживання новин припадає на телемарафон «Єдині новини» — 60 %.
- Радіо надають перевагу 3 % опитаних. Його найчастіше використовують як фон — під час монотонної роботи чи керування автомобілем.
- Друковані видання обрали менше ніж 1 % респондентів. Їх сприймають як щось застаріле.
Теми
Найважливіші для переселенців — новини з «рідної місцевості» та місць, де перебувають їхні родичі, друзі, знайомі й колеги. У фокусі уваги — питання безпеки.
У загальнонаціональних українських новинах переважно шукають інформацію про війну, перебіг подій в Україні і їхній подальший розвиток. Опитані менше цікавляться економічними новинами.
Потреби
Головними інформаційними потребами українських переселенців у Польщі є:
- отримання інформації про Україну — 56 %;
- отримання інформації на місцевому рівні — 40 %;
- дізнатися експертну оцінку подій та можливого подальшого розвитку ситуації — 36 %;
- дізнаватися інформацію про міжнародні події — 33 %, польські — 9–10 % респондентів. Цікаво, що деякі українці пояснюють свою незацікавленість у польських новинах планами якнайшвидше повернутися додому.
Абсолютна більшість тих, хто висловив своє невдоволення якістю новин, вказали на велику кількість неперевіреної інформації, фейків і брехні. Також опитуванні згадували про поширення пропаганди. 66 % від усіх учасників дослідження зазначили, що в інтернеті трапляється багато дезінформації та фейків про Україну, 7 % вказали на наявність фейків у медіапросторі Польщі.
Найчастіше йшлося про спроби дискредитації українців російськими медіа, інформація з яких згодом потрапляє в польські ЗМІ та соцмережі. Це, зокрема, штучні «вкиди» про ядерну загрозу, спроби викликати хвилі панічної міграції та загальну тривогу через викривлення інформації про політику щодо біженців.
Водночас 64 % від усіх респондентів вважають, що вони здатні відрізняти якісну інформацію від фейкової.
Раніше ми оглядали дослідження про те, як споживають новини в Україні.